|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основні теоретичні положення. У земній корі нафта і газ зустрічаються у вигляді від окремих бульбашок газу чи краплин нафти до гігантських скупченьУ земній корі нафта і газ зустрічаються у вигляді від окремих бульбашок газу чи краплин нафти до гігантських скупчень, які охоплюють локальні ділянки земної кори, що належать окремим регіонам. Місцеве (локальне) підвищення концентрації нафти, газу чи обох одночасно в природному резервуарі веде до утворення покладу. Покладом називають всяке окреме локальне скупчення нафти і газу в земній корі, яке контролюється пасткою. По-іншому, поклад - це пастка, частина порового простору якої заповнено нафтою або газом. В абсолютній більшості нафта і газ в поровому просторі покладів утворюють суцільну фазу і контролюється пасткою. Цим вони відрізняються від різного роду нафтогазопроявів, де нафта і газ утворюють незначні скупчення, займаючи окремі ділянки в загальноводонасиченому пустотному просторі. Тобто в цьому випадку не існує чіткого розділення газу, нафти та води за густиною згідно з законом гравітації та капілярних явищ. У покладах цей розподіл досить виразний (рис. 7.1). Нафтогазопрояви пов’язані не тільки з породами-колекторами, але також досить часто з породами-напівпокришками. Поклади, як випливає з визначення, пов’язані з пастками. Пастка може бути повністю або частково заповненою нафтою чи газом, або обома разом. Величина самого покладу та його форма значною мірою зумовлена будовою пастки. Всяке природне скупчення нафти і газу характеризується якісним складом, кількістю та геологічними умовами залягання. Якщо поклад нафти або газу досить великий та рентабельний для видобутку, то його називають промисловим покладом. З розвитком техніки і технології видобутку нафти і газу поклади, які тепер відносять до непромислових, можуть стати об’єктом видобутку в майбутньому. Газ, нафта і вода в пастках розподіляються за густиною (рис. 7.1). Газ як найбільш легкий займає гіпсометрично найвищу частину пастки. Таке скупчення газу іменується газовою шапкою. Нижче газової шапки поровий простір заповнений нафтою, а ще нижче - водою. Поверхня, яка розділяє газ і нафту, називається газонафтовим контактом або розділом. Іноді називають її ще підошвою газової шапки. Поверхня, яка розділяє нафту і воду, називається водонафтовим або нафтоводяним контактом, рідше її називають підошвою нафтового покладу. Якщо спроектувати лінію перетину газонафтового контакту з підошвою пласта, то одержимо замкнутий контур, який називається внутрішнім контуром газової шапки, або контуром газової частини (див. рис. 7.1).
1 – внутрішній контур газоносності (газової шапки); 2 – зовнішній контур газоносності (газової шапки); 3 – внутрішній контур нафтоносності (контур водоносності); 4 – зовнішній контур нафтоносності; ГНК – газонафтовий контакт; ВНК – водонафтовий контакт; h – висота газової шапки; Н – висота покладу; L – довжина покладу, b – ширина покладу. Рисунок 7.1 – Загальна схема пластового склепінного нафтогазового покладу
В межах цього контуру знаходиться тільки газова фаза. Проекція лінії перетину газонафтового контакту з покрівлею пласта називається зовнішнім контуром газоносності, або контуром (зовнішнім) газової шапки. При горизонтальному розділі між нафтою і газом цей контур в плані буде повторювати ізогіпси пласта. Проекція лінії перетину водонафтового контакту з підошвою пласта називається внутрішнім контуром нафтоносності або контуром водоносності, а з покрівлею пласта - зовнішнім контуром нафтоносності, або просто контуром нафтоносності. Контур нафтоносності при горизонтальному положенні водонафтового контакту повністю повторює конфігурацію ізогіпс покрівлі пласта. При нахиленому положенні розділу нафта-вода, контур нафтоносності буде перетинатись з ізогіпсами пласта. У деяких випадках можуть бути відсутні внутрішні контури нафтогазоносності. Це трапляється тоді, коли пастки малоамплітудні або в пастку поступила недостатня кількість нафти чи газу для повного заповнення пласта на всю його потужність. У покладах нафти і газу, що утворились в масивних резервуарах, завжди відсутні внутрішні контури нафтоносності та газоносності. Газонафтова частина покладу (рис.7.1) розташована між контуром газової шапки і внутрішнім контуром газоносності. За відсутності внутрішнього контуру газоносності, газонафтова частина охоплює всю площу в межах зовнішнього контуру газоносності. Нафта в ній є підошовною відносно газової шапки. Нафтова частина покладу (рис.7.1) займає площу між зовнішнім контуром газоносності та внутрішнім контуром нафтоносності. За відсутності газової шапки вона займає всю площу в межах внутрішнього контуру нафтоносності. Водонафтова частина покладу (рис.7.1) займає площу між зовнішнім і внутрішнім контуром нафтоносності. В її межах під нафтою залягає вода, яку іменують підошовною. Вода, що залягає за межами зовнішнього контуру нафтоносності, називається законтурною. У випадку покладу нафти і газу в масивному резервуарі в межах контуру газової шапки знаходиться газонафтоводяна частина покладу. Між контуром газової шапки і контуром нафтоносності розташована нафтоводяна частина покладу. Частина або цілий поклад, в підошві якого є вода, часто називають водоплаваючим. Слід зауважити, що в окремих покладах, які пов’язані з лінзами порід-колекторів, може бути відсутній контакт між нафтою і водою (або газом і водою), а границею покладу служить межа між породами-колекторами і породами-покришками. Поклади також характеризують довжиною і шириною, які беруться в межах зовнішнього контуру нафтоносності або газоносності (рис. 7.1). Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |