Методи емпіричних досліджень. Герменевтика - в широкому

Герменевтика - в широкому

значені^ і ієн HCiiips'tv у

філософії ^! ^оиюльних пуках у в\зь-!ому ' улупысть правил і іехнк ілумачоння 'ексі/ Б

І'OCIVOaopHGMI 0&3^ГЛЯДСІЄГЬ< Я Ж МИ'.1С1П!С ІОКСіуСТЬНП) ИС

курсу

4. Тексту приписується певна міра інформативності, яка піддасться вимірю­ванню. При цьому виділяють первинну інформативність, пов'язану зі здатністю тексту донести основний задум, і вторинну інформативність, яка характеризує здатність тексту служити джерелом тих відомостей, які шукає в ньому читач.

5. Завдання аналізу полягає у виявленні інформаційно-цільової структури тексту. При цьому спочатку щонайменше двічі прочитують текст. Потім з'яс­овують, чи подано в тексті саме ту проблемну ситуацію, до вирішення якої прагне автор. Ставляться запитання щодо мети, мотивації автора, як би він сформулював свій задум, який мав намір? Під час повторного читання тек­сту виявляється змістовна мета комунікації, яку називають предикатом пер­шого порядку. її формулюють. Решту змісту тексту приймають за загальний його зміст і піддають структуризації, коли виділяються предикації другого порядку і їх елементи (тези-аргумепти, роз'яснення). Тут також виділяють основні елементи і загальний зміст, пго дас змог}' виокремити предикації третього і через ітерації всі подальші порядки відповідно до можливостей тексту. Отримана структура тексту зображається у вигляді графічної схеми, що створює можливість аналізувати й оптимізувати її.

Істотними недоліками традиційного аналізу документів с можливість дос­лідження дуже невеликої кількості документів, а також його суб'єктивність. Бурхливий розвиток засобів виробництва і передачі інформації, зростання об­сягів друкарської продукції потребують пошуків інших способів аналізу доку­ментів, які дали б змогу аналізувати великі масиви документальної інформа­ції за єдиними і стандартними методиками, яким можна навчити технічних виконавців. Перші спроби використання статистичного дослідження змісту матеріалів засобів масової інформації були зроблені в США в кінці XIX - по­чатку XX століття. Спочатку використовували класифікації газетних матеріа­лів за різними темами, заміряли довжину газетних шпальт, що давало підста­ви говорити про спрямованість тієї або іншої іазети. Разом з розробленням різних класифікацій формувалися і теоретичні положення нового методу, який отримав назву «контент-аналіз».

Під контент-аналізом розуміють точне дослідження змісту текстових мате­ріалів з метою виявлення або вимірювання тенденцій, що репрезентуються цими масивами. Суть його полягає у визначенні того, як представлені в певно­му масиві смислові одиниці, що цікавлять дослідника. Виник контент-аналіз під час Другої світової війни, коли фахівці з американської розвідки шукали метод отримання інформації про фашистську Німеччину, яку зазвичай одер­жують опитуванням громадської думки. Під керівництвом П. Лазарфельда і Г. Лассвела проводився аналіз змісту німецьких газет, що дало змогу отрима­ти найрізноманітнішу інформацію про стан промисловості й економіки, транс­порту і продовольчого забезпечення, хоча в самій Німеччині подібна інформа­ція була строго засекречена. Нині контент-аналіз широко застосовують в еко­номіці, політиці, журналістиці у багатьох інших сферах життя. Цікаве застос­ування цього методу в самих США в кінці минулого століття, коли завдяки дослідженню газет вдалося виявити мегатренди - основні тенденції розвитку американського суспільства. Дж. Неисбіт виявив, що всі соціальні новини в Америці виникають лише у п'яти штатах: Каліфорнії, Флориді, Вашингтоні, Колорадо і Коннектикуті [229, с 15].

Контент-аналіз базується на двох принципах: сходженні від тексту до не-текстової реальності, тобто до досліджуваної дійсності, і на строгості дослі­дження, що зводиться до підрахунку смислових одиниць. Застосовується він тоді, коли потрібна висока точність, є обширний і несистематизований матері­ал, який не можна охарактеризувати без сумарних оцінок.

У програмі контент-аналізу виділяють такі процедури:

1. Визначення проблеми, мети, завдання, об'єкта і предмета дослідження (зміст газет, кінофільмів, публічних виступів, теле- і радіопередач, сус­пільних і особистих документів).

Поиск по сайту: