|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Гносеологія, предмет, структура, завдання. ОнтологіяГносеологія – наука, що вивчає методи і способи пізнання. Істиина і шлях пізнання - у гносеології. Що таке людина? Яке місце людини у світі? Принципи – фундамент, методи – технології, форми – матеріал побудови. Онтологія – вивчає буття, а гносеологія – чи можливе пізнання буття.
Гносеологія і Аксіологія. Екзистенціал. зміст філ. дисциплін. У гносеології у центрі уваги опиняється вже точка зору індивідів роду «Людина», і з’являється свідомість роду. Цінність - сенс життя окремої особи. З цінностей виходить позиція особистості. Будь-яку філ. позицію можна висловити в категоріях. Від чуттєво-конкретного погляду на світ ми переходим на абстрактний. І головною цінністю стає – істина.
Об. і суб діалектика. Їх співвідношення. Діалектика. Суб. і об. діалектика. Разом – утворюють істинне мислення про світ. Принципи діалектики. Форми: суб., об., чуттєве, раціональне, історичне, логічна, абстрактне, конкретне. Методи: спостереження, експеримент, моделювання, індукція, дедукція, аналіз і синтез.
Аргументи Агностицизму, принцип діяльнісного відображення. Агностицизм – критична позиція в пізнанні. Агностицизм заперечує головну тезу гносеології – можливості пізнання об’єктивної реальності, через суб’єтивний досвід. Ідеалісти – суб. думка, не може співставлятись з об. точкою зору на світ. Кант допускав існування речей поза нашою свідомістю, неусвідомлені, які існують самі в собі. Поява Агностицизму в сучасному прояві зумовлюється диференціацією філософських позицій позицій на різних етапах, і також в тому, щоб примирити релігійні і наукові концепції світогляду. Суб’єкт і об’єкт пізнання Вихідний момент – зустріч їх. Суб’єкт (індивід., колективний) – хто пізнає, об’єкт (матер. і духов.) – що пізнається. Пізнання: 1) Суб’єктом об’єкта – пізнання ззовні; 2) Суб’єктом самого себе – всередині. Принципи єдності діалектики, логіки, гносеології. Єдність їх – принцип марксистсько-ленінської філософії за якою Матеріалістична діалектика – вчення про загальні закони розвитку, є і логікою і гносеологією. Першим цю теорію висунув – Гегель, але звів предмет філософії до логіки. Введення у філософію принципу практики, що дало змогу застосувати до логіки й гносеології принципів розвитку й історизму. На цій основі подолано розрив між онтологією, логікою та гносеологією. Матеріалістична діалектика – вчення про форми й закони розвитку об. дійсності і про форми і закони пізнання її, знаходження правильного мислення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |