Яке остаточне покарання може бути призначене М.? Чим відрізняється призначення покарання за сукупністю злочинів від призначення його за сукупністю вироків?

Завдання № 4. Д. визнано винним і засуджено за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що потягло смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України) до п’яти років позбавлення волі. При цьому суд зазначив наступні обставини: Довгань вчинив злочин вперше, намагався надати медичну допомогу потерпілому, має на утриманні хвору матір.

Прокурор оскаржив призначене покарання як таке, що не відповідає тяжкості злочину й особі винного. Він зазначив, що злочин вчинено винним у стані алкогольного сп’яніння, злочин є тяжким, а Довгань дев’ять років тому вже притягався до кримінальної відповідальності за хуліганство, але був звільнений від покарання за амністією.

Визначте, наскільки обґрунтовані рішення суду та апеляція прокурора.

Завдання №. 5. Н. було засуджено за хуліганство за ч. 1 ст. 296 КК України до 3 років обмеження волі. Через сім місяців з’ясувалося, що раніше Н. брав участь у банді і вчинив в її складі напад на пункт обміну валюти. Розглянувши справу про цей злочин, суд засудив Н. за ст. 257 КК України до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією усього його майна.

Яке остаточне покарання може бути призначене Н.?

Завдання № 6. Перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння, Р., що мав судимість за грабіж, в тролейбусі намагався таємно витягти з сумки пасажирки Д. гаманець, але був помічений і затриманий громадянами. Суд призначив йому покарання у два роки обмеження волі. При цьому він врахував позитивну характеристику, надану Р. з місця роботи, його щире розкаяння. Прокурор подав апеляцію на вирок щодо Р., зазначивши, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину й особистості засудженого, а тому є занадто м’яким.

Чи порушено судом загальні засади призначення покарання? Які обставини слід врахувати в цьому випадку? Чи підлягає задоволенню апеляція?

Завдання № 7. П. та В. 8 червня 2003 р. проникли до квартири й учинили розбійний напад на Г. та М, яким погрожували пістолетом та ножем, заподіявши Г. тілесні ушкодження середньої тяжкості. Під час нападу заволоділи майном Г. на загальну суму 2 тис. 840 грн. Кіровський районний суд м. Дніпропетровська вироком від 12 грудня 2003 р. засудив П. за ч. 3 ст. 187 КК на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

У касаційній скарзі П. просив пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК, врахувавши дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання, і те, що він раніше не мав судимості, щиро розкаявся у вчиненому. Яке рішення повинен прийняти суд. Обгрунтуйте відповідь.

Завдання № 8. Д. визнано винним у тому, що він за попередньою змовою з групою осіб вчинив таємне викрадення чужого майна та незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднані з проникненням у приміщення. 25 лютого 2003 р. М. В. і Д., попередньо домовившись, приблизно о 19-й годині через відчинені двері проникли в приміщення організації, звідки таємно викрали двигун від мотоцикла вартістю 65 грн. і три електронних комутатори вартістю 25 грн., а всього заподіяли збитки на суму 373 грн. Крім того, в ніч на 18 червня 2003 р. неповнолітні Д. і М. М., за попередньою змовою між собою, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прийшли до гаражного кооперативу, де Д. через раніше зроблений ним отвір у задній стінці гаража проник усередину й відчинив замок на вхідних дверях, через які в гараж зайшов М. М., і вони разом незаконно заволоділи мотоциклом вартістю 586 грн., що належить М. В.

Голованівський районний суд Кіровоградської області вироком від 12 серпня 2003 р. засудив Д. за ч. 3 ст. 185 і ч. 2 ст. 289 КК. На підставі ст. 70 цього Кодексу йому призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі та із застосуванням ст. 69 КК остаточно визначено три роки позбавлення волі. На підставі статей 75, 104 КК Д. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. У касаційному поданні, поданому до Верховного Суду України прокурор, посилаючись на те, що застосування ст. 69 КК при призначенні покарання, визначеного за сукупністю злочинів, є неприпустимим, просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Чи підлягає задоволенню подання прокурора? Обгрунтуйте рішення.

Завдання № 9. П., працюючи директором приватного підприємства, протягом 2002 - 2003 рр. умисно ухилився від сплати податків та інших обов'язкових платежів, що призвело до ненадходження в бюджет коштів у великих розмірах - на суму 55 тис. 16 грн. Крім того, він, достовірно знаючи про поточну податкову заборгованість підприємства зі сплати податків та інших обов'язкових платежів, а також про те, що у зв'язку з нею все майно підприємства перебуває у податковій заставі, з метою ухилення від сплати податків у великих розмірах, не отримавши дозволу державної податкової інспекції на відчуження цього майна, протягом червня 2002 р. - лютого 2003 р. незаконно реалізував його.

Бердичівський районний суд Житомирської області вироком від 5 березня 2004 р. засудив П. за ч. 2 ст. 212 КК на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків, строком на один рік, за ч. 2 ст. 364 КК - на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати зазначені посади строком на один рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів засудженому остаточно визначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків, строком на один рік, і відповідно до ст. 75 КК його звільнено від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Житомирської області порушив питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням ст. 70 КК та м'якістю призначеного засудженому покарання. Проаналізуйте рішення суду. Чи обґрунтоване подання прокурора? Які недоліки вироку суду мають місце?

Завдання № 10. 70-річногоП. визнано винним у тому, що він 30 грудня 2003 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських мотивів почав умисно стукати по дверях тролейбуса, що зрушив з місця, маючи намір перешкодити його руху. Коли водій зупинив тролейбус і вийшов з нього, щоб перепинити хуліганські дії П., останній ударив рукою по дверях тролейбуса й розбив скло, чим заподіяв підприємству "Львівелектротранс" матеріальної шкоди на загальну суму 73 грн.

Галицький районний суд м. Львова вироком від 2 березня 2004 р. засудив П. за ч. 1 ст. 296 КК на один рік обмеження волі та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Суд постановив стягнути з П. на користь підприємства "Львівелектротранс" 73 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

У касаційному поданні заступник прокурора Львівської області порушив питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону при призначенні засудженому покарання. Проаналізуйте призначене покарання. Чи відповідає вирок вимогам закону, яке рішення повинен прийняти суд за поданням прокурора?

Завдання № 11. Д. визнано винним у тому, що він у липні 2002 р. на акваторії Кременчуцького водосховища проводив вибухові роботи з порушенням правил охорони рибних запасів.

Вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 7 листопада 2002 р. Д. і З. засуджено за ч. 1 ст. 250 КК до 170 грн.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального покарання, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Проаналізуйте рішення суду. Чи підлягає задоволенню подання прокурора, обґрунтуйте рішення.

Поиск по сайту: