|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Духовне життя суспільств. Структура суспільної свідомостіЧерез духовність йде усвідомлення навколишнього світу, вироблення кращого ставлення до нього, а також пізнання людини самою себе, свого призначення і сенсу життя. Духовність сьогодні – умова, інструмент засіб орієнтації в світі, виживання людства, сталого розвитку суспільства і людини. Духовне освоєння – набуття цінностей «істини, добра і краси» та ін. Рівні: 1)буденно-практичний;(погляди, що формуються умовами життя); 2)науково-теоретичний. (Ідеологія – сукупність теоретичних поглядів, що виражають інтереси окремих груп);
Буденно-практична і ідеолого-теоретична свідомість Ідеологія і громадянська психологія Ідеологія – систематизована оцінка соціальної дійсності і здійснення її в державному устрої певним класом. Ідеологія – завжди диктат групи щодо особистості і суспільства. Там де наука будує гіпотези – ідеологія бере як реальну дійсність. Громадянська психологія – сукупність звичних уявлень соціальних груп про суспільство, що ґрунтується на історичному досвіді. Наука має на меті досягти істини, пізнання світу. Ідеологія – до формування свідомості людини, і маніпулювання ними шляхом впливу на свідомість, вона пристосовує істину до своїх цілей.
Основні форми суспільної свідомості. Основні форми суспільної свідомості: моральна, правова, релігійна, політична, економічна, наукова і філософська. Мораль – форма суспільної свідомості, де відображаються погляди, норми й оцінки поведінки індивідів, соціальних груп, і суспільства. Політична – сукупність почуттів, настроїв, традицій, ідей, що відображають початкові інтереси соціальних груп, їх ставлення одне до одного, і до політичних інститутів суспільства. Правосвідомість – знання і оцінка права. Правова ідеологія - правові погляди та інтереси великих соціальних груп. Релігія – форма суспільної свідомості,основа якої – віра в надприродне. Філософська – теоретичний рівень світогляду. Філософія передує всім іншим наукам, вона є фундаментальною, дає їм поняття і категорії про предмети, явища і об’єкти їх вивчення.
Політична свідомість. Характеризує суб’єктивну сторону політики. Вона охоплює теоретичні і чуттєві уявлення громадян до владних інститутів. Залежно від суб’єктів: 1)масова (громадська думка, настрій і дія мас); 2)групова (конкретних класів, шарів, еліти); 3)індивідуальна (ставлення особистості до політики та участь в ній). Масова політична свідомість формується на соціальному досвіді, який ідеологія використовує.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |