 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Визначення параметрів зон хз під час аварійного прогнозування
|
Читайте также: |
Площа Sp та радіус Rp розливу розраховуються за формулами:
; 
,
де d - густина НХР, т/м3 (визначається за табл. 13), Q - маса НХР, т.
Таблиця 3.21
Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР
| Найменуванні НХР | Густина НХР,т/м3 | Вражаюча токсодоза, мг хв/л | К1 | К2 залежно від температури | |||
| -20°С | 0 °С | 20 °С | 40°С | ||||
| Аміак | 0,681 | 0,025 | |||||
| Хлор | 1,553 | 0,6 | 0,052 | ||||
| Соляна кислота | 1,198 | 0,021 | 0,1 | 0,3 | 1,6 |
Розмір ЗМХЗ приймається як сектор кола, площа якого залежать від швидкості та напрямку вітру розраховується за емпіричною формулою:
Sзмхз =8,72 х 10-3 Г2 j, [км2],
де j- коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 3.22).
Таблиця 3.22.
Залежність коефіцієнту j від швидкості вітру
| V, м/с | < 1 | > 2 | ||
| j, град |
Глибини розповсюдження для НХР, значення яких не визначено в таблиці 3.23, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиць 3.24, 3.25, 3.26, 3.27.
Таблиця 3.23.
Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)
| Найменування НХР | Кількість ХНР в ємності, т | ||||||||
| Інверсія | |||||||||
| Хлор | 4,65 | 12,2 | 18,5 | 28,3 | 36,7 | 50,4 | 78,7 | ||
| Аміак | <0,5 | 1,6 | 2,45 | 4,05 | 5,25 | 6,85 | 10,8 | ||
| Соляна кислота | 1,25 | 3,05 | 4,65 | 6,8 | 8,75 | 12,2 | 18,7 | 31,7 | |
| Ізотермія | |||||||||
| Хлор | 1,75 | 5,05 | 7,35 | 11,6 | 14,8 | 20,2 | 30,9 | ||
| Аміак | <0,5 | 1,25 | 1,55 | 1,95 | 2,75 | 4,45 | 8,35 | ||
| Соляна кислота | <0,5 | 1,3 | 1,85 | 2,9 | 3,7 | 7,45 | 14,7 | ||
| Конвекція | |||||||||
| Хлор | 0,75 | 2,4 | 4,05 | 6,05 | 7,6 10,7 | 16,1 | 31,9 | ||
| Аміак | <0,5 | 1,05 | 1,45 | 2,2 | 4,55 | ||||
| Соляна кислота | <0,5 | 0,95 | 1,5 | 1,9 | 2,6 | 4,0 | 7,7 | ||
Примітки до табл. 3.23
1. При температурі повітря +20 °С глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря збільшується, а при -20 °С зменшується на 5 % наведених у таблиці для 0°С.
2. При температурі +40 °С при ізотермії і конвекції глибина збільшується на 10 %.
3. Для НХР, що не увійшли до табл.12, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певного НХР: фосген -1,14; окисли азоту - 0,28; метиламін - 0,24; диметиламін -0,24; нітробензол - 0,01; окисел етилену - 0,06; водень фтористий - 0,3; водень ціаністий - 0,97.
Таблиця 3.24.
Корегувальні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру
| СВСП | Швидкість вітру, м/с | |||||
| Інверсія | 0,6 | 0,45 | 0,4 | - | - | |
| Ізотермія | 0,65 | 0,55 | 0,5 | 0,45 | 0,35 | |
| Конвекція | І | 0,7 | 0,6 | 0,55 | - | - |
Таблиця 3.25.
Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" в залежності від висоти обвалування
| Найменування НХР | Висота обвалування, м | ||
| Н=1 | Н=2 | H=3 | |
| Хлор | 2,1 | 2,4 | 2,5 |
| Аміак | 2,25 | 2,35 | |
| Соляна кислота | 4,6 | 7,4 |
Примітка до табл. 3.25. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого. Якщо приміщення, де зберігаються НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується втричі.
Таблиця 3.26
Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР на кожний 1 км довжини закритої місцевості, Кзм
| СВСП | Міська забудова | Сільська забудова будівництво | Лісові масиви |
| Інверсія | 3,5 | 1,8 | |
| Ізотермія | 2,5 | 1,7 | |
| Конвекція | 1,5 |
Таблиця 3.27
Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР
| Найменуванні НХР | Густина НХР,т/м3 | Вражаюча токсодоза, мг хв/л | К1 | К2 залежно від температури | |||
| -20°С | 0 °С | 20 °С | 40°С | ||||
| Аміак | 0,681 | 0,025 | |||||
| Хлор | 1,553 | 0,6 | 0,052 | ||||
| Соляна кислота | 1,198 | 0,021 | 0,1 | 0,3 | 1,6 |
Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас за N години:
Г’ = N W, км.
Для подальших розрахунків береться менше із двох значень глибини зони зараження та максимального значення глибини переносу повітряних мас.
Площа прогнозованої зони хімічного зараження визначається:
SПЗХЗ. =К · Г2 · N 0,2, км2,
де К – коефіцієнт, що залежить від СВСП і дорівнює при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133, при конвекції – 0,235; N - час, на який розраховується глибина ПЗХЗ.
Час підходу забрудненого повітря до об’єкту залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою: t = X/W, год,
де X - відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта, км; W - швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (табл. 10), км/год.
Прийняті припущення: якщо НХР розливається “вільно”, то товщина розлитого шару h складає 0,05 м. Розлив "у піддон" приймається, якщо розлита НХР обмежена обвалуванням, при цьому товщина шару розлитої НХР приймається h=Н -0,2 м, де Н - висота обвалування. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин.
|
Велика вісь еліпсу дорівнює величині Г, а мала – ширині b, яка визначається за формулою:
, м.
Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (typ = tвип), що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 3.28.
Таблиця 3.28
Тривалість випаровування (термін дії джерела забруднення) tур, год (швидкість вітру 1 м/с)
| Найменування НХР | Характер розливу | ||||||||||||
| Ємності не обваловані розлив “вільний” | Ємності обваловані, розлив у "піддон" | ||||||||||||
| h=0,05 м | Н=1м | Н=3м | |||||||||||
| Температура повітря, °С | |||||||||||||
| -20 | -20 | -20 | |||||||||||
| Соляна кислота | 28,5 | 9,5 | 2,85 | 1,8 | 45,7 | 28,6 | 99,8 | ||||||
| Хлор | 1,5 | 23,9 | 83,7 | ||||||||||
| Аміак | 1,4 | 21,8 | 76,3 | ||||||||||
Примітка до табл. 3.28. При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться корегувальний коефіцієнт:
Швидкість вітру, м/с 1 2 3 5 10
Корегувальний коефіцієнт 0,75 0,6 0,5 0,43 0,25
Крім того, її можна розрахувати за формулою:
typ = tвип = h * d/к1 * к2 * к3, год,
де К1 - коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей НХР, береться з табл. 3.27; К2 - коефіцієнт, що враховує температуру повітря (табл. 3.27); КЗ - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру v і розраховується КЗ = (v +2)/3.
&? ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Назвіть основні причини виникнення пожеж.
2. Які складові потрібні для процесу горіння?
3. Поясніть суть процесів: загорання, спалаху, самозагорання, займання, самозаймання, вибуху.
4. Охарактеризуйте матеріали і речовини за горючими властивостями.
5. Дайте визначення температури займання.
6. Поясніть важливість вогнестійкості будівель і споруд.
7. Які загальні вимоги щодо пожежної безпеки?
8. Чим визначається ефективність евакуації людей?
9. Назвіть основні правила поведінки людей при виникненні пожежі.
10. Що належить до первинних засобів пожежогасіння?
11. Охарактеризуйте дію вогнегасних засобів.
12. Опишіть будову та принцип дії хімічного пінного, вуглекислотного та порошкового вогнегасників.
13. У чому суть автоматичної пожежної сигналізації?
14. За яким принципом встановлюють датчики автоматичної пожежної сигналізації?
15. Охарактеризуйте фізичну природу радіації.
16. Назвіть основні одиниці вимірювання радіоактивності у системі СГС та у системі СІ.
17. Назвіть та охарактеризуйте види випромінювань, що супроводжують радіоактивний розпад.
18. Назвіть природні та штучні джерела радіоактивного випромінювання.
19. Яке з опромінювань зовнішнє чи внутрішнє більш небезпечне для людини?
20. Як впливає іонізуюче опромінення на живі організми? Наведіть форми та ступені гострої променевої хвороби.
21. Вкажіть допустимі норми опромінення людини для звичайних та надзвичайних ситуацій.
22. Що таке період напіврозпаду радіоактивних речовин?
23. Охарактеризуйте залежність між періодом напіврозпаду радіоактивних речовин та швидкістю зменшення радіаційного фону місцевості.
24. Наведіть наслідки радіаційного забруднення місцевості, сировини, продуктів та води.
25. Зазначте основні принципи захисту, що їх повинні дотримуватись люди під час радіоактивного забруднення.
Розділ 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС.
4.1. Соціальні небезпеки
Форми спільної діяльності людей, що склалися історично і характеризують певний тип відносин між людьми, утворюють суспільство або соціум.
Соціум - це особлива система, деякий механізм взаємодії між людьми, що розвивається за своїми специфічними законами, які характеризуються надзвичайною складністю. В соціумі взаємодіє велика кількість людей. Результатом цих зв'язків є особлива обстановка, що створюється в окремих соціальних групах, яка може впливати на інших людей, що не входять в дану групу. Процеси, що відбуваються в суспільстві в цілому і в окремих суспільних групах, вивчає соціологія. Закономірності поведінки і діяльності людей, що зумовлені їх належністю до соціальних груп, а також психологічні характеристики цих груп досліджує соціальна психологія. Вплив соціальних факторів на стан здоров'я суспільства вивчає соціальна гігієна.
Соціальними називаються небезпеки, що широко розповсюджуються в суспільстві і загрожують життю і здоров'ю людей. Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні групи. Особливість соціальних небезпек полягає в тому, що вони загрожують великій кількості людей. Розповсюдження соціальних небезпек зумовлено особливостями поведінки людей і окремих соціальних груп. Соціальні небезпеки досить численні. Наприклад, до соціальних належать всі протиправні (незаконні) форми насилля, вживання речовин, що порушують психологічну і фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики, паління), шахрайство, самогубство, та інші дії, що здатні принести шкоду здоров'ю людей.
Класифікація соціальних небезпек
Соціальні небезпеки можуть бути класифіковані за певними ознаками.
1. За походженням можуть бути виділені такі групи небезпек:
а) небезпеки, пов'язані з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, крадіжки та ін.)
б) небезпеки, пов'язані з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, ґвалтування, утримання заручників).
в) небезпеки, пов'язані з вживанням речовин, що руйнують організм людини (наркоманія, алкоголізм, паління);
г) небезпеки, пов'язані з хворобами (СНІД, венеричні захворювання);
д) небезпеки самогубства.
2. За масштабами подій соціальні небезпеки можна розділити на:
а) локальні; 6) регіональні; в) глобальні.
3. За статевовіковими ознаками поділяють соціальні небезпеки, що характерні: для дітей, молоді, жінок, чоловіків та людей похилого віку.
4. За організацією соціальні небезпеки можуть бути випадковими і навмисними.
Поиск по сайту: