Визначте, чи можна вважати поведінку А. ухиленням від слідства? Чи зупинявся в цьому випадку перебіг давності? Як обчислюються строки давності?

Завдання № 4. Учень 10-го класу К., діючи з особистих неприязних спонукань, у спортивному залі школи розпочав бійку з учнем 11-го класу й сильно побив його, умисно заподіявши середньої тяжкості тілесне ушкодження. Під час досудового слідства у цій кримінальній справі до слідчого надійшло клопотання від колективу учнів класу, в якому навчався К.. У ньому зазначалося, що К. щиро кається у вчиненому, добросовісно ставиться до навчання, бажає закінчити школу. Від потерпілого надійшло клопотання про його примирення з К..

Проаналізуйте ситуацію та вирішіть питання про можливість звільнення К. від кримінальної відповідальності з передачею на поруки. В чому полягає умовність цього виду звільнення? Які підстави його застосування?

Завдання № 5. 12. 04. 2006 р. до місцевого суду надійшла кримінальна справа, в якій К. обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України: 6.05.2001 та 09.05.2001 року він шляхом обману заволодів чужим майном. Кримінальну справу по цим фактам було порушено 12.05.2001 року. Оскільки не було встановлено особу, яка вчинила злочин (потерпілі не запам’ятали жодних прикмет шахрая), справу було зупинено 30.05.2001 р. Особу підозрюваного було встановлено лише у 2006 р. й справу поновлено. Обвинувачення К. висунуто 20.02.2006 р. Під час розгляду справи судом, 2.06.2006 року К. вчинив шахрайство щодо майна Л., після чого, порушивши підписку про невиїзд, виїхав до Російської Федерації, де місце його перебування невідоме.

Дослідіть обставини справи з точки зору перебігу строків давності за злочини, вчинені К.. Чи є підстави для звільнення К. від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності? Визначте, чи впливають на перебіг давності зазначені в умові дії К. та рішення, які ухвалювалися в справі?.

Завдання № 6. На сходовій клітині Ш. ремонтував телефонний кабель. З ліфту вийшов К., що перебував у стані алкогольного сп’яніння. Він вирішив, що Ш. викрадає кабель і почав його лаяти. Обурившись, Ш. штовхнув К. в груди, від чого той упав зі сходів, зламавши від удару щелепу (середньої тяжкості тілесне ушкодження). Ш. викликав до потерпілого швидку медичну допомогу, згодом сплатив вартість витрачених на його лікування медикаментів. Обраний щодо нього запобіжний захід не порушував, під час допиту його як підозрюваного, а згодом – як обвинуваченого, свої свідчення не міняв.

Чи є підстави для звільнення Ш. від кримінальної відповідальності за загальними підставами, зазначеними в розділі ІХ КК? Якщо так, проаналізуйте цю підставу.

Варіант: Ш., вчинивши все вищезазначене, винним себе, однак, не визнавав, зазначаючи, що у події, яка сталася, більше вини з боку самого потерпілого. К. проти цього не заперечував і указував, що вибачає Ш..

Завдання № 7. О. систематично з’являвся додому в стані сп’яніння, поводив себе агресивно, бив дружину та дитину. 14.08.2008 р. він прийшов додому п’яний, розпочав з дружиною сварку, ударив її по голові рукою та по тілу – руками й ногами. У стані сильного душевного хвилювання О. сильно ударила чоловіка ногою в живіт, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження. О. притягнуто до кримінальної відповідальності за умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого (ст. 123 КК України), а О. – за побої (ч. 1 ст. 126 КК України). О. неодноразово заявляв на досудовому слідстві, що жодних претензій до дружини він не має й усвідомлює свою провину, а тому просить справу припинити. Про відсутність претензій до чоловіка заявила й О..

Що таке звільнення від кримінальної відповідальності? Чи є підстави для звільнення від кримінальної відповідальності зазначених осіб? Якщо так, за якою правовою підставою? Проаналізуйте її зміст.

Завдання № 8. 7 серпня 1996 р. Ізмаїльське відділення відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) уклало кредитну угоду з Д. про видачу їй кредиту в сумі 9 млрд. крб. строком на шість місяців. На забезпечення повернення кредиту та відсотків за користування ним Д. надала як заставу квартиру в м. Ізмаїлі. Одночасно з укладенням угоди було накладено заборону на відчуження цієї квартири.

Перед підписанням додаткової угоди 13 серпня 1997 р. Банк надіслав до Державної нотаріальної контори та Ізмаїльського міського бюро технічної інвентаризації лист про зняття заборони на відчуження квартири. А вже наступного дня було укладено договір купівлі-продажу за 8 тис. 683 грн. названої квартири між Д. та працівником Банку Б.

28 січня 1998 р. в касу Банку надійшли кошти за кредитною угодою Д., після чого її борг зменшився до 898 грн. (сума несплачених відсотків за користування кредитом).

Д. звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу її квартири недійсним, і рішенням Ізмаїльського міського суду від 2 серпня 2000 р. цей позов було задоволено.

За фактом підроблення підпису Д. органи досудового слідства 6 грудня 2002 р. порушили кримінальну справу за ознаками ч. 1 ст. 358 КК. Особу, яка підробила підпис, встановлено не було, і прокурор звернувся до суду з постановою про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У касаційному поданні прокурора та в касаційній скарзі Д. порушено питання про скасування судових рішень про закриття справи і її направлення для проведення нового досудового слідства.

Завдання № 9. 23 жовтня 1993 р. приблизно о 2-й годині в ході бійки Г. завдав Б. удар в обличчя, від якого він упав на асфальт, отримавши при цьому тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого сталася його смерть. 25 грудня 2001 р. постановою слідчого щодо Г. було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК. Крім того встановлено, що Г. 6 жовтня 1998 р. організував розкрадання колективного майна шляхом зловживання посадовим становищем за попереднім зговором групою осіб (ч. 4 ст. 19, ч. 3 ст. 84 КК 1960 р). Постановою Березанського міського суду Київської області від 11 лютого 2002 р. справу щодо Г. за фактом убивства через необережність Б. закрито на підставі ст.. 49 КК та ч. 2 ст. 11¹ КПК у зв'язку із закінченням строків давності.

У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування постанови суду про закриття справи щодо Г. у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та про направлення справи на додаткове розслідування.

Чи підлягає задоволенню касаційне подання прокурору. Обгрунтуйте відповідь.

Поиск по сайту: