|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Державне програмування та прогнозування економікиДержавне програмування економіки – форма управління націо-нальним господарством, яка полягає в визначені державними органами (урядом) цілей, досягнення яких є корисним для всієї еко-номіки, розроблення системи заходів (програми) для їх досягнення та реалізації цієї програми. Реалізація програм, розроблених урядом здійснюється за рахунок коштів, які виділяються з бюджету, а також за участю приватного капіталу для залучення якого застосовується система відповідних стимулів. Економічними стимулами можуть бути, наприклад, надання кредитів на пільгових умовах, пільги в оподаткування для учасників програми тощо. Державні програми – це конкретні прояви державного регулювання в цілому. Зміст програм залежить від конкретних умов країни та тих цілей, які визначені урядом в якості пріоритетних. Це можуть бути програми освоєння космосу, розвитку депресивних регіонів, отримання нових матеріалів або розвитку людського капіталу. В розвинутих країнах приймається, як правило, 8-10 програм розвитку тих сфер економіки, які впливають на все національне господарство. Ці програми передбачають концентрацію зусиль на досягненні результатів у «проривних» напрямах науково-технічного прогрессу – в нанотехнологіях, генній інжене-рії, нових джерелах енергії тощо.
Державне прогнозування (моделювання) економічного розвитку.Сучасні національні господарства – надзвичайно складні і динамічні системи в яких взаємодіють мільйони господарюючих суб’єктів чия поведінка визначається не тільки внутрішніми факторами, але і впливом світової економіки. Складність і динамічність системи економічних зв’язків посилює ступінь невизначеності господарської діяльності, ускладнює процесс прийняття рішень і підвищує її ризики. Це призводить до зростання втрат і сповільнення ділової активності. Для абсолютної більшості малих, середніх і навіть крупних під-приємств (за виключенням хіба що монополій) акумуляція і обробка масивів інформації, достатніх для здійснення науково обгрунтованого аналізу і отримання достовірного прогнозу розвитку національної еко-номіки стає непосильною. Тому цю міссію в сучасному світі беруть на себе спеціалізовані державні установи. Прогнози (моделі) економічного розвитку - це сукупності показників, свого роду орієнтири для приватних підприємств, яких вони не зобов’язанні дотримуватись. Вказані показники повинні лише допомагати підприємствам вибрати оптимальне рішення для отримання максимального прибутку. Незважаючи на необов’язковість до виконання вдало виконані державні прогнози відіграють значну роль в стабілізації економіки і впливають на обсяги інвестицій, валового випуску, зайнятість, обсяги заробітної плати тощо.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |