Суспільство, базоване на знаннях

Зростаюча роль людського капіталу під час переходу до економіки знань змінює не тільки економіку, а й саме суспільство. Проте, в світі ще не вироблено готової моделі суспільства, базованого на знаннях.

В документах Всесвітнього наукового форуму, проведеного ЮНЕСКО та Міжнародною радою з питань науки (International Council for Science) в лис-топаді 2003 р. поняття «суспільство, базоване на знаннях» визначається таким чином: «Суспільство, базоване на знаннях, - це інноваційне суспільство, яке будується на концепції безперервного навчання на протязі всього життя. Воно поєднує спільноти учених, дослідників, інженерів та техніків, дослідницькі мережі, а також фірми, залучені до процесу дослідження та виробництва висо-котехнологічних товарів та послуг. Це утворює національну інноваційно-виробничу систему, яка інтегрована в міжнародні мережі створення, ро зповсюдження, використання та захисту знань. Наявні в такому суспільстві засоби комунікацій та інформаційні технології можуть забезпечити широкий доступ до гуманітарних знань. Знання використовуються як для на-дання можливостей та збагачення окремих осіб в культурному та матеріальному плані, так і для будівництва стабільного суспільства».

В теоретичних концепціях сформовано такі принципи побудови суспільства, базованого на знаннях:

А. Необхідність максимальної відповідальності і ретельного підходу до створення знань та їх розповсюдження.

Б. Головний напрямок розвитку цього суспільства – розвиток потен-ціалу людини.

В. Пріоритетний напрям інвестицій в економіці, базованій на знаннях – людський потенціал, нові управлінські та маркетингові технології, інформаційні системи.

Г. Освіта – фундаментальний фактор суспільства, базованого на знаннях.

В країнах ОЕСР частка працівників з вищою освітою з 1975 по 2000 р. зросла з 22 до 41 %. Проте попит на кваліфіковані кадри перевищує рівень пропо-зиції. Концепція «безперервного навчання для всіх» прийнята ОЕСР в 1996 р. передбачає періодичне повернення випускників вузів в систему вищої освіти для отримання нових знань та навиків, необхідних для професійної діяльності.

Формування суспільства, базованого на знаннях вплинуло на посилення його гуманізації та соціалізації економіки. В країнах, які найуспішніше просуваються в напрямі «нової економіки», за останні 20-30 років істотно змінилася система державних приорітетів. На пер-ше місце висуваються цільові настанови, пов’язані їз зміцненням здоров’я населення, збільшенням активної тривалості життя, залученням особи до розвитку науки, підвищенням рівнів освіти і життя населення. Це відображається як в посилені ролі держави в економічному розвитку, так і в розширені тих її функцій, які безпосередньо пов’язані з економікою знань: освіта, наука, охорона здоров’я. Ці функції в основному відбивають соціальну спрямованість бюджетних витрат держави. Частка цих витрат в розвинутих країнах в 3-4 рази перевищує частку традиційних функцій, пов’язаних з обороною та обслуговуванням державного боргу. (Грінберг Р. Держава в економіці знань//Економіка України. – 2008.- №10. – с.28-39. с.31)

В суспільстві, базованому на знаннях головним завданням органів державного управління стає сприяння розвитку потенціалу людини, тобто освіта, наука, професійне навчання.

Крім того, на думку деяких учених (Е. Гідденс) виникнення еконо-міки, базованій на знаннях радикальним чином змінить закони господ-дарського розвитку. Окремі країни та регіони, які були на стадії пере-важно аграрного розвитку, зможуть перескочити стадію традиційної індустріалізації і перейти до економіки, базованій на знаннях. В таких умовах досягнення індустріалізації старого зразка втрачають смисл як індикатори економічного прогресу.

Проте, і суспільство, базоване на знаннях не позбавлене протиріч. Основною суперечністю суспільства знань такі відомі теоретики, як П. Дракер, Д. Белл та інші вважають суперечність між високооплачуваними працівниками і низькооплачуваним обслуговуючим персоналом. (ЕЕ Т.3. с.535)

Поиск по сайту: