Задачі забезпечення безпеки за критеріями ризиків

Оцінка ризику забезпечує основні вхідні дані в програму управління ризиком. Задачі управління ризиком наступні:

1) визначити, який несприятливий чинник являє найбільшу небезпеку (яку готове сприйняти суспільство);

2) розглянути, чи варіанти управління (регулювання) є доступними;

3) виконувати відповідні дії, щоб зменшити (або ліквідувати взагалі) неприйнятні ризики (здійснення програми);

4) оцінка наслідків.

Однак, такі оцінки самі по собі не забезпечують відповіді на багато питань, на які менеджери ризику повинні відповісти. Який рівень експозиції від фактора ризику є неприйнятним ризиком або інакше, який рівень прийнятно безпечний? Які ж допустимі значення невпевненості і невизначеності при оцінці ризиків? Які компромісні механізми можливо і необхідно впровадити в програму зниження ризику, з урахуванням переваг, які досягаються, і витрат на процедури вдосконаленого управління ризиком? Чи з'являться нові ризики, як наслідок зменшення існуючих ризиків? Такі відповіді, очевидно, знаходяться під впливом пріоритетів і цінностей суспільства, і їх розподіл вимагає політичних концептуальних рішень.

Викладені вище задачі визначення за виразами (1)-(5) і нормування за виразами (6)-(7) ризиків R(t), [R_c(t)] і R_c(t) висувають на перше місце розробку методів і механізмів реалізації нової технології забезпечення і підвищення рівня безпеки за критеріями ризиків. Суть цієї технології полягає в тому, що методи і механізми, що розробляються, повинні бути заснованими на теорії ризиків –стан безпеки оцінюється кількісно через вказані вище ризики. Тому і заходи щодо забезпечення і підвищення безпеки можуть та повинні обгрунтовуватися через зниження ризиків. Виходячи з того, що найзначущими в теорії безпеки є індивідуальні і економічні ризики R(t), [R_c(t)] та R_c(t), для досягнення розрахунковими ризиками R(t) на даному відрізку часу t прийнятних ризиків [R_c(t)] і запасів по ризиках n_R необхідне здійснення комплексів заходів з відповідними економічними витратами Z(t). Ці заходи, спрямовані на зниження ризиків R(t) до рівня [R_c(t)] повинні бути ефективними іпов'язаними з рівнями розрахункових ризиків R_c(t):

(8)

де m_z – коефіцієнт ефективності економічних витрат на зниження економічних ризиків (m_z 1).

Актуальними задачами для суспільства у сфері аналізу ризику з урахуванням виразу (8) є:

- узагальнення досвіду реалізації державних, регіональних і галузевих програм по зниженню ризиків надзвичайних ситуацій, по забезпеченню промислової, енергетичної, екологічної, транспортної радіаційної безпеки, по технічному регулюванню;

- оптимізація витрат Z(t) з досягненням максимальних значень коефіцієнта mz з урахуванням ризиків R(t), що формуються;

- розробка науково-методичних рекомендацій з планування і реалізації найефективніших заходів в штатних, кризових і надзвичайних ситуаціях.

Узагальненим виразом аналізу і забезпечення безпеки по критеріях ризиків на основі співвідношень (1)-(8) є наступне:

(9)

У виразі (9) відображені практично всі основні задачі, що стоять перед суспільством на найближчу і віддалену перспективу:

- науковий аналіз ризиків R(t) через його основні компоненти P(t), U(t);

- обгрунтування прийнятних ризиків [R(t)];

- науково-методичне обгрунтування граничних ризиків R_с(t) і запасів n_R по ризиках;

- розробка методичних рекомендацій по формуванню і реалізації заходів, направлених на зниження ризиків R(t) до прийнятних [R(t)] і забезпечуючих оптимальні запаси Z(t) іззаданою ефективністю m_Z.

Поиск по сайту: