|
|||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретичні відомості. Кафедра екології та безпеки життєдіяльностіМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра екології та безпеки життєдіяльності
ПРАКТИКУМ
З НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
для студентів університету денної та заочної форм навчання
Київ – 2013
Практикум з нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності».Навчальний посібник. Г.Ф. Гусєв, П.І.Чуваєв, С.Т. Сусло, Г.М.Харамда, Г.В.Хорькова, Т.М.Пальчик, В.І.Зюзюн / за загальною редакцією проф.В.П.Матейчика / – К. НТУ, 2013. –.с
Схвалено і рекомендовано до друку на засіданні кафедри "Екологія та безпека життєдіяльності" __________ 2013 року протокол № ___
Укладачі: Геннадій Феліксович Гусєв, доцент, Петро Іванович Чуваєв, доцент, Степан Тітович Сусло, доцент, Геннадій Михайлович Харамда, доцент, Галина Василівна Хорькова, ст.викладач, Тетяна Миколаївна Пальчик,асистент ЗМ.1. Безпека життєдіяльності як категорія Практичне заняття № 1. Тема. Методи аналізу небезпек системи “людина-машина - Навколишне середовище ”. Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
Теоретичні відомості 1. Основні поняття, терміни та визначення. Безпека – стан діяльності, за якого з визначеною імовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека.
Небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.
Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.
Р изик -цеiмовiрнiсть заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.
Ризик – комплексна оцінка небезпеки, що в кількісному вираженні в загальному випадку визначається як добуток величини небезпеки на частоту її виникнення.
Система - це сукупність взаємозв'язаних компонентів, що взаємодіють між собою.
Системний підхід – це спосіб теоретичного уявлення і відтворення об’єктів як систем. Системний аналіз – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі «людина – життєве середовище», її підсистемах або на рівні окремих елементів цих систем та їхнього впливу на людину.
Закон емерджентності – системи мають властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її.
Гомосфера – простір(робоча зона), де перебуває людина у процесі розглядуваної діяльності.
Ноксосфера – простір, у якому постійно існують або періодично виникають небезпеки.
2. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек. ¨ Ідентифікація небезпек. Джерелами (носіями небезпек) є природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії. Небезпеки існують у просторі й часі та реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. При знаходженні типу небезпеки та встановленні її характеристик, необхідно виходити з принципу “все впливає на все”, тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе, а підлягати небезпеці також може все живе й неживе.
Ідентифікація необхідна для розробки заходів щодо запобігання небезпекам або для ліквідації наслідків. Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, хімічно або біологічно активні компоненти, а також характеристики, невідповідні умовам життєдіяльності людини. Небезпеки носять потенційний характер. Актуалізація небезпек відбувається за певних умов, що іменуються причинами. Умови, при яких реалізуються потенційні небезпеки, називаються причинами. Причини характеризують сукупність обставин, завдяки яким небезпеки виявляються і викликають ті або інші небажані наслідки. Форми небажаних наслідків, або збитку, різноманітні: травми різної тяжкості, захворювання, утрата навколишньому середовищу і ін. Ознаками, що визначають небезпеку, є: загроза для життя, можливість завдання збитку здоров'ю, порушення умов нормального функціонування органів і систем людини. Небезпека, причини, слідство є основними характеристиками таких подій, як нещасний випадок, надзвичайна ситуація, пожежа і т.д. Тріада “ небезпека - причини - небажані наслідки” - це логічний процес розвитку, що реалізовує потенційну небезпеку в реальний збиток (наслідок). Як правило, цей процес включає декілька причин. Одна і та ж небезпека може реалізовуватися в небажану подію через різні причини. У основі профілактики нещасних випадків по суті лежить пошук причин.
¨ Номенклатура небезпек.
В процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.
Перелік назв, термінів можливих небезпек, нараховує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну. При виконанні конкретних досліджень складається докладніша номенклатура небезпек для окремих об'єктів - повний перелік потенційних небезпек, що полегшує процес ідентифікації. Процедура складання номенклатури має профілактичну спрямованість.
¨ Таксономія небезпек.
Класифікація та систематизація явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоду людині повністю не розроблена.
Оскільки небезпека є поняттям складним, ієрархічним, таким, що має багато ознак, таксономія несе важливу роль в організації пізнання безпеки життєдіяльності, дозволяє глибше пізнати природу небезпеки. Прикладом таксономії небезпек може бути такий поділ:
¨ За походженням розрізняють 6 груп небезпек: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні. ¨ По характеру дії на людину небезпеки можна розділити на 5 груп: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні. ¨ За часом прояви негативних наслідків: імпульсні і кумулятивні. ¨ По локалізації: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, техносферою та космосом. ¨ По наслідках, що викликаються: стомлення, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні результати і т.д. ¨ За збитками: соціальні, технічні, екологічні, економічні. ¨ За сферою прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові і ін. ¨ По структурі (будові ): прості і похідні, породжувані взаємодією простих. ¨ По енергії, що реалізовуються: активні і пасивні. ¨ Квантифікація небезпек.
З метою уніфікації будь-які наслідки небезпеки визначають як шкоду. Кожен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження.
Така кількісна оцінка залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, природних ресурсів, кількості та якості матеріальних цінностей тощо. Джерелом небезпеки може бути будь яке тіло, об’єкт або явище з якими людина контактує під час своєї діяльності, при цьому фактори небезпеки активуються.
За джерелом небезпеки фактори поділяють на такі що виникають у природній, техногенній і соціальній сферах. Фактори природного походження: ¨ Кліматичні – таки що залежать від дії сонячної радіації, циркуляції повітря, коливань атмосферного тиску, тепла і вологи та ін. ¨ Грунтові - такі що визначаються особливостями грунту. ¨ Геоморфологічні – такі що обумовлені будовою геологічних структур надр Землі, рельєфом місцевості та ін. ¨ Біотичні – такі що враховують вплив на людину рослин, тварин, вірусів, мікробів. Фактори техногенного походження: ¨ Технічні – такі що визначаються рівнем надійності машин, механізмів. ¨ Технологічні – такі що пов’язані з використанням технологій з підвищеним рівнем ризику, перевищенням допустимих значень навантаження, низькою кваліфікацією виконавців та ін. ¨ Організаційні – такі що обумовлені структурою виробничих взаємозв’язків, системою правил, умовами виконання робіт Фактори соціального походження: ¨ Державно – правові. ¨ Етнічно-соціальні – такі що залежать від особливостей побуту, культури, релігії. ¨ Інформаційні – такі що визначаються надмірною інформацією, передачі і сприйняття інформації, ефектами, що викликають у суспільстві її розповсюдження. ¨ Психологічні – таки що обумовлені порушеннями правил поведінки і діяльності людей, психологічними характеристиками. Названі фактори є умовою об’єктивного присутствія небезпек різного походження, які можна класифікувати за ознаками.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |