Контроль якості праці аудитора

Кодекс професійної етики аудиторів України [3, с. 237-271] та Кодекс етики професійних бухгалтерів (прийнятий МФБ) [4, с. 43-80] передбачають правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики аудитора. Вони обов’язкові для виконання усіма аудиторами при наданні ними аудиторських послуг. Так, суспільство ставить до праці аудитора такі вимоги:

- Вірогідність, оскільки суспільство потребує достовірної інформації;

- Професіоналізм. Роботодавці, клієнти інші зацікавлені сторони визначають рівень фахової підготовки аудиторів;

- Якість послуг. Аудит і аудиторські послуги повинні здійснюватись у суворій відповідності з чинним законодавством, нормативними актами і кодексом етики;

- Довіра. Користувачі послуг аудитора мають бути впевнені в тому, що він ніколи не порушить професійної етики і дотримуватиметься її протягом усієї практики.

до фундаментальних засад професійної етики відносять: незалежність суджень, об’єктивність висновків, конфіденційність, чесність і сумлінність, почуття обов’язку перед суспільством, компетентність і високий професіоналізм, відкритість зі своїм клієнтом, доброзичливе ставлення до клієнтів і колег у професійному спілкуванні, організованість і добросовісність, технічні стандарти.

Розглянемо суть найбільш важливих принципів професійної етики.

Незалежність – головна риса професії аудитора. Вона обумовлена тим, що аудитор не є штатним працівником державного органу управління, він не підпорядкований іншим контрольно-ревізійним органам або політичним партіям чи громадським організаціям і не залежить від них. Думка аудитора з фінансових питань підприємства-клієнта не має залежати від гонорару, який виплачується клієнтом і ґрунтується на відсутності матеріальної зацікавленості аудитора у результатах діяльності суб’єкта, що перевіряється. Незалежність аудитора має правові, етичні та економічні аспекти, основні з яких представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Аспекти незалежності аудиторів

Незалежність є одним із факторів забезпечення умов об’єктивності висновків, що має ґрунтуватись на неупередженому ставленні аудитора до клієнта, на вдумливому дослідженні його діяльності, використанні достовірних даних, застосуванні оптимальних методів їх аналізу і складання аудиторського висновку за результатами перевірок, підтверджених аудиторськими доказами.

Не менш важливою рисою професії аудитора є конфіденційність. Аудитор зобов’язаний зберігати в таємниці всю без винятку інформацію, отриману в процесі проведення аудиту і не використовувати її ні у власних, ні в інтересах третіх осіб або на шкоду клієнтові. За розголошення виробничих або комерційних таємниць клієнтів без спеціального їх дозволу аудитор несе відповідальність за законом і моральну відповідальність перед колегами. Єдиним винятком з даного правила є обов’язок аудитора (аудиторської фірми) надати за рішення судових органів або з санкції прокурора конкретну інформацію (документацію), зазначену в рішенні суду (з санкції прокурора), відповідним судовим або правоохоронним органам.

Не менш важливим принципом аудиторської діяльності є доброзичливе ставлення до клієнтів та колег у професійному спілкуванні. Аудитор зобов’язаний проявляти до них повагу, бути коректним, у спілкуванні з клієнтом спокійного й витриманого тону, а свої зауваження щодо його фінансово-господарської діяльності доводити у формі рекомендацій, порад чи побажань.

Надаючи консультаційну допомогу, аудитор повинен бути зацікавлений максимально захистити інтереси клієнтів, а отже не зосереджувати своєї уваги тільки на негативних фактах. Аудитор має сприяти встановленню добрих стосунків між колегами і представниками інших аудиторських фірм. Аудитор не може відбивати клієнтів у своїх колег з метою розширення своєї практики засобами, які можуть призвести до зниження якості роботи або порушення прав третіх осіб на отримання достовірної інформації. Аудитору забороняється займатися саморекламою, яка створює хибне уявлення у клієнтів і зачіпає інтереси колег.

Чесність і сумлінність, як важливі риси етики поведінки аудитора, набувають особливого значення при оцінці результатів фінансового звіту. Аудитор не може уникнути тиску на нього в процесі своєї професійної діяльності, але повинен протистояти цьому тиску.

Він не повинен мати інших відносин з клієнтами, не пов’язаних з аудиторською перевіркою. Аудитор мусить зберігати чесність та об’єктивність на всіх етапах роботи і, висловлюючи думку про фінансовий звіт, уникати ситуацій, які вплинули б на неупередженість його висновків. Він повинен бути чесним і не здійснювати вчинків, які можуть похитнути довіру і прихильність громади до аудиторської професії в цілому. Аудитор не має права залучати клієнтів шляхом обдурювання, хибних уявлень і помилкових дій. Аудитор повинен виконувати свої функції неупереджено, бути незалежним, чесним і об’єктивним.

Діяльність аудиторів не можлива без такого принципу професійної етики, як компетентність і високий професіоналізм.

І у клієнта, і в аудитора спільна мета – зробити посильний внесок у ефективне функціонування ринкової економіки. Для аудитора багато важить широка поінформованість у виробничо-економічних справах підприємства, яке перевіряється. Крім того, аудитор не може надавати професійні послуги, не будучи достатньо обізнаним із загальними і технічними стандартами з обліку і аудиту, не маючи спеціальні знання із загальних та професійно-орієнтованих дисциплін, рівень яких підтверджується кваліфікаційним іспитом в Аудиторській палаті України, та практичний досвід роботи.

Від дотримання цих етичних принципів аудитора залежить авторитет фахівця, його професійна придатність виконувати найскладніші завдання, які ставляться клієнтом і суспільством в цілому.

Принципи аудиту, перш за все, продиктовані вимогами, які ставить розвиток міжнародного бізнесу до аудиту. У відповідності до цього користувачі бухгалтерської звітності різних країн повинні розуміти під терміном “аудит” діяльність, яка відповідає певному ряду вимог, а саме:

• аудит повинен плануватись у письмовому вигляді, для чого готується загальний документ – “план аудиту” і більш деталізований документ – “програма аудиту”;
• хід здійснення процедур аудиту повинен фіксуватись у спеціальній робочій документації, яку необхідно оформлювати у відповідності з єдиними вимогами;
• аудитори повинні відповідати ряду певних професійних і кваліфікаційних вимог;
• аудиторські організації повинні виконувати певні заходи під час організації своєї діяльності та в ході здійснення перевірок, які дозволили б підтримувати і контролювати якість їх роботи;
• в ході проведення аудиту необхідно керуватись єдиними вимогами для визначення точності та відповідності бухгалтерської звітності, отриманої клієнтом, таким її змістом, який, на думку аудитора, є правильним (дана ступінь точності називається “сутністю” або “матеріальністю”);
• аудитор не зобов’язаний перевіряти всі документи клієнта – перевірка документації може здійснюватись вибірково при дотриманні вимог, єдиних для всіх аудиторів;
• аудитор не має права давати офіційний висновок про якість аудиторського висновку та проведення аудиторської перевірки іншими аудиторами – таке право має виключно Аудиторська палата України;
• аудитор не має права висловлювати думку в аудиторському висновку або в додатковій підсумковій документації стосовно фактів та подій, сутність яких визначається карним та адміністративним кодексами. Він не має відповідної кваліфікації, і це не є завданням аудитора. Оцінка таких фактів і подій є прерогативою судових органів.

Поиск по сайту: