 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Методика оцінки рівня патогенної дії
Погода це цілісне утворення природи, комплексна взаємодія погодно-метеорологічних факторів.
| До погодно-метеорологічних факторів належать температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, хмарність, опади, вітер, а також електричний стан атмосфери. |
Особливе місце займають зміни електромагнітного поля Землі – магнітні бурі. Крім того, важливу роль у формуванні погоди відіграють процеси циркуляції в атмосфері, що виникають у зв’язку з різницею температур земної поверхні на різних широтах, а також між континентами й океанами. На погоді відбивається і має значення різниця температур у високих і низьких шарах тропосфери, а також обертання Землі, яке відхиляє повітряні потоки.
Повітряні потоки, пересуваючись, взаємодіють між собою. Межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів, називаються фронтами. Розрізняють арктичний, полярний і тропічний фронти. Виділяють також фронти холодні, теплі і фронт оклюзії. Із фронтальною діяльністю пов’язана різка між добова неперіодична мінливість температур, переважають хмарні та дощові дні. При цьому змінюються електричні властивості атмосфери. Зону фронту з пониженим тиском називають циклоном. Зону з підвищеним тиском антициклоном. Усі ці погодні явища можуть викликати різкі зміни в організмі людини.
Характер впливу на людину погоди класифікують за реакціями на погодно-метеорологічні фактори, що виникають у організмі. Залежно від сприятливої або несприятливої дії на організм людини, розрізняють погоду від нульового балу (абсолютно комфортна погода) до п'ятибальної (надзвичайно дискомфортна).
Комфортний тип погоди складає від 4 до 36%, а несприятливий — від 32 до 48% кількості днів на рік.
Нині доведено зв’язок між коливаннями погодних умов і появою несприятливих реакцій організму аж до тяжких захворювань та смерті, впливом погоди на розумову та фізичну працездатність.
| Рівень патогенної дії погоди, тобто такої дії, що викликає порушення нормального стану людини встановлюють на підставі загального індексу патогенності погоди. |
Рівень патогенної дії погоди встановлюють на підставі загального індексу патогенності погоди. Він визначається як сума складових індексів патогенності за окремими показниками:
, (1.1)
де J – загальний індекс патогенності;
іl – індекс патогенності температури повітря;
іh – індекс патогенності вологості;
іv – індекс патогенності швидкості вітру;
іΔp – індекс патогенності зміни атмосферного тиску;
іΔt – індекс патогенності зміни температури повітря.
Складові індекси патогенності розраховують за такими формулами:
Індекс патогенності температури повітря:
при t≤18°, (1.2)
при t≥18°, (1.3)
де t – середня добова температура повітря в °С.
Індекс патогенності вологості:
, (1.4)
де h – середня добова відносна вологість повітря у %.
Індекс патогенності швидкості вітру:
, (1.5)
де v – середня добова швидкість вітру в м/с.
Індекс патогенності зміни атмосферного тиску:
, (1.6)
де Δp – міждобова зміна середнього добового атмосферного тиску в мм.рт.ст./доб.
Індекс патогенності зміни температури повітря:
, (1.7)
де Δt – міждобова зміна середньодобової температури повітря в °С/доб.
Класифікують патогенну дію погоди за шкалою (табл. 1.1).
Поиск по сайту: