Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності

1. Закон України "'Основи законодавства України "Про охорону здо­ров'я" від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХП.

2. Про працю: Закон України. – К., 1994.

3. Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. № 2695-ХІІ.

4. Про освіту: Закон України. – К., 1992.

5. Про колективні договори і угоди: Закон України. – К., 1993.

6. Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 р. № 3353-ХІІ.

7. Закон України "Про пожежну безпеку" № 3747-XII від 17 грудня 1993 р.

8. Закон України "Про цивільну оборону України" № 2974-ХІІ від З лютого 1993 р.

9. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіацій­ну безпеку " від 8 лютого 1995 р. № 39/95-ВР.

10. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромі­нювань" від 14 січня 1998 р. № 15/98-ВР.

11. Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30 червня 1995 р. № 255/95-ВР.

12. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХП.

13. Про адміністративні порушення: Закон України. – К., 1993.

14. Закон України "Про охорону навколишнього природного середови­ща" від 25 червня 1991 р. № 1264-ХП.

15. Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 р № 2707-ХІІ.

16. Закон України "Про екологічну експертизу" від 9 лютого 1995 р. № 45/95-ВР, прийнятий на розвиток базового Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

17. Закон України "Про пестициди і агрохіміками" від 2 березня 1995 р. № 86/95-ВР.

18. Закон України ''Про якість та безпеку харчових про­дуктів і продовольчої сировини" від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВР.

19. Закон України "Про відходи" від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР.

20. "Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відхо­дами" від 14 вересня 2000 р. № 1947-ІП;

21. "Про вилучення з обігу, пере­робку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" від 14 січня 2000 р. № 1393-ХІУ;

22. "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 6 квітня 2000 р. № 1644-ПІ.

Крім законів питання безпеки визначається в інших нормативних документах: нормах, стандартах, правилах, інструкціях, тощо

6.1.2.
Управління безпекою життєдіяльності

Об'єктом управління БЖД є стан умов, параметрів і норм життєдіяльності на визначеній території або об'єкті. Головний напрямок у керуванні БЖД — створення безпечних умов життєдіяльності на всіх стадіях повного циклу функціонування системи "людина — навколишнє середовище".

. Кабінет Міністрів України:

– визначає функції міністерств з питань безпечної життєдіяльності населення України;

– затверджує національні програми щодо поліпшення стану безпеки;

– визначає порядок створення і використання фондів.

. Міністерства та центральні органи державної виконавчої влади

ü Міністерство охорони здоров’я;

ü Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

ü Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

ü Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

ü Міністерство внутрішніх справ;

ü Міністерство соціального захисту;

ü Міністерство статистики України;

ü Держстандарт України;

ü Прокуратура України;

ü Міністерство юстиції;

ü Судові органи

Ці та інші міністерства та відомства в межах своєї компетенції:

— здійснюють єдину науково-технічну політику в галузі безпеки життєдіяльності людини;

— розробляють і реалізують комплексні заходи та здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;

— фінансують витрати на опрацювання і перегляд нормативних актів;

— організовують навчання і перевірку знань з безпеки керівниками і спеціалістами галузі;

— створюють при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування;

— здійснюють відомчий контроль за станом безпеки життєдіяльності людини.

Найбільше питань пов’язаних з безпекою доводиться вирішувати:

Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів (у межах відповідної території):

— забезпечують реалізацію державної політики в галузі безпеки;

— формують заходи з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

— здійснюють контроль за додержанням нормативних актів щодо безпеки.

Управління передбачає:

─ Моніторинг, контроль, експертизу умов життєдіяльності людей.

─ Запобігання винекнення небезпечних та надзвичайних ситуацій.

─ Ліквідацію негативних наслідків надзвичайних ситуацій.

─ Дії спрямовані на покращання умов життєдіяльності та розвиток людей.

Запобігання виникнення небезпечних та несприятливих умов життєдіяльності передбачає підготовку і реалізацію комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і інших заходів, спрямованих на регулювання умов і параметрів норм життєдіяльності, проведення оцінки рівня ризику, своєчасне реагування на зміну умов життєдіяльності на основі даних моніторингу, експертизи, контролю і прогнозу і недопущення переростання цих змін у небезпечні та несприятливі умови.

Ліквідація негативних наслідків передбачає скоординовані дії всіх структурних органів системи управління БЖД по реалізації заздалегідь розроблених планів, уточнених в умовах конкретного характеру і рівня надзвичайної ситуації з метою виключення загрози здоров'ю і життю людей і надання невідкладної допомоги постраждалим.

Основні завдання та функції державної системи управління:

─ планування робіт;

─ розробка, прийняття і відміна нормативних актів;

─ професійний відбір;

─ реєстрація і облік;

─ експертиза;

─ ліцензування та сертифікація;

─ управління фондами;

─ узгодження і видача дозволів, наукове забезпеченя, міжнардне співробітництво;

─ забезпечення безпеки обладнання, будівель та споруд;

─ забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, санітарно-побутового обслуговування, лікувально-профілактичного і медичного обслуговування;

─ розслідування та облік нещасних випадків, захворювань, аварій;

─ пропаганда культури безпеки.

6.1.3. СИСТЕМА ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ТА НАГЛЯДУ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВОВОЇ БЕЗПЕКИ

Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки передбачає дотримання:

· Основних механізмів державного регулювання;

· Нормативно - правових актів та документів підприємств з менеджменту безпеки;

Основними механізмами державного регулювання є економічне регулювання, державна стандартизація, сертифікація, державна експертиза, державний нагляд і контроль, ліцензування, декларування безпеки небезпечних об’єктів і страхування.

Поиск по сайту: