|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Визначення параметрів зон радіаційного забруднення
При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання (ОГ) у надзвичайних ситуаціях (НС), прогнозування оцінки радіаційної обстановки проводиться заздалегідь методом передбачення подій на ОГ. Виявлення радіаційної обстановки передбачає, визначення методом прогнозування чи за фактичними даними моніторингу масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості та атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань ЦЗ а також обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об'єктів господарювання у зоні лиха. Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки на ОГ за сучасними методиками ми зможемо забезпечити: — визначення параметрів зон радіаційного забруднення місцевості; — достовірне відображення їх на карті (схемі) місцевості у масштабі; — визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об'єкта; — визначення основних способів захисту людей у зоні лиха.
Вихідними даними для проведення такого прогнозу мають бути: — тип і потужність ядерного реактора; — кількість аварійних ядерних реакторів — п; — частка викинутих радіоактивних речовин (РР) — h (%); — координати радіаційно-небезпечного об'єкта на якому сталась аварія; — астрономічний час аварії — Тоб; — метеорологічні умови; — відстань до аварійного реактора — RK (км); — коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання — Косл.
Серед можливих джерел РЗ місцевості найбільш небезпечними для людей є аварії на АЕС. Міжнародною комісією з атомної енергетики (МАГАТЕ) встановлено 8 рівнів небезпеки аварій на АЕС. До 0 рівня відносяться події, які не мають істотного значення для безпеки. Події 1 і 2 рівнів не створюють реальної загрози для людей і природи. Вони зв’язані зі зниженням готовності захисних систем операторного блоку. Подія 3 рівня – це часткова утрата одного з елементів захисту, чи незначний викид РР, що не перевищує установлених обмежень. Рівні з 4 по 7 – це аварії, пов’язані з радіоактивними викидами, можливим пошкодженням ядерного реактора. Наприклад, до 7 рівня віднесено аварії на ЧАЕС у 1986 році та аварія у Японії, Фукусіма 2012р. Аварія на АЕС характеризується тривалістю викидів (залежно від часу ліквідації аварії) і великим вмістом у викидах довго живучих радіонуклідів (плутонійю-239, стронцію-90, цезію-137 тощо). При аварії на ЧАЕС у викидах було виділено 23 основні радіонукліди. Спочатку найбільш небезпечним був йод-131 (період напіврозпаду – 8 діб), який активно засвоюється організмом і накопичується в ньому. З часом велику небезпеку становили цезій-134, потім цезій-137, стронцій-90, плутоній-239 з періодами напіврозпаду: 2, 30, 28 і 20000 років відповідно. Активність РР, що випали на поверхні землі, визначається сумарною їх дією. Тому загальний рівень радіації (Р) з часом зменшується за законом
де Р - рівень радіації, перерахований на одну годину після початку викиду РР, Р/год; t - поточний час, що відраховується від початку викиду РР, год; a - показник, що характеризує тип і потужність аварійного реактора (для реактора ВВЕР =0,4). При прогнозуванні наслідків аварії та плануванні заходів захисту населення і персоналу АЕС варто виділяти три фази протікання аварії. Рання фаза – від початку аварії до моменту закінчення викиду РР в атмосферу і закінчення формування радіоактивного сліду на місцевості (від кількох годин до декількох діб). Середня фаза – від моменту завершення формування радіоактивного сліду до вжиття усіх заходів захисту населення (від декількох діб до року). Пізня фаза – після аварійна фаза тривалістю від декількох місяців до десятиріч. Ліквідуються наслідки аварії, відновлюється ЖД у районі лиха. Для зручності планування заходів захисту населення на зараженій території, радіоактивний слід, на місцевості, поділяють на зони РЗ, з урахуванням вірогідних рівнів: М – зона радіаційної безпеки ( Р/год); А – зона помірного забруднення ( Р/год); Б – зона сильного забруднення ( Р/год); В – зона небезпечного забруднення ( Р/год); Г – зона надзвичайно небезпечного забруднення ( Р/год). У кожній зоні плануються відповідні заходи і способи захисту людей. Існують, також, і інші визначення зон радіоактивного зараження. Так, після ядерного вибуху зони РЗ визначають таким чином: А - Р/год; Б - Р/год; В - Р/год; Г - Р/год.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |