|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Навчання як складова економіки, базованій на знанняхНа стадії переходу суспільства до економіки, базованій на знаннях основним фактором економічного розвитку стають нематеріальні активи суспільства, його здатність до інновацій та постійного наро-щування науково-освітнього потенціалу. Створення такої економіки ставить перед урядами країн мету – побудувати оптимальну модель кооперування університетів, наукових закладів та підприємств, створити алгоритм їх об’єднання та функціонування. Поєднання науки і освіти стає рушійною силою технологічного і соціально-економічного прогресу. Якісна підготовка кадрів вищої кваліфікації на засадах поєднання наукових досліджень і навчання стає пріоритетним напрям-ком освітницької політики розвинутих країн. Внаслідок цього в останні десятиріччя масштаби вузівських дослід-жень значно зросли. Крупні університети США, Канади, Англії, Німеччини, Японії, Франції мають в своєму складі науково-дослідні підрозділи. Науковими дослідженнями займаються університетські асоціації і спілки. Вони фінансуються як державними органами та приватним капіталом, так і благодійними організаціями. Базою розвитку інноваційної діяльності вузів є фундаментальні дослідження: їх частка в загальному обсязі вузівських досліджень в середині 2000-х років становила в Японії 55%, в США, Німеччині -60, у Франції – 90, в Англії – 95%. Вузам виділяються 12-16% всіх асигнувань на науку. По ступеню інтеграції освіти і науки лідерами є США. Наукові дослідження в вузах цієї країни характеризуються масштабністю, цілеспрямованістю, широким спектром напрямків досліджень та орга-нізаційних форм, джерел фінансування, вдалим використанням результатів дослідження в практичній діяльності. В США практикується створення дослідницьких університетів – нового типу учбового закладу. Особливістю такого університету є: Перша. Використання традиційних структур університету – біблі-отек, лабораторій, устаткування тощо для проведення наукових досліджень; Друга. Орієнтування студентів на найбільш прогресивні напрямки наукових досліджень, на високі технології та інновації. За даними Національного наукового фонду, на науково-дослідни-цьку роботу в вузах США в 2005 році було витрачено 26,3 млрд. доларів (69% - на фунда-ментальні дослідження, 24 – на прикладні, 7% - на розробки). Завдяки цьому університети перетворилися в потужні освітні, дослідні та науково-виробничі комплекси, які тісно співпрацюють з галузями нових технологій для яких вони готують кадри, проводять дослідження і в яких впроваджують результати досліджень. Таким чином, вони стали свого роду «підприємниць-кими університетами». Результат такого симбіозу: І. Створено умови формування особистості, здатної до саморозвитку. ІІ. Здійснюється підготовка спеціаліста, спрямованого підходити до професійної діяльності творчо, з позицій дослідника та ініціатора впровадження отриманих результатів в виробничу діяльність. ІІІ. Відбувається капіталізація інтелектуального потенціалу універси-тету шляхом творчої інноваційної діяльності. Таким чином створено механізм креативізації освіти. «Креативна освіта» - новий тип учбової діяльності, який має метою: А. Розвиток творчих здібностей людини. Б. Розширення можливостей індивідуальної інноваційної діяльності. В. Мобілізація потенціалу студента на розробку та реалізацію власних ідей та винаходів. Особливість креативної освіти полягає в спрямуванні особи на розвиток постійної потреби в творчості, пошуку нового, нагромадження інтелектуального потенціалу та використанні його в практичній діяльності. Завдяки такій спрямованості навчання з’явля-ється нова якість праці – творча діяльність як функція самореалізації цілісної людини, людини творця (Homo-creator). Для креативної освіти характерна глибока фундаментальна підготов-ка, яка: І. Дає системоутворюючий ефект всім знанням особи. ІІ. Сприяє безперервній освіті. ІІІ. Дозволяє прогнозувати та оцінювати тенденції розвитку еконо-міки. IV. Pозширює сприйняття проблем та варіантів їх творчого вирішен-ня. V. Pеалізує ідею необхідності та можливості навчання творчій діяль-ності. На попередніх стадіях розвитку економіки фактор творчості в онов-лені виробництва не відігравав такої великої ролі. В сучасних умовах вдалі та оригінальні інноваційні рішення розглядаються керівництвом будь-якої фірми як засіб випередження конкурентів, адаптування до ринкових змін та виживання в нових умовах.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |