Аналіз результатів

Аналіз результатів доцільно розпочати з визначення рівня загальних розумових здібностей. Для цього кількість правильно розв'язаних завдань (Іп) зіставляють зі шкалою рівнів.

Рівень загальних розумових здібностей є багатопараметричним показником. Дана методика дозволяє виділити ці параметри і проаналізувати їх.

Здібності узагальнення та аналізу матеріалу визначають на основі виконання завдань на прислів'я. Ці завдання вимагають абстрагування від конкретної фрази і переходу в галузь інтерпретації змісту, встановлення суті фраз та нового повернення до них.

Гнучкість мислення як компонент загальних здібностей також визначають за виконанням завдань на прислів'я. Якщо асоціації досліджуваного мають хаотичний характер, то можна говорити про ригідність мислення (наприклад, це може виявитися під час виконання завдання № 11).

Інертність мислення і переключення — це важливі характеристики загальних здібностей до навчання. Для визначення їх передбачено спеціальне розміщення завдань у тесті. Чергування різноманітних типів завдань може ускладнювати розв'язання їх у людей з інертними зв'язками минулого досвіду. Такі люди важко змінюють обраний спосіб роботи, не здатні змінювати хід своїх міркувань, переключатися з одного виду діяльності на інший. їхні інтелектуальні процеси малорухливі, темп роботи уповільнений.

Емоційні компоненти мислення і відхилення визначаються за завданнями, які можуть знижувати показник тесту в досліджуваних (24, 27, 31 та інші). Досліджувані, котрі емоційно реагують, починають усміхатися і зверта­тися до експериментатора замість того, щоб зосереджуватися на об'єкті, тобто на завданні.

Швидкість і точність сприйняття, розподіл і концентрація уваги визначаються завданнями № 8 і ІЗ. Вони визначають здатність у стислі строки працювати з різноманітним матеріалом, виділяти основне в змісті, зіставляти цифри, знаки тощо.

Використання мови, грамотність. Аналіз може бути проведено за виконанням завдань на вміння користуватися мовою. Завдання № 8 передбачає елементарні знання іноземної мови (в межах алфавіту).

Орієнтування визначається завдяки аналізу стратегії вибору досліджуваним завдань для вирішення. Деякі досліджувані виконують усі завдання підряд. Інші — тільки ті, які для них виявляються легкими і швидко розв'язу­ються. Визначення легкості розв'язання дуже індивідуальне. До того ж у цьому виявляються нахили досліджуваних. Деякі з них продивляються надруковані на аркуші тесту завдання і обирають спочатку завдання математичні і ті, що мають числовий зміст, а інші віддають перевагу вербальним завданням.

Просторова уява характеризується розв'язанням чотирьох завдань, які передбачають операції у двомірному просторі. Це завдання №№ 17, 29, 32 і 49.

Таким чином, методику КОТ можна використати для дослідження порівняно великої кількості компонентів загальних здібностей. За її допомогою достатньо надійно прогнозуються успіхи в навчанні та ділові якості людини. Тест дозволяє обміркувати рекомендації для розвитку тих аспектів інтелекту, через які повільно чи неправильно виконано відповідні завдання. Наприклад, якщо досліджуваний не виконав завдань №№ 8, 13, у такому разі йому треба рекомендувати вправи на розвиток концентрації і розподіл уваги.

Якщо досліджуваний погано розв'язує завдання типу №№ 2, 5, 6, йому допоможе читання тлумачних словників, словників крилатих висловів, прислів'їв та приказок, словників іншомовних слів, двомовних словників, а також виконання лінгвістичних завдань.

Якщо досліджуваний погано виконав числові завдання, то для розвитку відповідних властивостей корисні збірки головоломок.

Коли ж у досліджуваного виникали труднощі з розв'язанням завдань, які вимагають просторового уявлення, важливо тренувати увагу на різноманітних об'єктах з послідовним перетворенням їхніх образів в уявленні.

Завдання 6. Дослідження типу темпераменту

Мета дослідження: визначення рівня екстраверсії, емоційної стійкості та типу темпераменту.

Матеріали та обладнання: тест-опитувальник Г. Айзенка з 57 запитань, бланк для відповідей, ручка або олі­вець.

Поиск по сайту: