 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Метод мозкового штурму of
ганізована сис ev>a вис ювлю вань у а ч к в і іро робго viy у раз заборони кри ики виг влювань ко е
в управлінні і навчанні як самостійний метод управління і прииняі ія рі шення, особливо у кризових ситуаціях
Мозкова атака включає три фази
Перша фраза входження у исихолопчну розкутість, відмова від стереотипності, страху здаватися смішним Фаза досяіасться створенням сприяіли-воі психологічної обстановки і взаємною довір'я, ко ш ідеї втрачають авюр ство, стають спільними Основне завдання цієї фази - заспокої гися
Друга фаза - власне аіака її завдання породити лавину ідей, і здійснюється вона за такими принципами
1 Є ідея, - говорю, немає ідеї, мовчу
2 Заохочуються найбільш неприборкані асоціації, що більше дикою вида-єіься ідея, то краще
3 Кількість запропонованих ідей має бути якомоіа більшою
4 Висловлені ідеї дозволяє іься запозичити і як завгодно комбінувати, а та кож видозмінювати
5 Виключається кришка, можна висловлювати будь які думки без страху що їх визнають поі аними, тих хто критикує, позбавляють є юва
6 Не маюіь жодного значення соціальні стаїуси учасників Це абсолютна демократія і одночасно авторитаризм божевільної ідеї
7 Усі ідеї записуються у про і околыши список ідей
8 Час висловлювань не більше 1-2 хвилин
Третя фаза є творчим аналізом ідей з метою пошуку консіруктивною вирішення проблеми за прави іами
1 Аналізувати всі ідеї без дискримінації якої небудь з них
2 Знайти місце ідеї в сисіемі і знайти систему під ідею
3 «Бритва Оккама» «Сушості не слід множиш без погреби»
4 Не повинна поруїпувашся краса і виюнчешсіь отриманою резулыату
5 Повинно бути принциповим нове бачення
6 Шукай перлину в і ноі
Мозкову атаку застосовуєт ь у разі виникнення у ipvm реальних ірудноїщв щодо осмислення сиіуацп як засіб підвищення акшвносп У цьому значенні вона посгає не як інструмент пошуку нових рішень, хоча і іака п роль не виключена, а як своєрідний запал до бомби пізнавальної активності
Глава 2
собистість ученого і технології наукової' творчості
|
| Особливість - це стійкий комплекс якостей, яких набуває індивід у певному суспільстві під впливом відповідної культури, конкретних соціальних груп і спільнот, до яких людина належить і в життєдіяльність яких вона включена. Структура особистості має зовнішню і внутрішню структури. Структура особистості включає біологічну, психологічну і соціальну підструктури. Внутрішня структура особистості така: цінності, механізми пам'яті, знання, норми, принципи, потреби, механізми визначення цілей і диспозиції. До зовнішньої структури особистості входять: соціальні ролі, прояви в різних сферах життя, статуси, належність до різних соціальних груп. Вимоги до особистіших якостей ученого досить різноманітні: здатність інтелектуальної розумової діяльності, любов до істини, працьовитість, творчі здібності, допитливість, цікавість, широкий науковий кругозір, глибина знання, воля, завзятість у досягненні мети, самокритичність, сприйняття критики з боку оточуючих, строгість і коректність мислення, інтелігентність, такт, самоконтроль, здатність ухвалювати рішення, чесність, справедливість, щирість, здатність переконувати людей, фізичне і психічне здоров'я. Наукову спільноту можна порівняти з укладеними одна в одну матрьошками або концентричними колами. Найменше коло - це мікросередовище ученого (група, у якій він працює). Друге концентричне коло зазвичай охоплює національних дослідників певної галузі науки, які становлять національний інтелект. Нарешті, третє коло охоплює всіх учених планети, які займаються певною проблематикою. Наукові спільноти виконують кілька найважливіших функцій: забезпечення виробництва, поширення і критичне осмислення наукового знання. Наукова діяльність є складним видом інтелектуальної діяльності. З еволюційного погляду, інтелект властивий усім членам виду і здач ний розвиватися. У диференційпому значенні інтелект - характеристика, яка варіює у різних індивідів. |
Хоча наукове знання знаходиться поза етикою, його отримання і використання обов'язково пов'язане з етикою. Без етики не може бути нормального розвитку науки і формування особистості ученого. Втративши моральний критерій, наука втрачає вслід за ним і пізнавальну силу та практичну дійсність.
Учений - це людина, яка живе в бурхливих потоках інформації. Але ці потоки можуть або осідати в пам'яті, або протікати мимо. Все залежить від швидкості сприйняття інформації, яка найчастіше зводиться до швидкості читання. Низька швидкість сприйняття інформації призводить до її швидкого старіння і втрати можливості її використання для практичної вигоди. Звідси потреба підвищення швидкості читання стає особливо актуальною для науковця. Технології швидкісного читання істотно підвищують швидкість читання.
Пам'ять відіграє суперечливу і неоднозначну роль у науковій діяльності. Дослідник повинен володіти добре тренованою пам'яттю, яка може бути джерелом знання, нагромадженого протягом усього життя людини. Пам'ять у дослідженні виступає в ролі не тільки постачальника інформації, але й цензора, який перевіряє гіпотези, ідеї, концепції на наукову новизну, виступає носієм творчого досвіду людини, що схильна запам'ятовувати не іільки цифри, факти й іншу інформацію, але і ситуації творчого успіху, спогади про які здатні забезпечити нове відкриття. Проте учений, обтяжений пам'яттю, нерідко саму наукову творчість зводить не до оригінального вирішення складних завдань, а до плавання тільки в озері своєї власної пам'яті. Людина з такою пам'яттю може бути добрим експертом, але ніколи не стане добрим дослідником.
Технології творчості будуються на основі аналізу структури творчого процесу. Вони викликаються до життя потребою нарощувати творчий інтелект, що диктується логікою розвитку інформаційного суспільства, у якому головне призначення людини но-лягатиме не стільки в опрацюванні інформації, скільки в її створінні.
Особистість ученого і технології наукової творчості
Глава 2
1 Хто такий учений? Виділіть його специфічні характеристики, що відрізняють иою від інших людей
2 Що таке наукова спільнота? Які п види і характерні риси?
3 Які вимоги ставляїься перед ученим?
4 Які навички мають бути власт ивими для ученого?
5 У чому відмінності достідницької та аналпичної діяльності?
6 Що обмежує швидкість читання?
7 Даше характеристику технологій швидкісною чиїання
8 Яка роль пам'яті у науковій творчості?
9 Дайте характеристику технолопи запам'ятовування інформації
10 Що таке гворчісіь? Які її риси?
11 Що таке наукова творчість? Які п особливості?
12 Дай і є харак і ерис і ику і ехнологій наукової творчості
1 Зміни у сірукіурі особистості ученого у зв'язку з демократизацією іа поспндусіріалпащсю суспільства
2 Наукові шко пі України
3 Віртуальні наукові cm тыготи
4 Генезис якостей і навичок ученого у процесі розви іку науки
5 Технології наукової іворчості і їх розви юк
6 Віртуальні та pea тын наукові спільноти
7 Тенденції розвитку наукової спеціалізації
|
3.1 
СТРУКТУРА І ОСНОВНІ РІЗНОВИДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
3.2 ОСНОВНІ ЕТАПИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
3.3 ПРОГРАМА НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇЇ ПОБУДОВА
3.4 ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.5 ОБ'ЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.6 ІСТИНА ЯК МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.7 ЕМПІРИЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
3.8 ГІПОТЕЗИ В ДОСЛІДЖЕННІ ТА ЇХ ПЕРЕВІРКА
3.9 НАУКОВИЙ ФАКТ І ЙОГО РОЛЬ V ДОСЛІДЖЕННІ
3.10 НАУКОВИЙ ОПИС ОБ'ЄКТА
3.11 НАУКОВЕ ДОВЕДЕННЯ І АРГУМЕНТАЦІЯ
3.12 НАУКОВІ ІДЕЇ
3.13 ВІДКРИТТЯ
3.14 УЗАГАЛЬНЕННЯ І ТЕОРЕТИЗУВАННЯ
3.15 ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗА НАСЛІДКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Резюме
Запитання для самоконтролю
Теми для роздумів
Основні поняття
Наукове дослідження, структура наукового дослідження види наукових досліджень, програма наукового дослідження, проблема проблемний аналіз мета наукового дослідження, завдання наукового дослідження процес наукового пізнання, об'єкт наукового дослідження предмет наукового дослідження наукова істина емпірична база наукового дослі-
дження метод пізнання обґрунтовування методу дослідження, гіпотеза верифікація фальсифікація науковий факт, описання об єкта наукове доведення аргументація, наукова ідея, наукове відкриття, узагальнення, теоретизування, наукові висновки, наукові рекомендації
Процес наукового дослідження
Глава З
Поиск по сайту: