 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Характеристика методів аналітичної діяльності
| Назва методу | Характеристика методу |
| Розчленування будь якого складного явища на прості складові | |
| Об єктом розчленування можуть бути як реальні явища так | |
| Метод декомпозищі | інтелектуальні системи Для досягнення адекватності |
| декомпозищі застосовується декомпозиціине моделювання | |
| тобто відтворення декомпозиціиної моделі і порівняння нової | |
| моделі з системою до декомпозищі | |
| Метод порівняння | Припускає порівняння певної системи явища процесу з 1 |
| іншими що дає змогу знаходити їх специфіку | |
| Обґрунтовується сукупністю нормативів які відображають | |
| Нормативний метод | ефективність системи а потім реальна система порівнюється |
| з нормативною системою що дає можливість виявити | |
| характер відхилення від норми | |
| Перетворення початкової моделі в модель з меншою кількістю | |
| Метод агрегації | змінних або обмежень що дає наближений порівняно з |
| початковою моделлю опис об єкта або процесу | |
| Метод аналогій | Припускає доказ аналогії між двома об єктами і перенесення системи пояснень з одного об єкта на іншій |
| Грунтується на поступовому виключенні значної групи | |
| складових на підставі закону виключення третього значення | |
| якого полягає в тому що справа йде так як описується у | |
| вислові або так як говорить заперечення і третього не дано | | |
| Зводиться до висунення обгрунтування і доказу гіпотез Часто | |
| Гіпотетичний метод | метод зводиться до «обстрілу» проблеми якомога більшою |
| кількістю запитань на які треба дати відповіді | |
| Метод | Є пошуком стійкої і невипадкової характеристики або |
| закономірності | зв язками явищ [ |
| Метод «мінімаксу» | Це окремий випадок методу закономірності який припускає І пошук мінімальних або максимальних характеристик |
| Балансовий метод | Виділення двох сторін чого небудь які визначають цілі та врівноважують одна одну |
| Метод класифікацій | Упорядкування об єктів за істотними ознаками за певними класами |
| Присвоєння сукупності об єктів певних числових величин на | |
| Метод ранжування | підставі інтуїції або відповідно до ступеня вираженості певної |
| ознаки | |
| Метод проб | Вибір із сукупності певних об єктів і випробування їх |
| Метод середнього | Обчислюється певна середня величина і виявляються відхилення |
| ВІД НЬОГО | від неї |
| Метол | Побудова моделі яка відображає істотні ознаки аналізованого |
| об єкта і спрощує його та заміна нею реального об єкта | |
| аналізу |
Глава 2
Особистість ученого і технології наукової творчості
| Проект же ння таблиці 2 3 | |||
| Метод амбівалентності та суперечності | Пошук для пояснення чого небудь амбівалентного йому явища пошук суперечностей що визначають суть явища | ||
| Метод парадоксу | Розгляд явища з несподіваних позицій які не відповідають загальноприйнятим уявленням | ||
| Метод систематизації | Зведення наявних даних в певну систему що дає змогу пояснити їх з позицій системного підходу | ||
| Метод екстраполяції | Поширення висновків отриманих із спостереження за однією частиною явища на іншу його частину Перенесення поширення характеристик з однієї наочної | ||
| ооласті на іншу з минулого і теперішнього часу на майбутнє | |||
| Методи індукції і дедукції | Під час індукції будується висновок у якому із знань про частину предметів класу робиться висновок про весь клас Дедукція припускає операцію навпаки коли із знань про весь клас робиться висновок про один предмет класу | ||
| Метод ідеалізації | Уявна процедура пов язана з представленням чого небудь як ідеалу і подальшим порівнянням реального об єкта з ідеалом | ||
| Метод формалізації | Дослідження об єкта перекладенням його якісних харак теристик у певну знакову форму | ||
| Метод спрощення | Представлення об єкта у вигляді певної спрощеної моделі | ||
| Морфологічний метод | Спочатку виділяються головні характеристики об єкта - осі а потім по кожній з них записують всілякі варіанти | ||
| Метод контрольних запитань | Припускає складання списку запитань на які виробляються відповіді | ||
| Метод фокусування | Спрямований на перенесення у фокус уваги окремих об єктів що дає змогу отримати їх оригінальне бачення | ||
| Метод «мозкового штурму» | Є організованою системою висловлювань учасників про проблему в разі заборони критики цих висловлювань з боку колег | ||
| Метод емпсЯіі | Аналітик входить в образ аналізованого об єкта уявляє себе щеталлю» що вивчається і осмислює з и позиції здійснювані нею дії | ||
| Метод синтезу | Здійснення після процедури аналітичного розкладання синтезу та перевірки ефективності і тотожності об єкта самому собі | ||
| Методи відбору | Вивчення не всієї сукупності явищ а лише деякої частини відібраної за певними правилами | ||
| Метод «від протилежного» | Є зміною ситуації на діаметрально протилежну і осмис лення н | ||
| Мечоь tskoo's- мнргя. | Під час аналізу якого небудь явища виділяються позитивні і ийгс!.т «гн здкчіо, to,a,«uftl!Ju * CHmw-TOi-iUuwg ряиз/чс/є.тіг/ся рішення про вибір | ||
Особистість ученого і технологи наукової творчості
Глава 2
| Продав ж (пня табіицг 23 | |
| Метод узагальнення або генералізації | Здійснення переходу від індивідуального до загального |
| Аксіоматичний метод | Побудова теорії на основі яких небудь початкових по ложень |
| Метод «ревізора» або «злого вчителя» | V міркуваннях аналітичному матеріалі в тій або іншій системі на підставі знання закономірностей відшукуються помилки |
| «Бритва Оккама» | На підставі принципу Оккама «Сутності не слід множити без потреби» усуваються зайві положення допущення тощо |
| Метод імовірності | За вузького підходу метод припускає використання оцінки ймовірності або ступеня можливості виявлення певної події за тих або інших певних умов за широкого підходу він означає використання апарату теорії ймовірності |
| Метод причинності | Виявлення причинно наслідкових зв язків на підставі принципів розроблених Дж С Міллем |
| Метод «чорного ящика» | Розроблений в кібернетиці підхід до вивчення об єкта коли про нього немає жодних відомостей Тому дослідник робить висновки про пристрій за допомогою уявної дії на його входи і реєстрації інформації на виході Ящик при цьому поступово перетворюється з «чорного» в «сірий» а із «сірого» - в «білий» |
| Метод оптимізаци | Пошук відповідно до певного критерію якнайкращої в певних умовах характеристики стану функції оцінки тощо |
| Метод апроксимації | Наближений вираз об єктів через більш прості об єкти |
| Графічний метод | Побудова зручних для аналізу блок схем матриць таблиць графів діаграм тощо |
| Метод обмежень | Уведення в аналіз деяких змінних які відображають сутнісні характеристики аналізованого об єкта |
Починається аналітична діяльність з визначення об'єкта, предмета і про блеми Подальший крок спрямовано на формування ідса іьної моде п об'єкта і предмета, що забезпечує сіворсння нормаїивної бази д ія подальшої достід ницької діяльносп Після Ю10 як еіворепо цю базу можна висуну і и рнні п поте ж, які дають змогу зрозуміти проблему
Наступний крок зводиться до визначення типу аналізу По суп він с звер ненням до запропонованої вище класифікації аналітичної діяльності Цс зумовлює іншим вибором - вибором конкретних мсто пв ана птичної діяіьностт (рисунок 2 3)
Поїш слідує засіосуваппя меіодів до предмета дос пдження в аспекті пе реїзірки і тот ез Завершує і ься аналпична дія іьпісіь форму новациям аналі тичних висновків
Глава 2
Поиск по сайту: