Методи емпіричних досліджень. спостерігача. Воно потребує повтору різними спостерігачами, обліку часу адаптації обстежуваних до спостерігача

спостерігача. Воно потребує повтору різними спостерігачами, обліку часу адаптації обстежуваних до спостерігача. Застосовується на розвідувальних фазах дослідження. Спостереження інкогніто або «прихованою камерою» ві­дрізняється від включеного спостереження тим, що соціолог спостерігає збо­ку, але він замаскований. У зарубіжній соціології існує такий термін «замаску­ватися під ліхтарний стовп». Річ у тім, що для людини властиво не фіксувати звичне, ставлення до якого нагадує ставлення до ліхтарного стовпа, який під час прогулянки не помічається. Цей феномен використовується соціологом, ліхтарними стовпами для якого виступають звичні соціальні ролі: людина у ві­дрядженні, стажист, студент на практиці тощо. Результати спостережень тут мають більш природний характер, але іноді людей доводиться привчати до но­вого ліхтарного стовпа.

ВИМІРЮВАННЯ

Вимірювання операція за до

помогою якої визначається від ношення однієї (вимірюваної) ве­личини до інша однорідної вели

ЧИНИ Сикубєруїі ЗС4 ОДИНИЦЮ) ЧИ­СЛО, яке виражає таке відношен ня називається числовим зна­ченням вимірюваної величини

ід вимірюванням зазвичай мається на увазі процедура надання символів рубрикацій спостережуваним об'єктам відповідно до певних правил. При цьому як символи можуть виступати просто мітки, що представляють класи або категорії об'єктів, або числа, що характеризують ступінь вираженості в об'єкта вимірюваних властивостей.

Усі вимірювання діляться на дві великі групи: первинні та вторинні. Пер­винні вимірювання виходять в результаті безпосереднього вимірювання: дов­жина і ширина прямокутника, кількість тих, хто народився і помер за рік то­що. Вторинні вимірювання є результатом певних маніпуляцій з первинними вимірюваннями за допомогою логіко-математичних конструкцій, наприклад, площа прямокутника, демографічні коефіцієнти смертності тощо.

Інший підхід до класифікації вимірювань ґрунтується на масштабах об'єк­та. За цією ознакою можна виділити мікровимірюванпя, які забезпечують ви­мірювання об'єктів мікросвіту, макровимірювання, орієнтовані на отримання розмірів об'єктів Космосу. Між цими двома крайніми видами вимірювання можна виділити нормальні вимірювання, тобто вимірювання звичайних об'єк­тів практичної діяльності людей.

У деяких випадках виділяються безпосередній і опосередкований види ви­мірювань. Опосередковані вимірювання, пов'язані з вимірюванням одних об'єктів і перенесенням отриманих даних за допомогою спеціальних розрахун­ків на інші об'єкти. Наприклад, отримання розмірів найближчих космічних об'єктів пов'язано з вимірами відрізків і кутів на Землі і подальшим розрахун­ком відповідно до геометричних пропорцій розмірів цих об'єктів.

У науці вимірювання виконує кілька найважливіших ролей. У низці ви­падків воно є окремою, спеціальною і нерідко дуже складною проблемою нау­кових досліджень, що вимагає спеціальних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. На кожному етапі розвитку пауки розв'язувалися свої надзавдання у сфері вимірювання. Наприклад, в давнину предметом вимі­рювань були розміри нашої планети, відстань до Сонця, у наш час - вимірю­вання температури на поверхнях планет. Найпоширенішим призначенням ви­мірювання є його допоміжна роль, пов'язана з вирішенням інших дослідних завдань, у яких процедури вимірювання відіграють ключову роль для отри­мання фактів.

Постійна потреба науки у вимірюваннях забезпечила становлення метро­логії як спеціальної галузі науки і практичної діяльності. Найважливішим призначенням метрології є розроблення методології і теорії вимірювання, си­стем та стандартів, приладів і пристроїв вимірювання. З'явилася ця наука в

Поиск по сайту: