|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
УЗАГАЛЬНЕННЯ І ТЕОРЕТИЗУВАННЯ
заіальнення - цс розумова операція яка зводиться до уявною виділення яких-пебудь властивостей, що належать певному класу предметів, і фор мулювання такого висновку, який поширює і ься на кожен окремий предмет цього класу Д П Горський відзначає «Під узаіальненням розуміються переходи а) від думки про індивідуальне, укладеної в поняш, судженні, нормі, ппогсзі, питанні тощо, до відповідної думки про загальне, від думок про загатьне до думок про більш загальне (характерним для таких переходів є розширення обся гу думки, іноді лише деяких п компонентів, а для випадку узагатьнення іеорш з граничним переходом - конкреіизація наочної сфери теорії), б) від окремих фактів, ситуацій, подій, предметів і явищ до ототожнення їх v думках і утворення про них загальних понять і думок (у тому числі і думок, що мают ь форму «більшість S суть Р») Такни процес ототожнення служить неодмінною умовою формування відповідних ппотез, теорій, концепцій Одержувані в процесі вказаних переходів поняття і думки часто (маючи на увазі способи їх отримання) називають узагальненнями, ці результуючі узаіальнення за змі-сюм відрізняються від початкових об'єкпв узаіальнення» [71, з 6 7J Узагальнення буваюіь аналітичні та синтетичні Під аналітичними у за гальненнями мають на увазі узагальнення здійснювані па основі аналізу від повідних мовних виразів, застосування правил дедукції Прикладом апа шич-ноіо узаіальнення може бути уявний перехід від поняття «демократична дер жава» до иопяіія «держава» Під синтетичним узаіальненням розумноїь такс узагальнення, коли збираються певні дослідні дані на шдсіаві яких формуються різні поняття, думки, теорії Прикладом синтетичного узага іьнення мо же бути спосіб утворення поняття на основі визначення через абстракцію «Ук раїна» - «держава» - «держава Україна» Узагальнення передбачає кі іька розумових процедур Починається воно з виявлення тою кола наукових фактів, які є описаннями фактів дійсності або Глава З Процес наукового дослідження 115
Абстракція - поняття утворю ване внаслідок уявного відокремлення в процесі пізнання неістотних властивостей певно го явища або предмета з моюю виділення властивостей і ю розк оиваоть їхню суіь а гакож виді тенні властивостей що харак теризуюгь певний клас явищ і продме пв протокольними пропозиціями. При цьому за допомогою порівняння фактів виявляються їхні загальні, особливі та одиничні характеристики. Узагальнення базується саме на загальному. Головне в тому щоб загальне було не другорядним, а істотним. Пошук істотно-загального у фактах становить зміст процесу емпіричного узагальнення. Узагальнення в процесі мислення тісно пов'язане з процесами обмеження (переходу від більш загального до менш загального і одиничного), визначення, розподілу понять, прийомами абстракції та ідеалізації. Необхідність узагальнення у науці пов'язано з побудовою теорії, отриманням знання про глибші об'єктивні зв'язки існуючого. Окрім того, узагальнення дають змогу розкривати внутрішні зв'язки між різними вже відкритими законами і сформованими теоріями. Теоретизування, природно, спирається на узагальнення, але не вичерпується ним. Для нього потрібен перехід від емпіричного - фіксуючого рівня пізнання, до теоретичного - пояснювального рівня. Тому дослідник тут звертає особливу увагу на формування понятійного апарату, який відкриває перспективи для абстрактного мислення. Подальший рух пізнавального процесу потребує пошуку та обґрунтування закономірностей, які фіксують невипадкові, стійкі та істотні зв'язки між об'єктами, зокрема іі причинно—наслідкові, а також виявляють особливості побудови структур, функціонування, динаміки і розвитку процесів. Таким чином, теоретизування передбачає: • різноманітність процедур узагальнення знань, коли воно переходить від фактологічного до теоретичного рівня; • широке використання індукції і дедукції; • побудова понятійного апарату, тезаурусу, який виступає як наукова мова теорії; • обґрунтування закономірностей, які пояснюють емпіричну базу дослідження; • здійснення процедур перевірки істинності гіпотез, істинності самої теорії. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |