Місце аудиту в системі економічного контролю

Тема: Аудит як форма контролю фінансово-господарської діяльності

Місце аудиту в системі економічного контролю

З розвитком продуктивних сил і виробничих відносин виникає об'єктивна потреба в удосконаленні функцій управління процесом виробництва. До таких функцій належать: планування, облік, економічний аналіз, регулювання, контроль.

Контроль як функція управління — це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керований об'єкт, виявлення відхилень у процесі виконання цих рішень.

Контроль є функцією системи управління всіма суспільними процесами. Це стосується соціального, економічного, державного управління. Важливий складник цієї системи управління — економічний контроль. Він як динамічна система спрямований на виявлення та усунення негативних явищ у розвитку продуктивних сил і виробничих відносин з метою своєчасного регулювання їх у розширеному відтворенні суспільно необхідного продукту.

Економічний контроль здійснюється на макро-, міді- та мікрорівнях. Функції економічного контролю на макрорівні виконують державні органи влади (Рахункова палата Верховної Ради України, Контрольне управління при Секретаріаті Президента України, Головне контрольно-ревізійне управління при Міністерстві фінансів України, Міністерство економіки, Національний банк України, інші міністерства і відомства та державні республіканські комітети).

На регіональному (міді) рівні економічний муніципальний контроль здійснюють місцеві органи управління Секретаріату Президента України та місцевих Рад народних депутатів України. На мікрорівні економічний контроль виконують власники підприємств і організацій та їхні органи управління. Цей вид контролю називається внутрішньогосподарським.

Якщо підприємство входить до складу концерну, корпорації, холдингу або підпорядковується певному міністерству, державному комітету, то контроль за діяльністю суб'єкта господарювання називається внутрішньовідомчим.

За періодичністю здійснення економічний контроль поділяють на попередній (перспективний), ретроспективний, оперативний.

Попередній (перспективний) економічний контроль здійснюється перед виконанням господарської операції, ретроспективний — після її завершення.

Оперативний економічний контроль здійснюється у процесі виконання господарських операцій. Отже, до організаційних видів контролю належать: державний, муніципальний, незалежний (аудиторський), власника (внутрішньовідомчий, внутрішньогосподарський).

Основними формами економічного контролю є тематична перевірка, слідство, ревізія, аудит (зовнішній, внутрішній), службове розслідування, експертиза, консалтинг.

Державні органи управління переважно використовують з метою контролю такі форми, як тематична перевірка, слідство, ревізія. Аналогічні форми контролю використовують муніципальні органи управління за діяльністю підвідомчих їм суб'єктів.

Внутрішньовідомчий контроль (власника) проводять міністерства, відомства, органи державного управління стосовно діяльності підвідомчих їм підприємств та організацій у формі тематичних перевірок і ревізій.

Внутрішньогосподарський контроль власник підприємства здійснює через апарат управління, в тому числі через службу бухгалтерії. За наявності в структурі управління служби внутрішнього аудиту внутрішньогосподарський контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства додатково буде здійснюватися працівниками цієї служби.

Незалежний (аудиторський) контроль виконують за діяльністю суб'єктів господарювання незалежні аудитори (аудиторські фірми) у формі аудиторської перевірки (аудиту). Його мета — підтвердити достовірність фінансової звітності.

Беручи до уваги зміст економічного контролю, періодичність, інформаційне забезпечення і форми здійснення, виділяємо загальноекономічний і фінансово-господарський контроль.

Загальноекономічний контроль здійснюється на макро-економічному рівні, маючи такі об'єкти дослідження: виконання планів соціального й економічного розвитку країни, окремих регіонів; використання ресурсів країни, діяльність окремих міністерств, відомств та інших урядових структур.

Фінансово-господарський контроль здійснюється на мікрорівні та досліджує фінансово-господарську діяльність підприємств.

Аудиторська діяльність за останні роки показала, що аудит може проводитися не тільки на рівні підприємств (мікрорівні), а й на макрорівні. Наприклад, за останні роки проводиться незалежний аудит діяльності Національного банку України.

Отже, доцільно розглядати місце аудиту не тільки в системі фінансово-господарського контролю, а й у системі загальноекономічного контролю.

Незалежні аудитори (аудиторські фірми), окрім підтвердження достовірності фінансової звітності, що називають аудитом, надають суб'єктам господарювання супутні послуги. До них належать: складання бізнес-плану; консультації з питань обліку, оподаткування, права, фінансів; постановка, ведення або відновлення обліку; складання звітності тощо. У цьому випадку доцільно розглядати місце окремих аудиторських послуг не лише в системі контролю, а ще як функцію управління, наприклад, складання прогнозів (плану), ведення обліку.

Отже, аудит потрібно розглядати як ланку системи економічного контролю, а окремі супутні аудиту послуги — як функції управління.

Поиск по сайту: