Тема: ПОНЯТТЯ ПРО РИТОРИКУ

План

1. Риторика як наукова та навчальна дисципліна. Її зв’язок з іншими науками.

2. Основні етапи розвитку ораторського мистецтва. Історія української риторики.

3. Закони риторики.

4. Поняття про педагогічну риторику. Вивчення риторики у школі.

ЗАВДАННЯ

1. Одному студентові в кожній групі підготувати повідомлення про питання з практичної

риторики, що пропонуються для вивчення Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (Рідна мова).

2. Укласти короткий конспект відповіді на питання: а) «Історія вітчизняної риторики» (обов’язково) та б) «Красномовство біблійних проповідників», «Риторика Стародавнього Сходу та Єгипту», «Ораторське мистецтво в Середні віки» (за вибором). Обсяг відповіді на кожне питання – 1.5-2 сторінки.

3. Укласти план-конспект відповіді на третє питання плану.

4. Підібрати 5 афоризмів про значення слова в житті людини.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

Комунікація, комунікативна ситуація, риторика, неориторика, практична риторика, оратор, промова, вплив, інвенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція, етос, пафос, логос, закон риторики.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. – С.5-110.

2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. – С. 6-110.

3. ЧибісоваН.Г., Тарасова О.І. Риторика. – К., 2003. – С.4-25.

4. Колотілова Н.А. Риторика. – К., 2007. – С.9-18, 120-190.

5.Олійник О. Риторика. – К., 2009. – С.4-56.

6.Онуфрієнко Г.С. Риторика. – К.,2008. – С.5-110, 283-355.

7. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1986. – С. 10-28, 145-151, 173-180.

8. Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993. – С.8-33, 46-50, 64-122, 222-252.

9. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 2002. – С.7-10.

10. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії. – К., 1997. – С.152-274.

11. Клюев Е.В.Риторика. – М., 2001. – С.5-21.

12. Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Терман М.А. Основы риторики. – К., 1978. – С.8-36.

б) додаткова:

1.Одинцов В.В. Структура публичной речи. – М., 1976. – С.9-15.

2. Капська А.І., Сагач Г.М. З історії розвитку мистецтва красномовства // Педагогіка і

психологія. – 1995. – №2. – С.141-149.

3. Чепіга І.П. Ораторське мистецтво на Україні в ХVI – XVII ст. // Українська мова і

література в школі. – 1989. – №10. – С.64-68.

4. Аннушкин В.И. “Риторическое художество” в Древней Руси // Русская речь. –

1992.– № 2. – С.68-73.

5. Шанін Ю.В. Зародження античного красномовства // Українська мова і література в

школі. – 1987. – № 10. – С.40-45.

6. Кучерук О. Формування комунікативної особистості у процесі вивчення риторики //

Українська мова і література в школі. – 2003. – №6. – С.7-12.

7. Палатовська О.В. Сучасна риторика в сучасній освіті // Вивчаємо українську мову та

літературу. – 2004. – №7. – С.4-7.

8. Казаржевский А.Ч. Античное ораторское искусство.

9. Ожигова О. Риторика: історія і сучасність// Вивчаємо українську мову та літературу.

2005. – №36. – С.13-14.

10. Михальская А.К. Педагогическая риторика: История и теория: Учеб.пособие для

вузов. – М.: Академия, 1998.

11. Саранді Н. Риторика як наука і мистецтво слова (система уроків, 10 клас) //

Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. –

2002. – № 4. – С.81-93.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Усезростаюча потреба суспільства в умінні виразно володіти словом призвела до відродження інтересу до теорії і практики ораторського мистецтва. Нова концепція риторики спирається на комунікативну функцію мови, а методи переконання розглядаються з урахуванням комунікативної ситуації.

Основною метою даної теми є знайомство з історією становлення і розвитку риторики як науки і мистецтва красномовства та засвоєння основних понять і термінів.

Зверніть увагу на те, що термін «риторика» має кілька значень, найбільш поширене з них – наука про публічний мовленнєвий вплив. Практична риторика базується на розділах класичної риторики (інвенції, диспозиції, елокуції, меморії, акції). Вона має свій об’єкт і предмет вивчення, завдання й певну структуру. Риторика як комплексна наука пов’язана з іншими науковими дисциплінами, перш за все з філософією, логікою, психологією, культурою мови, етикою, естетикою, мовознавством, літературознавством, основами акторської майстерності, методикою виразного читання, педагогікою та ін. (необхідно визначити, у чому виявляється цей зв’язок, які змістовні компоненти вбирає в себе риторика з інших наук).

Розглядаючи основні етапи розвитку ораторського мистецтва, слід проаналізувати риторику стародавнього світу (країни Сходу та Єгипет, Давня Греція та Рим), зазначивши передумови виникнення цієї науки саме у Греції; ораторське мистецтво Середніх віків на Заході та Сході; розвиток риторики в Європі нового часу. Особливу увагу варто звернути на етапи історії вітчизняного ораторського мистецтва (див. самостійну роботу №1). Студенти мають схарактеризувати сучасний етап розвитку риторичної науки (основні тенденції, значення ораторського мистецтва у формуванні якостей комунікативної особистості). Найбільш детально історія ораторського мистецтва розглядається в підручниках С.Абрамовича, Л.Мацько, Н.Чибісової, Н.Колотілової та Г.Сагач.

Закони риторики визначають її зміст та є базовими при підготовці ораторської промови ( див. самостійну роботу №2).

Новий концептуальний підхід до освіти вимагає формування риторичної особистості вчителя, який володіє мистецтвом переконуючого мовлення і може навчити цього мистецтва своїх учнів (основи, актуальні проблеми і завдання педагогічної риторики викладено в посібнику Г.Сагач). Готуючи відповідь на питання «Педагогічна риторика», необхідно також ознайомитися з формами і видами робіт з риторики, що рекомендуються вчителями-методистами.

Студенти повинні знати: історію становлення та розвитку риторики як науки; видатних теоретиків і практиків красномовства (у тому числі й вітчизняного); закони риторики;основні проблеми та завдання педагогічної риторики; зміст шкільної риторики.

Студенти повинні вміти: оперувати основною риторичною термінологією; установлювати зв’язок риторики з іншими науками; доводити її значущість в житті сучасного суспільства.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У чому полягає функція мови як засобу пізнання світу?

2. Що таке риторика? Які значення має цей термін?

3. Що є предметом риторики як навчальної дисципліни? Які основні завдання стоять

перед нею?

4. Як співвідносяться в риториці теоретичні та практично-прикладні моменти?

5. Чому в нашому суспільстві зростає інтерес до риторики?

6. З якими науками співвідноситься риторика і в чому простежується цей зв’язок?

7. Що вивчає педагогічна риторика? Яке значення має ораторська майстерність для

вчителя?

8. Схарактеризуйте особливості риторики Давнього Сходу і Єгипту.

9. Чому красномовство виникає, розвивається й набуває найвищого розвитку саме у

Стародавній Греції?

10. Який внесок софістів у розвиток риторичної науки?

11. Чому Сократ не сприймав софістики? Чим він збагатив риторичну практику?

12. Як розвинув думки Сократа Платон? Які два види ораторських здібностей він виділив?

13. Чому Арістотеля вважають автором наукової риторики?

14. Назвіть основні особливості риторики Стародавнього Риму.

15. Яких видатних ораторів античності ви знаєте?

16. Схарактеризуйте структуру античної риторики.

17. Поясніть, чому середньовічна культура в Європі сформувалася в лоні церкви. Як це

позначилося на розвитку риторики?

18. Що таке гомілетика?

19. Які різновиди красномовства починають домінувати в суспільному житті епохи

Відродження?

20. Сформулюйте причини певного занепаду риторики в 19 столітті.

21. З чим пов’язане відродження інтересу до риторики у 20 столітті?

22. Що таке неориторика?

23. Назвіть основні тенденції сучасного етапу розвитку ораторського мистецтва.

24. Дайте визначення термінів «комунікація», «комунікативна ситуація».

25. Чи погоджуєтеся ви з твердженням Ціцерона «Поетами народжуються, ораторами

стають»? Що вирішує успіх промови – талант чи праця?

26. Розкажіть про основні етапи становлення вітчизняної риторики.

27. Які основні питання риторики вивчаються у шкільному курсі?

28. Поясніть термін «закон риторики».

29. Які закони риторики ви знаєте? Яким чином вони пов’язані між собою?

30. Чому закон моделювання аудиторії є важливим? Змоделюйте аудиторію, перед якою

ви будете виступати.

31. Коротко схарактеризуйте сутність інших законів риторики.

Практичне заняття № 2

Тема: УСНИЙ ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП ЯК ОСНОВНА ФОРМА МОВЛЕННЄВОГО ВПЛИВУ

План

1. Переваги усного виступу, основні вимоги до нього.

2. Способи мовленнєвого впливу на аудиторію.

3. Основні етапи підготовки виступу

4. Види публічних промов.

5. Вибір теми виступу й аналіз її мотивації:

ЗАВДАННЯ

1. Укласти схеми «Класифікація промов за основною метою» та «Класифікація промов за знаковим оформленням і закріпленням».

2. Закінчити укладання таблиці «Класифікація промов за сферою застосування».

3. Усно визначити, які з поданих нижче тем органічно належать до того чи іншого виду

красномовства (за метою). Своє твердження мотивувати: Українська мова на зламі віків.

Вчіться сприймати неминуче. Життя прожити – не поле перейти. Ні – наркотикам!

Смертна кара: чи потрібна вона. 18 – початок дорослого життя.

Письмово укласти схеми переконуючої та спонукаючої до дії промов за зразком,

поданим у методичних рекомендаціях (зразок схеми інформаційної промови

переписати).

4. Виписати із тексту ключові слова, усно пояснити значення конспекту ключових слів у

процесі підготовки виступу.

Зенон з Елеї (300 р. до н.е.) порівнював точну і строгу промову філософа із стиснутим кулаком, а невимушену й емоційну промову оратора з відкритою долонею. Саме ці образи переосмислив один із теоретиків американської риторики П.Корбетт. Риторика відкритої долоні – це переконливе мовлення, яке досягає поставленої мети через аргументоване, послідовне, взаємоприйнятне обговорення питань.

Риторика стиснутого кулака – це досягнення поставленої мети через застосування нераціональних, непослідовних, часто несловесних, нерідко провокаційних засобів і прийомів. П.Корбетт встановив чотири основні особливості риторики стиснутого кулака:

1)несловесний характер – проявляється у різного роду демонстраціях, мітингах, маршах протесту, бойкотах тощо. Мета такої риторики – вплинути через просту масову присутність, організовану або спонтанну. Написане слово зустрічається, в основному, або на транспарантах, або на стінах, або на листівках;

2)стадність: партійність, фракційність усіх можливих типів на всіх рівнях взаємодії;

3)спрямованість на примусовість – проявляється у намаганні зменшити кількість можливих альтернатив у прийнятті рішення. Пояснюється це тим, що люди, відчуваючи неможливість досягти своєї мети нормальними словесними засобами, починають, інколи несвідомо, використовувати засоби жорстокі, ультимативні, які не припускають компромісів;

4)непримиренність – небажання йти на взаємопорозуміння.

Перевага риторики відкритої долоні хоча б у тому, що в неї є шанс бути сприйнятою сердечно. А стиснутий кулак провокує появу іншого стиснутого кулака.

(Чулінда Л.І., Паримський І.С.

Риторична майстерність. – К.,2000)

5. Вибрати тему публічного виступу. Мотивувати її вибір, сформулювати мету виступу

(усно).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

Ораторська промова, спосіб мовленнєвого впливу, переконування, навіювання, примус, закон риторики, аудиторія, комунікативні якості мовлення, комунікативна позиція оратора; академічне красномовство, соціально-політичне красномовство, гомілетика, епідейктичне красномовство, панегірик, експромт, план, теза, конспект, план-конспект, конспект ключових слів, тема, мікротема, цілеполягання, підготовка, підготовленість, докомунікативна, комунікативна і посткомунікативна фази.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. – С. 110-143.

2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. – С. 90-110, 190-233.

3. ЧибісоваН.Г., Тарасова О.І. Риторика. – К., 2003. – С. 57-68.

4. Колотілова Н.А. Риторика. – К., 2007. – С. 21-28.

5.Олійник О. Риторика. – К., 2009. – С. 97-123

6. Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993. – С.49-60, 64-109.

7. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 2002. – С.10-18, 27-30, 41-52,

194-293.

8. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1996. – С. 19-29, 44- 51, 149-150, 160-166, 177-179.

9. Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Терман М.А. Основы риторики. – К., 1978. – С.103-111,

119-228.

б) додаткова

1. Глазова О. Плани-конспекти уроків практичної риторики // Дивослово. – 2002. − №3. –

С.33-40.

2. Ковальчук С.І. Елементи практичної риторики. Техніка підготовки виступу

//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. – №3. – С.8-11.

3.Ковальчук С.І. Навчити приборкувати слово // Українська мова і література в середніх

школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2003. – № 5. – С.75-80.

4.Рада І. Опорний конспект – метод навчання практичної риторики // Українська мова і

література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2004. – №2. – С.85-91.

5.Саранді Н. Риторика як наука і мистецтво слова (система уроків, 10 клас) // Українська

мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 4. –

С.81-93.

6. Апресян Г.З. Ораторское искусство. – М., 1978. – С.65-109.

7. Жаркова Л.П. Майстерність публічного виступу. – К., 1982. – С.39-42, 58-70.

8. Ножин Е.А. Мастерство устного выступления. – М.,1978. – С.8-20, 28-40, 48-62.

9. Одинцов В.В. Структура публичной речи. – М., 1976. – С. 26-45.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Усний публічний виступ має певні переваги перед письмовим (їх необхідно визначити). У той же час він створює для оратора певні труднощі, серед яких особливо виокремлюється «боротьба» аудиторії з промовцем (стратегії уникання, підриву авторитету та нерозуміння). Ця «боротьба» перш за все пов’язана з намаганням протистояти мовленнєвому впливу оратора.

Існують три основні способи мовленнєвого впливу: переконування, навіювання (копіювання та зараження) і примус. Вибір способу залежить від особливостей аудиторії, від теми виступу та від самого оратора.

Кожен публічний виступ базується на законах управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю, тобто на законах риторики (див. самостійну роботу № 2). Ці закони диктують основні вимоги до публічного виступу, а саме: змістовність, зрозумілість головної думки, істинність, логічність викладу, рішучий початок і рішучий кінець, стислість, розмовність, стримана емоційність, вираження потреби донести думку до слухачів, контакт з аудиторією, правильність, ясність, багатство та виразність мовлення..

Промовець повинен чітко усвідомлювати, до якого типу промов відноситься його виступ. Для цього необхідно ознайомитися з різними класифікаціями промов (завдання 1 і 2): 1)за сферою застосування (громадсько-політичні, академічні, судові, соціально-побутові та духовні – студенти мають з’ясувати їх головні риси та жанри, в яких реалізуються ці різновиди красномовства. Варто поміркувати над тим, чи доцільно говорити про існування ділового та внутрішнього красномовства, навести аргументи, що обгрунтовують вибрану точку зору.); 2) за метою виступу (мета – це переважаюча загальна установка виступу. Вона визначає реакцію, яку оратор планує викликати у слухачів; конкретна мета, на відміну від загальної, чітко демонструє, що саме аудиторія повинна знати, відчувати і робити). Слід схарактеризувати основні вимоги щодо тематики і змісту розважальних, інформаційних, надихаючих, переконуючих, спонукаючих та ритуальних промов (див. посібник П.Сопера); 3)за знаковим оформленням і закріпленням (експромт, конспект-розсип, план, тези, план-конспект; текст, написаний повністю – з’ясуйте переваги й недоліки кожного із типів підготовки до виступу). Подумайте, як всі три класифікації пов’язані, на конкретних прикладах доведіть своє твердження.

Підготовка до виступу включає кілька етапів: вибір теми, вирішення питання про мету, збирання матеріалу, укладання основи виступу, проба промови, безпосередньо виступ, саморецензія. Основним завданням, яке стоїть перед студентами, є початок роботи над промовою. Для цього необхідно перш за все, керуючись власними знаннями, інтересами і уподобаннями, вибрати тему із загального переліку, поданого в додатках (завдання 5). Слід зазначити напрямки розкриття теми, окреслити коло питань, що будуть розглядатися, сформулювати мету виступу.

Крім того початковий етап роботи передбачає ще й моделювання аудиторії. При цьому враховуються соціально-демографічні, соціально-психологічні та індивідуально-особистісні фактори (див. Сагач Г.М.), які впливають на вибір теми і мети виступу, але й визначають особливості викладу матеріалу (обсяг питань, популярність/науковість, співвідношення емоційності й логічності, спосіб і вид аргументації, прийоми захоплення і підтримки уваги, монолог/діалог тощо) та невербальну поведінку оратора (зовнішній вигляд, темп мовлення). Тому перед тим, як умотивувати тему своєї доповіді, слід створити модель аудиторії, перед якою ви з нею виступатимете (власна група). Потім необхідно визначити загальну мету виступу (розважити, інформувати, надихнути, переконати, спонукати до дії, дотриматись ритуалу). Знаючи загальну мету, тобто, якої реакції ви хочете досягти, можна сформулювати конкретну мету – що саме слухач повинен знати, відчувати і робити. Ця мета називається ідеєю, або основним тематичним твердженням, і вона повинна бути добре усвідомлена оратором.

Щоб встановити мету виступів на запропоновані теми (завдання 3), по-перше, належить визначити можливий зміст промови, по-друге, подивитися, чи дозволяє він прогнозувати ту чи іншу реакцію слухачів (деякі теми можна віднести до різних типів). Кожен різновид має специфічну схему, яка в узагальненому вигляді відображає послідовність викладу матеріалу в залежності від мети. Наприклад, інформаційна промова-розповідь зазвичай будується за таким планом:

1.Вступ: де, коли і з ким відбувалася подія, про яку йдеться; або ж повідомляється

основна думка.

2.Основна частина: розповідь про те, що і як відбувалося (слідуючи за природнім

перебігом подій – зав’язка, розвиток, кульмінація; або ж почати з кульмінації, а

потім описати попередні події).

3.Закінчення: розв’язка історії.

4.Оратор висловлює особисте ставлення до описуваних подій або робить висновок.

Для укладання схем переконуючої та спонукаючої промов (завдання3) зверніться до посібника П.Сопера.

Ключові слова – це найважливіші слова у змісті речення чи абзацу, які містять логічний наголос під час виголошення промови. Поміркуйте, яке значення вони мають для оратора, чи можна обмежитися конспектом ключових слів, готуючись до виступу. Укладаючи конспект ключових слів (завдання 4), будьте готові за його допомогою відтворити зміст тексту.

Студенти повинні знати: сутність основних понять і термінів; класифікації промов за сферою виголошення, метою і типом підготовки; основні фази й етапи підготовки до виступу.

Студенти повинні вміти: використовувати різні способи мовленнєвого впливу залежно від комунікативної ситуації; встановлювати тип промови; мотивувати вибір теми й мети власного виступу; моделювати аудиторію.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які переваги й недоліки має усний виступ у порівнянні з письмовим?

2. Сформулюйте сутність стратегій, які використовують слухачі для боротьби зі впливом

оратора?

3. Назвіть основні засоби мовленнєвого впливу. У чому полягають їх особливості?

4. Схарактеризуйте вимоги до усного виступу.

5. Які основні фази й етапи підготовки виступу ви знаєте?

6. Поясніть відмінності у значенні термінів «підготовка» й «підготовленість» оратора до

виступу.

7. За якими ознаками класифікуються промови?

8. Які види промов за сферою виголошення ви знаєте?

9. Стисло сформулюйте, що таке академічне красномовство. Назвіть його основні ознаки.

10. Які різновиди має академічне красномовство?

11. У чому полягає специфіка соціально-політичного красномовства? Чи можна вважати,

що цей вид промов є ознакою лише сучасної цивілізації? Свою відповідь аргументуйте.

12. Назвіть основні різновиди соціально-політичного красномовства.

13. Сформулюйте, що так судове красномовство. Яку роль відіграє в ньому морально-

етичне начало?

14. Які різновиди судових промов ви знаєте? Чим вони різняться?

15. Дайте визначення гомілетики. Назвіть види церковного красномовства.

16. У якій сфері функціонує суспільно-побутове красномовство?

17. Назвіть основні різновиди суспільно-побутового красномовства. Які риси їм

притаманні?

18. Наскільки правомірним є виділення внутрішнього красномовства? Свою відповідь

аргументуйте.

19. Які типи промов за знаковим оформленням і закріпленням ви можете назвати? У чому

полягають їх переваги й недоліки?

20. Чи можна твердити, що якийсь із типів промов за знаковим оформленням і

закріпленням є універсальним для всіх ситуацій? Обгрунтуйте свою думку.

21. Що таке мета виступу? Якою вона може бути й від чого залежить?

22. Як класифікуються промови за метою?

23. Доведіть, що всі класифікації типів промов пов’язані.

24. Чим визначається вибір теми виступу? У чому полягає відмінність між темою та

об’єктом виступу?

25. Що таке підтема, мікротема? Як вони підводять слухача до розуміння теми промови?

Поиск по сайту: