 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Якісні методи оцінки ризику
Якісні оцінки ризику запроваджуються для підтримки системи безпеки (на прикладі авіаційної транспортної системи) відповідно до наступних визначень, наведених в табл. 6.8 та 6.9, на рис. 6.6.
Таблиця 6.8
Визначення ваги наслідків
| Катастрофічні | Численні летальні наслідки або втрата системи в цілому |
| Небезпечні | Зниження здатності системи або її операторів долати несприятливі умови до меж, що визначаються як: 1. значне зниження надійності та функціональних можливостей; 2. надмірне навантаження на операторів, за якого вони втрачають здатність виконувати обов’язки надійно, точно та до повного завершення; 3. серйозні або фатальні пошкодження для незначного числа людей на борту літака (крім екіпажу) 4. фатальні пошкодження для наземного авіаційного персоналу або населення. |
| Значні | Зниження здатності системи або її операторів долати несприятливі умови до меж, що визначаються як: 1. значне зниження надійності та функціональних можливостей; 2. суттєве навантаження на операторів; 3. умови, що знижують ефективність операторської діяльності або суттєвий дискомфорт: 4. фізична втома (крім операторів), включаючи навіть ушкодження: 5. значні професійні захворювання і/або значні збитки довкіллю /або значні збитки матеріальним цінностям |
| Незначні | Несуттєве зниження ефективності системи. Дії операторів достатні в межах їх можливостей. Включаючи - 1. незначне зниження надійності та функціональних можливостей 2. несуттєве навантаження на операторів таке як зміни оперативного плану польоту 3. несуттєвий фізичний дискомфорт для працюючих (крім операторів) 4. незначні професійні захворювання і/або незначні збитки довкіллю /або незначні збитки матеріальним цінностям |
Таблиця 6.9
Визначення ймовірності наслідків
| Ймовірний | Якісна: очікується раз або кілька разів за весь життєвий цикл окремого елементу системи. Кількісна: ймовірність прояву протягом 1 години діяльності ³ 1 x 10-5 |
| Малоймовірний | Якісна: не може статися протягом життєвого циклу окремого елементу. Очікується раз або кілька разів за весь життєвий цикл всієї системи. Кількісна: ймовірність прояву протягом 1 години діяльності 10-5 < > 10-7 |
| Вкрай малоймовірний | Якісна: не може статися протягом життєвого циклу окремого елементу. Очікується раз або кілька разів за весь життєвий цикл всієї системи. Кількісна: ймовірність прояву протягом 1 години діяльності 10-7 < > 10-9 |
| Вкрай неймовірний | Якісна: не може статися протягом життєвого циклу всієї системи. Кількісна: ймовірність прояву протягом 1 години діяльності < 10-9 |
| Вірогідність події | Серйозність | |||
| Катастрофічна | Критична | Крайня | Незначна | |
| Дуже часто | 
| |||
| Часто | 
| 
| ||
| Інколи | 
| |||
| Дуже рідко | ||||
| Надзвичайно рідко |
Рис. 6.6. Матриця оцінки ризику
5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
Необхідно дати відповідь на наступне питання: чи є ризик прийнятним? Які заходи для його зниження є доступними, і як вони оцінюються в величинах вартість-прибуток (прибуток в даному випадку може визначатись як попереджений збиток).
Основні принципи забезпечення безпеки — основні шляхи практичного застосування досягнень безпеки життєдіяльності для сталого гармонійного еволюційного розвитку людини та суспільства.
Забезпечення безпеки — складний процес, в якому можна виділити елементарні складові, вихідні положення, ідеї, що іменуються принципами.
 |
Законодавчі принципи — закріплені законом правила, що забезпечують прийнятний рівень безпеки.
Орієнтуючі принципи — основоположні ідеї, що визначають напрямок пошуку безпечних рішень і слугують методологічною та інформаційною базою.
Технічні принципи спрямовані на безпосереднє відвернення дії небезпечних факторів і базуються на використанні фізичних законів.
Управлінськими називаються принципи, що визначають взаємозв’язок і відносини між окремими стадіями і етапами процесу забезпечення безпеки. До них належать: плановість, контроль, управління, зворотний зв’язок, підбір кадрів, відповідальність.
До організаційних належать принципи, за допомогою яких реалізуються положення із залученням науково обгрунтованих рішень. Це принципи несумісності, ергономічності, раціональної організації праці і відпочинку, компенсації та ін.
Заходи щодо зменшення ризику, як правило, мають комплексний характер. При виборі конкретних заходів вирішальне значення має загальна оцінка дієвості та надійності заходів, що впливають на остаточний ризик, а також розмір витрат на їх реалізацію.
У найбільш загальних рисах, ризик може визначатися як наступний набір 7 елементів: H – набір ризиків, наприклад, велика кількість опадів на зволожений вододіл; E – подія, як наприклад, повінь; P(E) – ймовірність події E; C(E) – наслідок E; наприклад, втрата завдяки затопленню; (P(E),C(E)) – сприйняття наслідків; D() – процедура рішення задля управління ризиком – наприклад, дія послаблення на C(E) або фізична дія на P(E).
Перші чотири набори співвідношень відповідають ідентифікації ризику і останні два - до управління ризику.
Для потенційно небезпечного об'єкта вибір запланованих до впровадження заходів безпеки має наступні пріоритети:
- заходи щодо зменшення імовірності виникнення аварії;
- заходи щодо зменшення імовірності розвитку аварії;
- заходи щодо зменшення тяжкості наслідків аварії.
Для визначення пріоритетності виконання заходів для зменшення ризику в умовах заданих витрат чи обмеженості ресурсів необхідно:
- визначити сукупність заходів, що можуть бути реалізовані при заданих обсягах фінансування;
- визначити ранг цих заходів за показником «ефективність-витрати»;
- обґрунтувати й оцінити ефективність пропонованих заходів.
Оцінювання різних заходів забезпечення безпеки грунтується на тому, скільки коштів може бути витрачено для зменшення соціального ризику. Задача формулюється як оптимізаційна. Оптимальне рішення мінімізує залишковий ризик на довгий період при найменшій вартості (рис. 6.7).
Для перетворення одиниць ризику в монетарні оцінки (наприклад, фатальності/рік, у гривня/рік) використовується принцип маргінальної вартості. Маргінальна вартість Mk визначається величиною коштів, яку люди бажають вкласти задля зменшення ризику на певну його одиницю.
Рис. 6.7. Величина початкового ризику (o), вартість та ефективність заходів його зниження (H)
Для декількох індикаторів збитку внаслідок k-го ризику монетарний соціальний ризик Rm, щосприймається, визначається як:
Сприйняття ризику залежить від ступеня самовизначеності та від вигод ризикованого виду діяльності. Тому маргінальна вартість змінюється в широких межах.
Поиск по сайту: