АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Об’єкт дослідження педагогіки давно вже не пов’язують з періодом дитинства і ранньої юності людини

Читайте также:
  1. III.Результати дослідження
  2. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  3. Аналіз умов праці та виявлення потенційних небезпек на об’єкті проектування
  4. Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу
  5. БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ.
  6. Біорізноманіття як об’єкт уваги міжнародного співтовариства.
  7. Види ураження організму людини.
  8. Визначення напряму дослідження
  9. Визначте, чи можна вважати поведінку А. ухиленням від слідства? Чи зупинявся в цьому випадку перебіг давності? Як обчислюються строки давності?
  10. Відродження. Закони мають відповідати природнім правам людини.
  11. Вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.
  12. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.

Згадані вище та й інші, що? і розвиваються галузі науково-педагогічного знання у своїй сукупності відбивають закономірності функціонування різних навчально-виховних і освітніх установ системи народної освіти, починаючи від дитячих ясел і садків і закінчуючи різними профілями університетських наукових знань для трудящих, курсами підвищення кваліфікації тощо.

Все вищесказане свідчить: з розвитком і уточненням завдань виховання дітей і дорослих відбувається інтенсивний розвиток науково-педагогічного знання вшир. Варто зауважити, що на цьому грунті здійснюється не тільки подальша диференціація, а й інтеграція науково-педагогічного знання. Відбувається також інтенсивний розвиток педагогіки (як і інших наук) вглиб. Це одна з характерних тенденцій сучасної педагогічної науки, яка є причиною постійного перегляду численних педагогічних концепцій, змісту і структури її категоріального апарату. Науово-педагогічне пізнання активно просувається від зовнішніх властивостей виховання, навчання й освіти до аналізу того, що зумовлює ці властивості.

Виняткового значення набуває розробка категорій зовнішнього і внутрішнього, форми і змісту, явища і сутності, випадковості і необхідності, закону і закономірностей стосовно педагогічного процесу. За таких умов виникла необхідність перегляду обсягу поняття «загальна педагогіка». Ще донедавна це поняття пов’язувалося лише з вивченням закономірностей виховання підростаючого покоління будь-якого віку. Нині дедалі більше поширюється думка, згідно з якою сучасна загальна педагогіка – це наука виховання людини, адже за сучасних умов, окремі узагальнення досвіду навчання і виховання підростаючого покоління, педагогіка стала вивчати також виховання і освіту дорослих.

 

 

Увага науковців до проблеми педагогіки вищої школи, її сутності та з’ясування сфери впливу відновилася й набула особливої актуальності у контексті кардинальних суспільних трансформацій останнього десятиріччя XX століття, коли в українському суспільстві, як і в інших пострадянських країнах, очевидними стали численні й різноманітні проблеми вищої освіти.

У педагогічній думці активізувалися спроби теоретично обґрунтувати поняття педагогіки вищої школи; наукова література пропонує різноманітні, здебільшого неоднозначні його тлумачення.

Так, Т.Туркот, трактує педагогіку вищої школи, як науку яка досліджує закономірності навчання і виховання студентів у вищій школі, їх наукову і професійну підготовку, як фахівців вищої кваліфікації відповідно до вимог держави [??, с. 24][Туркот Т.І. педагогіка Вищої школи: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Кондор, 2011. – 628 с.]. З.Курлянд педагогікою вищої школи називає науку, про навчання та виховання студентів, формування особистості спеціаліста вищої кваліфікації [??, с. 7] [].

 

Отже, педагогіка вищої школи — це наука про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як спеціалістів відповідно до вимог держави. Предмет науки завжди конкретизується в її меті і завданнях.

 

5. Педагогіка вищої школи є однією з галузей педагогіки, науки про

виховання, навчання і освіту молоді і дорослих. Об’єктом дослідження

педагогіки вищої школи є педагогічна система вищої освіти. Поняття

“педагогічна система” введене в педагогіку Н.В. Кузьміною.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)