ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ НАУКИ

ростання соціальних масштабів науки, дифузія її методів, форм організації в різні сфери життя суспільства сприяє швидкому розвитку інтелектуального менеджменту науки. Це складна інтегральна наукова галузь, яка об'єднує знання всіх наук про пауку в контексті менеджменту інтелекту, і містить:

• принципи (основні правила) управління інтелектом;

• знання про управління знанням, його формуванням, розвитком, по­ширенням;

• знання про управління інтелектуальними ресурсами, залучення вче­них у дослідні проекти, управління проектувальною діяльністю тощо;

• методи управління інтелектом, його формуванням і реалізацією;

• знання про впровадження досягнень науки у практику виробництва, економічні і соціальні відносини.

Основні форми інтелекту в суспільстві - це індивідуальний, організацій­ний інтелекти і мережевий різновид інтелекту.

Високий індивідуальний інтелект винятково рідкісне і водночас винятково важливе явище сучасного суспільства. Серед населення країни не більше 10 % здатних до високопродуктивної інтелектуальної діяльності. Проте ще рідкіс-

Інформаційні аспекти науки

Глава 6

Аналітична модель мол «в

дас змогу щиенювсги пьг/ відображеного нею об t кга

Аналітичний центр - орга изо і я котра спеціалізується на вироб генні ініЄ/іекіуа»іьноіо про<,укіу що надає оомичгеносі 'иіуа ціям і напрямам практик к_л діяльності як¹ складаться у суспілг сібі і иоі с підс/істєг-ліх

фабрика думки ор ч, і, • зайчисі накотим/ и

Л ДЖОН! МИ пробіОМ ОуО 1І/О01ВО

виробншдвом знання "it ,<\ імогу удос конадюваїи о іиаДиН

ВІДНОСИНИ ЮЛПИку і/ 'О М/ 'Н,>

оус іільствог г, і зиробниі гьом

пішим є поєднання інтелектуальних здібностей і працьовитості. Управління індивідуальним інтелектом можливе за умови підтримки талановитих дослід­ників з боку держави і меценатів, регуляції інституційних форм науки, осо­бливо аспірантури і докторантури.

Організаційний інтелект - це сукупний інтелект організації. Часто цей ін­телект погано інтегрований і мас низький сипергешчпий ефект. Управління організаційним інтелектом передбачає поєднання парадигми організаційного управління і парадигми управління людськими ресурсами.

Розвиток інформаційних процесів, зокрема Інтернету, спонукає до стано­влення інтелектуальної демократії, що сприяє розвитку мережевого інтелекту, який дає змогу подолати вади ієрархії, владного придушення індивідуального таланту і недоліки обмеженості індивідуальної інтелектуальної діяльності.

Інтелектуальний менеджмент починає відігравати дедалі важливішу роль у забезпеченні успіхів науки, тобто в управлінні наукою, ЇЇ організаціями та підсистемами. Можна виділити кілька різновидів такого менеджменту.

Управління національною наукою в цілому. Це досить складний і супе­речливий процес. Зазвичай управління наукою не можна зводити до детермі­нованих схем, що може спочатку забезпечити відставання національної науки від країн-лідсрів. Що стосується державного управління наукою, то воно мо­же бути як вдалим, так і невдалим. Найважливішими умовами ефективності національної науки є: науково-технічна політика з виділенням пріоритетів досліджень, наявність багатоманітних державних і галузевих програм, достат­нє фінансове, кадрове, інформаційне забезпечення науки. Наголошуємо, що в науці принципово важливим с забезпечення достатнє, а ттс повне.

Управління науково-дослідними інститутами. Це управління колек­тивним інтелектом, в основі якого має бути концепція інтелектуального капі­талу дослідного інституту, наявність у ньому фахівців відповідної інтелекту­альної спеціалізації. Успіхи інституту неабиякою мірою залежать не.тише від реалізації індивідуального інтелекту, але й від використання сучасних форм інтелектуальної інтеграції, що забезпечує значний синергетичний ефект.

Управління вузівською наукою. До вузівської науки не можна ставити такі самі вимоги, як до науки академічної. Це все одно, що вимагати перемоги від ко­ня в перегонах, якщо його навантажити додатковим вантажем. Таким вантажем вузівської науки є навчальний процес, який виступає до того ж споживачем ос­новних результатів наукових досліджень. Специфіка наукових досліджень, які проводять у вищих навчальних закладах, полягає в тому, що результативність наукової роботи відступає па другий план перед потребами навчального проце­су Позначається також і відома суперечність між пошуковим характером дос­лідницької діяльності та нормативністю педагогічного мислення.

У пострадянській вузівській науці досить слабко розвинута матеріальна база і стимули наукових досліджень. Дослідження проводять тут здебільшого у рамках підготовки дисертаційних робіт, і часто завершують їх після захисту дисертацій. Слабкими є зв'язки вузівської науки з практикою виробництва, політикою, вирішенням соціальних та духовних проблем країни. Упроваджен­ня наукових результатів - це найелабкіша лапка вузівської науки.

Управління науковими програмами. Воно забезпечує концентрацію ре­сурсів та інтелекту учених з важливих для держави або корпорацій напрямів наукових досліджень. Програмний підхід до науки передбачас лідерський ха­рактер цих програм. Він дас змогу державі або корпорації створювати такий продукт, який буде найімовірніше застосований і забезпечить лідерські пози­ції. Оскільки наукова програма, як правило, інтегрує в собі кілька проектів і тем, то її реалізація дає змогу забезпечити ефект віяла результатів.

Управління окремими проектами і темами. Це найпоширеніший напрям наукового управління. Принципово важливо: по-перше, обґрунтування і фор­мулювання теми або проекту; по-друге, планування проведення дослідження, розподіл обов'язків між учасниками теми або нроекіу; по-третє, проведення са­мого дослідження; по-четверте, упровадження його результатів у практику

Глава 6

Інформаційні аспекти науки

У свою чергу, всі ці різновиди інтелектуального менеджменту включають такі його види:

• фінансовий менеджмент, що передбачає отримання фінансової підтримки від держави і приватних фірм, а також ефективне викори­стання засобів для проведення наукових досліджень і науково-дос­лідних та дослідно-конструкторських робіт;

• кадровий менеджмент, орієнтований на підготовку і перепідготов­ку кадрів науки, виховання персоналу, його оптимальне завантажен­ня і просування;

• організаційний менеджмент, орієнтований на зміцнення наукових організацій, їхніх колективів, використання сучасних методів упра­вління наукою;

• технологічний менеджмент, що передбачає розроблення і застос­ування ефективних технологій наукових досліджень.

Крім того, наука важко уявляється без інноваційного та антикризового ме­неджменту, розвитку традицій, наукових шкіл тощо.

РЕЗЮМЕ

нформація є відомостями про об'єкт. Вона ха­рактеризується такими найважливішими вла­стивостями, як адекватність (відповідність реаль­ним процесам і об'єктам); релевантність (відповід­ність тим завданням, для вирішення яких вона приз­начена); правильність (відповідність способу вира­ження інформації, її змісту); точність (відображення відповідних явищ з мінімальним спотворенням або мінімальною помилкою); актуальність, або своєча­сність (можливістьїї використання тоді, коли погре­ба в ній особливо велика); загальність (незалежність від окремих приватних змін); ступінь деталей, по­дробиць (детальність інформації).

У процесі розвитку суспільства інформація посту­пово перетворюється на основний вид ресурсів. Ек­споненціальне зростання інформації ставить перед людиною проблему виживання в інформаційних по­токах. Забезпечити це можливо тільки завдяки техно­логізації інформаційних процесів, під якими розумі­ють виникнення, передачу, нагромадження, пошук та обробку інформації. Потребу в технологізації зумо­влено: зростанням обсягу інформації; старінням ін­формації, її забрудненням, проблемою авторства, проблемою збереження унікальної інформації. Кож­на з наведених проблем інформації передбачає пошук варіантів і способів для свого вирішення. Це і викли­кає до життя технологізацію інформації, інформацій­них процесів та інформаційної діяльності.

Літературні джерела - це джерела інформації про об'єкт і предмет дослідження майже в усіх різно­видах наукових досліджень. Такими є монографії,

журнальні статті, статті у збірниках, дисертації, зві­ти, нормативно-правові документи тощо. Літератур­ні джерела можуть забезпечувати багатоманітні за­пити ученого, оскільки можуть містити: описання наукових теорій, наукової методології, фактів прове­дених досліджень.

Збирання матеріалу в науці передбачає нагрома­дження необхідного матеріалу для того, щоб застос­увати певний метод дослідження і виступає цілісним процесом збирання інформації, потрібної для вирі­шення наукового завдання. Існує три джерела зби­рання матеріалу: 1) літературні, документальні, зо­крема інтернет-ресурси; 2) об'єкт дослідження, ак­центований у певному наочному баченні; 3) голова дослідника або колективний інтелект.

У науці під методами аналізу і обробки інформа­ції мають на увазі способи перетворення емпіричних даних, отриманих у ході дослідження. Мета цих пе­ретворень зробити дані осяжними, компактними і придатними для змістовного аналізу, перевірки дослідницьких гіпотез та інтерпретації.

Математичне забезпечення науки потребує: ма­тематичних розрахунків, вимірювань об'єктів, про­ведення експериментів і моделювань об'єктів. Мате­матичне моделювання - широка сфера інтелекту­альної діяльності.

Під науковою дискусією зазвичай розуміють об­говорення якого-пебудь спірного наукового питання на зібраннях, у пресі, в бесідах. Для їх виникнення необхідно: а) наявність недостатньо дослідженого об'єкта, незавершеної концепції, різноманітчя гіно-

Інформаційні аспекти науки

Глава 6

іез, б) неоднаковість розуміння предмета або спосо бів його дослідження членами наукової спільно їй, в) наявність мотивації, що підштовхує учасників на з'ясування істини, г) наявність центру координації або управління дискусісю, який встановлює певні правила обговорення і підсумовує їхні результат Дискусії, полеміки, обюворення в науці породжу ються різними причинами Одні з них зумовлені ро збитком внутрішнього змісту певної науки, інші ж викликані взаємодією наук, їхнім взаємовпливом одна на одну, а треті - є наслідком впливу на зміст науки ідей інших форм суспільної свідомості Ва­жливими питаннями наукової дискусії є 1) чітке визначення предмета обговорення і предмет роз біжносіеи, а також понятійного апарату, 2) упра­вління дискусією, яке має забезпечуваї и свободу ви­кладу ючок зору всіх п учасників, недопущення заи вих емоцій та образ, а також відхилень від предмета обговорення, 3) критика опоненпв у процесі диску с її, яка повинна мати конструктивний іа епічний характер, 4) панування авторитетів і придушення ними тих точок зору які відрізняються від їхніх (ав торитетів) точок зору принциповою новизною

Інтернет це всесвітня комп'ютерна мережа, яка зв'язує між собою користувачів як великих, іак і ма лих (локальних) комп'ютерних мереж, є результа том розвитку комп'ютерної іехшки Ініернеї розви васться як особлива сфера віртуальної науки, як один з найважливіших 11 ресурсів та унікальна фор ма наукової комунікації

Розвиток науки приводить до швидкого розвит­ку інтелектуальною менеджмешу науки, який с складною інтегральною іалуззю знання, що об'єд­нує знання з усіх наук про науку в контекс ті менед-жмешу інтелекту Менеджмент науки включає принципи управління інтелектом, знання про упра влшня знанням, інтелектуальними ресурсами, мето ди управління інтелектом, його формуванням і pea лізаціею, знання про упровадження досяі пень науки в пракі ику, економічні і соціальні відносини Основ­ними різновидами цього менеджменту є управління національною наукою н цілому, управління науко во дослідними інститутами (управлінням колектив ним ішелекгом), управління вузівською наукою, управління науковими програмами, управління окремими проектами і темами

Поиск по сайту: