АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

САМОСТІЙНА СЛОВНИКОВА РОБОТА

Читайте также:
  1. Архітектура та робота ОС Windows Linux
  2. АУДИТОРНА РОБОТА
  3. АУДИТОРНА РОБОТА
  4. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?
  5. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?
  6. Геодезичний контроль за будівельними роботами
  7. Енергія та робота річок
  8. І. Робота над поняттями (дефініціями).
  9. ІІ. Робота з класом.
  10. Індивідуальна робота
  11. Індивідуальна робота ЗФН - 49 годин
  12. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

На основі опрацювання довідкової літератури занотуйте для себе значення таких понять:«галузь знань», «елективне навчання», «інтегровані технології», «інформаційне середовище», «компетентнісний підхід», «контекстне навчання», «професорсько-викладацький склад», «педагогічна компетентність», «професійна діяльність», «професійно-значущі якості»

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Батракова С.Н. Методология становления педагогического процесса // Педагогика, 2003. - №3. – С.11-16.

2. Видт И.Е. Культурологическая интерпретация эволюции образовательных моделей // Педагогика, 2003. - №3

3. Глобализацыя и конвенгерция образования: технологический аспект. Научное издание. – М.,2004. 540 с.

4. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи стандартів вищої освіти // За загальною редакцією В.Д.Шинкарука. Укладачі: К.М.Левківський, В.Л.Гуло, Л.О.Котоловець, Т.Ю.Морозова, М.О.Писаренко, М.І.Тимошенко. – К., 2007. – 79 с.

5. Горностаев П.В. Развивающая педагогика В.П.Вахтерева // Педагогика, 2003. - №4. – С. 75-81.

6. Кремень В.Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум. – К.,2007. – 576 с.

7. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 308 с.

8. Урсул А. Романович А. Всемирный саммит по устойчиврому развитию: итоги, надежды, перспективы // Вестник высшей школы, 2003. - №4. С. 3-4

 

ДИВІТЬСЯ В ІНТЕРНЕТІ

European Commission (2006), Benchmarking access and use of ICT in European schools 2006: Final report Head Techer and Classroom Teacher surveys sn 27 European countries/ Bonn: European Commission/ [Електроний ресурс] – http // europa/ tut / information_society/Europe/2010/docs/studies/final_report_3/pdf.

РЕЗЮМЕ

Якість підготовки фахівців у вищих навчальних закладах в умовах інноваційних тенденцій розвитку суспільства значною мірою визначається рівнем педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу, його здатністю до інноваційної педагогічної діяльності. Нагальною проблемою сьогодення є не тільки удосконалення предметної компетентності викладача, а й формування його педагогічної компетентності.

Формування і удосконалення педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів повинно, перш за все, здійснюватися на етапі навчання у магістратурі. Це потребує:

- визначення статусу ступеня магістра відповідно до європейського контексту, тобто як науковця і викладача вищого навчального закладу;

- розробка і впровадження стандарту формування педагогічної компетентності магістрів для вищих навчальних закладів;

- педагогічної підготовки магістрів за всіма напрямами магістерської підготовки.

У сучасних умовах викладач у вищій школі не тільки і не скільки є носієм наукової інформації, скільки організатором навчально-пізнавальної діяльності студентів, їх самостійної роботи, наукової творчості. Обсяг знань, які необхідні сучасному фахівцю постійно зростає і водночас зростає темп їх старіння. Саме тому виникає нагальна потреба в організації неперервної перепідготовки і підвищення кваліфікації викладача вищої школи. Формування і удосконалення педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів педагогічного профілю відбувається: через аспірантуру і докторантуру; отримання другої вищої освіти; у системі підвищення кваліфікації. Така система підвищення кваліфікації педагогічних кадрів вищої школи повинна бути відносно автономною і найбільш гнучкою підсистемою неперервної професійної освіти, оскільки саме вона може подолати кризу професійно-педагогічної компетентності викладача вищої школи і вирішити проблему якісної підготовки науково-педагогічних кадрів до діяльності в умовах модернізації вищої освіти.

Рівень сформованості педагогічної компетентності викладача вищої школи виявляється при оцінці якості знань студентів з окремих предметів, рівня їх вихованості, сформованості ціннісних установок, задоволення процесом навчання.

Для викладачів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю особливо важливим є: розуміння соціального значення своєї професії, свого місця у визначенні проблеми якісної підготовки фахівців до різних галузей господарства, а також розвитку у себе здатність до: змін, критичної оцінки власного життєвого та професійного досвіду, свідомого вибору шляхів та методів удосконалення своїх особистісних і професійних якостей.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)