БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ

Лекція № 4 (розділ 1).

Тема № 3. Головні психолого-педагогічні закономірності розвитку. План:

1. Закономірності розвитку.

2. Концепції розвитку людини:

- біологізаторські;

- соціологізаторські.

3. Педологія.

4. Фактори розвитку людини.

5. Вікова провідна діяльність.

Ключові поняття(слова): концепція, фактор, педологія, людина,

особистість, індивід.

Вступна частина:

- перевіряю підготовку аудиторії до проведення лекції;

- перевіряю кількісний склад слухачів їх підготовку до заняття;

- довожу тему, мету, план лекції, літературу.

Основна частина: розкриваю зміст ключових понять(слів) та зміст лекції,

відповідно до плану.

ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ.

Розвиток особистості - процес прогресивних, послідовних змін, які характеризуються переходом від, нижчих до вищих форм усієї життєдіяльності людини, обумовлюють її становлення як соціальної істоти. Самі кількісні чи якісні зміни в організмі людини ще не можна назвати розвитком оскільки не кожна зміна має прогресивний характер. Так деградація особистості, регрес -також є змінами але це - не розвиток. Розвиток особистості - процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації і виховання. Формування особистості - результат її розвитку, визначає становлення, придбання усталених властивостей і якостей. Процес з лат. - просування вперед, зміна.

Соціалізація (лат. - громадський) - процес залучення індивіда до системи суспільних відносин, формування його соціального досвіду, становлення та розвиток його як цілісної особистості.

Процес розвитку йде від простого до складного, безперервно, взаємообумовлено, вельми індивідуально, шляхом подолання протиріч, від кількісного накопичення ознак до якісних змін.

Процеси розвитку та формування особистості - процеси обумовлені, детерміновані.

Пізнання закономірностей розвитку людини - це відповідь на запитання які фактори обумовлюють течію та результати цього процесу.

БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ.

Фактор (той, що робить) - це причина, рушійна сила якогось процесу, це явище, яке взаємодіє з іншими у процесі розвитку цілого.

Історія науки відображає різні методологічні підходи до факторів, які зумовлюють розвиток особистості.

Представники біологізаторської концепції вирішальну роль відводили спадковості, яка визначає все майбутнє людини, її розумові здібності, мораль, поведінку - фатально обумовлює її долю. Представниками цієї концепції були. Е Гекк-ель, Ф. Мюллер, В. Штерн, Дж Дьюі, Е.Торндайк.

Представники соціологізаторської концепції вважали, що людина народжується «чиста як дошка» (лат.), на якій поступово, під впливом досвіду та виховання, зявляються письмена. Провідна роль середовища заперечує активність самої людини в розвитку, саме середовище визначає відмінності в розумових здібностях. Вади середовища визначають схильність людини до правопорушень, пияцтва. Цю точку зору поділяли 3. Зазо, Е. Шпрангер, В Вундт.

Наприкінці XIX ст.. виникла наука про цілісне вивчення дитини -педологія, її назвою завдячуємо американському дослідникові Оскару Хрисману. Вважалося, що психологи, соціологи, лікарі та педагоги складуть теорію, до якої увійдуть усі найбільш цінні висновки та надбання цих наук. Широке поширення педологія мала в Радянському Союзі в середині 20. х років XX ст., при цьому біогенетична концепція дуже швидко була викоренена. Соціогенетична концепція перебільшувала роль середовища. Вважалося, що дитина - це на 90% продукт середовищних впливів і лише на 10% її поведінка визначається інстинктами. Ця концепція принижувала роль виховання, але педологи вперше зробили спробу не тільки описати, а й пояснити педагогічні явища. Від педології почали вимагати термінового вирішення проблем формування людини «нового суспільства», до педологічних досліджень стали причетні малокомпетентні люди, а головне, жорсткий курс на «індустріалізацію» потребував поточного підходу до навчання і виховання. Отже, 4 липня 1936 р. була прийнята постанова «О педологических извращсниях в системе наркрмпросов», в якій педологію було названо лженаукою і вона була заборонена. Також було заборонено експериментальне досліджувати особистість дитини, вплив на її поведінку та розвиток спадкових і соціальних факторів.

Поиск по сайту: