Глава 1. Визнання доходів і витрат

1.1. Доходи і витрати визнаються за таких умов:

а) визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями банку;

б) фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

1.2. Доходи і витрати, що виникають у результаті операцій, визначаються договором між її учасниками або іншими документами, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства України.

1.3. Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) банку.

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку.

Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.

1.4. У результаті використання активів банку іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.

Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами.

(Абзац другий пункту 1.4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 222 від 16.06.2005)

Роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди.

Дивіденди визнаються у разі встановлення прав на отримання платежу.

(Абзац четвертий пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 103 від 23.03.2006)

Умовою визнання процентів і роялті є імовірність отримання банком економічної вигоди, а дивідендів - достовірно оцінений дохід.

1.5. За операціями з торгівлі фінансовими інструментами прибутки та збитки визнаються за наявності таких умов:

покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на активи;

банк не здійснює подальше управління та контроль за реалізованими активами;

сума доходу може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід банку;

витрати, пов'язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

1.6. Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнається та відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійснених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2-3 дні місяця (наприклад, комісії за інкасаторські послуги, за послуги розрахунково-касового обслуговування тощо), то такий дохід (витрати) визнається наступного місяця.

Крім того, банк, ураховуючи принцип суттєвості, здійснює коригуючі проводки відповідно до Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.10.2001 N 427 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2001 за N 909/6100.

1.7. Банк не коригує визнаний і відображений за рахунками класу 6 дохід на величину пов'язаної з ним дебіторської заборгованості за несплаченими нарахованими доходами, за якими немає імовірності щодо їх отримання. Сума такої дебіторської заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резервів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

Банк оцінює нараховані та не отримані процентні доходи на зменшення корисності в складі відповідного фінансового інструменту.

Банк формує резерв за дебіторською заборгованістю за іншими нарахованими та не отриманими доходами в порядку, визначеному цими Правилами.

(Пункт 1.7 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 483 від 27.12.2007)

1.8. Банк визнає процентний дохід за фінансовим активом, вартість якого зменшилася внаслідок зменшення його корисності, із використанням ефективної ставки відсотка, що застосовувалася під час дисконтування майбутніх грошових потоків для оцінки збитку від зменшення корисності цього фінансового активу.

(Пункт 1.8 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 483 від 27.12.2007)

1.9. Доходи визнаються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню.

У разі відстрочення платежу, унаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за надані послуги та інші активи, така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

1.10. Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін активами, які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

1.11. Сума доходів (витрат) за операціями обміну неподібними активами визначається за справедливою вартістю активів, послуг, що отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) банком, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів та їх еквівалентів.

1.12. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) за операціями обміну, достовірно визначити неможливо, то дохід (витрати) визначається за справедливою вартістю активів, робіт послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані (отримані) за цими контрактами.

1.13. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, амортизація) між відповідними звітними періодами.

1.14. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

1.15. Доходи (витрати) за одноразовими послугами (наприклад, комісії за здійснений обмін валют, надання (отримання) консультацій тощо) можуть визнаватися без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються).

Доходи (витрати) за безперервними послугами (наприклад, комісії за інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів, за послуги користування системою електронної пошти тощо) визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування.

Доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги.

Доходи (витрати) за послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.

1.16. Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути визнані активом, визнаються витратами.

1.17. Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

сума завдатку під заставу або в погашення кредиту, якщо це передбачено відповідним договором;

сума надходжень за договором комісії, агентським та аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо;

надходження, що належать іншим особам;

надходження від первинного розміщення цінних паперів;

сума податку на додану вартість, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

1.18. Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг;

погашення одержаних кредитів, повернення депозитів тощо;

витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.

Поиск по сайту: