Глобалізація світового економічного простору

На протязі ХХ ст. відносно аморфна сукупність взаємоповязаних гос-подарств окремих країн перетворилася в цілісну систему, в якій націо-нальні формування виступають складовими елементами єдиного все-світнього економічного організму. Він створений не тільки міжна-родним поділом праці, але і гігантськими за своїми масштабами все-світніми виробничо-збутовими структурами, глобальною фінансовою системою та планетарною інформаціонною мережею Інтернету. В результаті почалася глобалізація світового економічного простору.

Глобалізація, як якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя стала можливою внаслідок:

- індустріалізації більшої частини країн світу;

- радикального покращення і здешевлення транспортної інфра-структури та засобів зв’язку;

- небувалого раніше поглиблення міжнародного розподілу праці;

- перетворення транснаціональних компаній (ТНК) в вирішальний фактор розподілу інвестицій, технологій та зайнятості в світовому масштабі;

- кардинальної лібералізації міжнародного пересування товарів, послуг та фінансових ресурсів в усіх регіонах світу.

В минулому, провідну роль відігравали національні економічні від-носини. Центри зростання світової цивілізаціїї формувалися на локалізованих територіях, в межах окремих країн або регіонів, а потім розширювалися, витісняючи в конкурентній боротьбі менш розвинуті господарські уклади. Найбільш розвинуті національні господарства визначали характер, форми та механізми міжнародних відносин. Вони нав’язували іншим країнам і світовому товариству в цілому свої моделі господарської взаємодії.

В сучасному світі все світове господарство перетворюється на поле на якому розміщення виробничих сил, галузева структура інвестицій, виробництва і збуту визначаються з урахуванням світової кон’юнк-тури. Для ТНК суттєво знижується значення економік конкретних країн. Як тих, де знаходяться офіси цих компаній, так і тих, де працю-ють їх філії. Для них мало значить і те, капітал якої країни залуча-ється до її активів. Таким чином вони перетворюються в глобальні корпорації (ГК).

Приклад. Глобальна фінансова криза яка охопила світ в 2008 р. почалася в США влітку 2006 р. Основна її причина полягала в тому, що протягом попередніх 15-и років обсяги житлового будівництва в США постійно зростали., а в 2005-2006 роках вони Були найбільшими за останні 23 роки. Цьому сприяла максимальна доступність іпотечного кредиту для населення. Гроші видавалися без довідки про доходи, виписки з бюро кредитних історій, без застави або під заставу спеціально оформлених брокерами короткострокових депозитів. В результаті іпотекою скористалися понад 90% працездатних громадян. Але не всі брали кредит під будівництво житла для власних потреб. Значна частина тих, хто позичав гроші в банку думали заробити на продажу житла. Проте пропозиція житла на ринку значно переви-щила попит. Ціни впали і чверть наданих кредитів не була повернута. Зрозумівши, що іпотечних кредитів надається аж надто багато, банки США для почали продавали пакети однорідних іпотечних кредитів іншим фінансовим установам. Ті, в свою чергу, під куплені облігації випускали вторинні цінні папери. Багато фінансових інструментів виявилися прив’язаними до нерухомості в США, яка падала в ціні. Європейські й азіатські банки, купуючи на біржах ці фінансові інструменти перенесли наслідки американської іпотечної кризи на Євразійський континент. Звісно, криза реально вплине й на Україну. Це виявиться, зокрема, у зменшені припливу інвестицій у нашу державу, утрудненні доступу українських банків до зовнішніх ресурсів.» (Вісник НБУ. Грудень 2008. с.33. Костенко І. – В матеріалах студентської конференцїї «Проблеми і перспективи становлення фінансової вистеми України»).

Внаслідок цього всесвітні економічні відносини все більше набу-вають рис провідних, визначальних, в той час як економічні відно-сини в межах навіть крупних країн повинні пристосовуватися до реалій глобальної економіки. Світова економіка стає сильнішою і впливовішою національних економік навіть на території цих економік. Основні наслідки глобалізаційних процесів:

І. Глобалізація призводить до знецінення традиційних регулюючих функцій держави, яка вже не може в тій мірі як раніше захищати національну економіку від небажаних зовнішніх впливів.

ІІ. Менш залежними від держави стають зовнішньоекономічні від-носини національних підприємств. Якщо раніше вони регулюва-лися міждержавними угодами, то глобалізація діяльності перетво-рює їх в практично нерегульовані.

ІІІ. Кількість екзогених (зовнішніх) ризиків, які впливають на національний бізнес та уряди країн значно зростає, що робить державне регулювання малоефективним і залежним від зовнішніх факторів.

IV. В умовах глобалізації конкуренція на світовому ринку стає значно більш жорсткою та безкомпромісною.

Поиск по сайту: