Класифікація цінностей. Підстава класифікації Види цінностей та їх характеристика Предмет відображення Утилітарні цінності - орієнтовані на

Кожна тюдина знаходиться під впливом їхньої не іикої або меншої дії, за своюс їх по-своєму, вибудовує власну систему їхньої шачущості Так форму ється ієрархія цшносіей, яка являє собою єдність об'єкіивної ієрархи цшніс ноі предметності та суб'єктивної ієрархи ціннісної о бачення діисносп суб'єк том При цьому, як відзначає В Брожік «Суб'єктивна ієрархія ціннос гей ніко­ли не є просто пасивним віддзеркаленням об'єктивної ієрархи, бо субектза допомогою цієї ієрархи здійснює свої ціннісні проекти» [33 с 2011 Цінності виконують найважливіші регулятивні функції v суспільєіва Вони повідомля» ють індивіду про оптимальні способи поведінки, засоби досягнення мети, да юіь освіту людині, сприяють п соціалізації, орієнтую і ь у суспі іьному житті, знайомлять з майбутнім, показують можтиві настідки дні Нарешті, вони оці нюють дії людей, забезпечуюіь їхнє заохочення або покарання Ос повні фут ції цшносіей можна подати у вигляді таб піці 2 З

Проблеми цшносп науки і цінностей у науці належать до недосіатньо роз роблених проблем Звернімо увагу передусім на те що ціннісні і а пізнавальні відносини суб'єкіа з об'єктом принципово розрізняються Якщо мета пізна­вальної діяльності прагнення отримати об'єкіивнс знання, що відображає об'єктивну реальність, то ціннісне сіавлення має бі іьш суб'єктивний характер оскільки саме оцінювання є пропусканням значення через внутрішній світ с\б'єкта, иою суб'єктивну систему оцінювання Крім тою, дослідна дія гьність має пошуковий характер оцінювання ж є нормаїивпою процедурою шдведсн

Глава 2 Особистість ученого і технологи наукової творчості

ня оцінюваного під наявну систему цінностей Важливо акцентувати уваїу на те, що ціннісні та пізнавальні відносини тісно взаємодіють між собою, бо об'єкт не тільки пізнається, але одночасно, і навіть передусім оцшюсться [87, с 116]

Слід звернути увагу, що під впливом критики науки з боку постмодернізму відбуваюіься 1СІ01Ш зміни в ціннісному свпі сучасної пауки

По-перше, відбувається посилення гуманізму науки, п всебічна іумашза-ція, що змушує переглядати співвідношення, яке склалося між раціоналізмом і гуманізмом Раніше раціональність посідала перше місце Учений вважав, що сам факт його наукової діяльності забезпечує певне вище блаю для суспіль­ства, а те, що його дослідження можуть призводиш до іраіедій, іо в цьому не­має його вини Біди і трагедії науково-технічного прогресу пов'язані не з ети­кою ученою, а з тим що п бракує політикам, менеджерам і військовим Тому вчений завжди знаходив виправдання самому собі як деміургу технічних засо­бів, які мої ли гвориги зто У сучасних умовах, коли збіднений гуманізмом і мораллю науково-технічний проірес може призвести до загибелі цивілізації, подібний підхід навряд чи можна вважаїи раціональним Виникає серйозна проблема вироблення етики науки, перегляду п цпшосіеи, сіворепня оболон­ки захисту людського суспільства від наукового катастрофізму

По-друге, виявилася неефективною ціннісна система науки, яка керувала­ся протиставленням науки іншим видам людської діяльносп, насамперед

62.

Особистість уче_Ного і технології наукової творчості

Глава 2

ТАБЛИЦЯ 2.5

Функції цінностей

Цінність - людське соціальне і культурне значення певних явищ дійсності

культурі, мистецтву, ідеології та релігії. Наука виявилася відмежованою від благодатних джерел цінностей, зокрема і від вироблених протягом усієї історії духовних цінностей, які живлять сфери бу ітя суспільства, але тільки не науку Нині наука має перейти від конфронтації до діалогу з ними.

По-третє, сучасний ідеал характеру розвитку науки зовсім не виключає по­дальшого і нескінченного за своєю природою прогресу уявлень у формуванні наукової картини світу, але він не укладається в концепцію безперервного і висхідного прогресу. Процес розвшку науки виявляється набагато складні­шим, є чергуванням висхідних і низхідних рухів, упорядкованості і хаосу, різ­номаніття критичних точок.

По-четверте, відбувається зміна вимог до науки. Наприклад, у XIX століт­ті утвердилося, що математика - ідеальна форма знання. Це твердження має свої історичні корені у висловах відомих магемагиків і філософів. Так, один ■з основоположників екзистенціалізму Карл Ясперс писав: «Найбільш вра ікаючим за новизною і за своїми нечуваними практичними наслідками у сфе рі техніки є - з часу Кеплера і Галілея - природничонаукове знання з його за сгосуванням математичної теорії» [70, с 188]. Але нині математизація науко вого знання - це всього лише один зі способів бачення дійсності. Вона не мо­же вважатися ідеалом науки, оскільки величезний обсяг наукового знання принципово не зводиться до якоїсь математичної його транскршщп, а те, щг вписується математикою, - дуже мала частина наукового знання, нагромадже ного людством.

Глава 2

Особистість ученого і технологи наукової творчості

По п яте, змінюється наукова цінність детермінізму який перестає бути аб­солютним ідеалом науки Досяїнення детермінізму назавжди залишаться в іс­торії науки, немало цінного він дає і в сучасних дослідженнях, але нині швид­ко виходять з ужитку науки ортодоксальні, войовничі форми детермінізму Якщо дивитися на світ через призму цьою детермінізму то відбувається таке спрощення об'єктів, що втрачаються можливосп хоч якогось їх пояснення

Поиск по сайту: