Для виправляння кузовів

Мета: вивчити технологічне обладнання, що використовується лля виправляння кузовів

Обладнання та матеріали:

1. Кузов пошкодженого автомобіля.

2. Технологічне обладнання, що застосовуються для виправляння кузовів.

3. Салфетки, ганчір’я для обтирання рук.

Питання для підготовки

1. Технологічне обладнання, що використовується для виправляння кузовів.

2. Марки вітчизняного та зарубіжного технологічного обладнання.

3. Вимоги до технологічне обладнання, що використовується для виправляння кузовів.

Порядок виконання роботи

1. Щоб правильно вибрати обладнання, слід знати його можливості.

Для виправляння кузова потрібні пристрої, що дають змогу виконувати чотири основні операції:

- переміщення пошкодженого автомобіля або кузова в процесі виконання ремонту;

- базування кузова для здійснення операцій виправляння;

- виправляння каркаса кузова;

- контроль геометрії кузова.

2. Можна виділити кілька груп пристроїв для виправляння несучих кузовів із різними можливостями ремонту, що різняться конструкцією:

- гідравлічні розтяжки;

- безрамні пристрої;

- рихтувальні стенди;

- ремонтні підйомники.

Гідравлічні розтяжки — це основні пристрої для виправляння аварійних автомобільних кузовів, що дають змогу створювати зусилля виштовхування, розпирання та відтягування. Використовуючи їх, можна виправити кузов зсередини. Базовими елементами в цьому разі слугують деталі кузова, що мають велику жорсткість.

Гідравлічні розтяжки комплектуються наборами пристроїв (рис. 1), що різняться їхніми кількістю та функціональними можливостями. Залежно від потреб і програми ремонтної майстерні (підприємства) добирається відповідний комплект.

Принцип виправляння розтяжкою полягає в прикладанні розтискальної сили до деформованих деталей. Таке зусилля виникає в гідравлічному силовому циліндрі внаслідок нагнітання в нього під тиском оливи. Тиск створюється ручним гідравлічним насосом, що з'єднується з гідроциліндром гнучким шлангом.

Рис. 1. Гідравлічна розтяжка Е-01 фірми «Афіт» із комплектом пристроїв:

1 — тумба для укладання комплекту зі станиною для преса; 2 — шланг високого тиску; 3 — подовжувачі; 4 — ланцюг із гаком; 5 — ручний гідронасос; 6 — гідравлічні розтяжки; 7 — елемент швидкого з'єднання; 8 — розпірний наконечник; 9 — захват; 10 — з'єднувальні деталі; 11 — наконечники розтяжки; 12 — наконечники-лапки

3. Типовими елементами гідросистеми розтяжки (рис. 2) є: насос, оливний бачок, зворотний клапан, робочий гідроциліндр і з'єднувальний шланг. Під час подавання оливи в гідроциліндр із нього висовується шток (поршень). Зворотний хід штока відбувається під дією пружини, встановленої в циліндрі. Вона починає працювати після відкривання зворотного клапана рукояткою 4. Насос розвиває тиск 30...50 МПа, а зусилля на штоці гідроциліндра досягає; 40... 100 кН. Хід поршня гідроциліндра визначає довжину робочого ходу розтяжки. В більшості таких пристроїв хід штока становить 150...250 мм і його можна регулювати з точністю до десятої частки міліметра. Це дає змогу діяти на деталі з дуже високою точністю. Безпосереднє діяння на кузов здійснюється через трубчастий подовжувач із наконечником відповідної форми.

Рис. 2. Елементи гідросистеми розтяжки:

1— з'єднувальний шланг; 2 — робочий гідроциліндр; 3 — опора; 4 — рукоятка зворотного клапана; 5 — насос; 6— оливний бачок

Безрамниі пристрої дають змогу діяти на кузов із зовні й відрізняються тим, що не мають спеціальної рами для встановлення на ній пошкодженого кузова та гідравлічних пристроїв. Базою слугують підлогові анкерні захвати або опорні елементи виправляльної балки.

Рис. 3. Виправляння кузова за допомогою безрамного пристрою «Корек»

4. У пристрої «Корек» (рис. 3) роль рами для базування пристроїв для виправляння — захватів (анкерів), ланцюгів і гідроциліндрів — виконує система пазів-захватів, умонтованих у підлогу. Завдяки цьому після виконання основної операції площадка може використовуватися для інших цілей. Виправляльні тяги, анкерні захвати, гаки, ланцюги, подовжувані з наконечниками, а також силові гідроциліндри приводяться в дію від пневмогідронасоса. Систему оснащено комплектом вимірювальних пристроїв.

Якщо автомобіль великий, то його встановлюють уздовж площадки, а якщо малий — упоперек.

Кузов установлюється на підставки безпосередньо або через спеціальні встановлювальні трубчасті поперечки. Підставки встановлюються в місцях найбільшої жорсткості кузова. Потім кузов розкріплюється за допомогою тяги анкерів. На зафіксований кузов установлюється захват, який через тяговий ланцюг з'єднується з пазом у підлозі. В площині дії виправляльної сили встановлюється гідравлічна розтяжка, і починається процес відтягування. Залежно від виду пошкодження можна встановити кілька розтяжок із послідовним умиканням.

5. Після виправляння кузова треба здійснити контрольні вимірювання.

6. Виправляння кузова на рихтувальних стендах. До основних функціональних вузлів рихтувальних стендів належать: базова рама для встановлення й закріплення кузова, що ремонтується; рихтувальні пристрої; системи вимірювання та контролю координат базових точок кузова. Технічні характеристики кожного з цих вузлів у сукупності визначають можливості стенда.

7. На всіх рихтувальних стендах кузов кріпиться до рами однаково — за допомогою чотирьох клемних захватів, що встановлюються на фланцях порогів.

8. Залежно від типу рихтувального пристрою розрізняють стенди з натяжним гідроциліндром («Блекхаук Р-188», «Дейталайнер») і з розпірним косинцем («Каролайнер», «Соне»).

9. Правку аварійних кузовів і кабін виконують на стендах з використанням комплекту пристосувань. Зусилля розтягування і стискування створюють робочими циліндрами, в яких рідина поступає від насоса. Для правки кузов встановлюють на підставки, які закріплені на фундаментній рамі. На підставки спираються силові поперечні труби, які губками затисків закріплюють за ребра жорсткості порогів кузова. Кріплення останнього до рами виконують розчалювальними пристосуваннями. Попередньою правкою усувають глибокі вм'ятини, вигини) і перекоси. Оскільки в процесі правки можуть утворитися тріщини або розриви, які надалі необхідно усунути, правку проводять перед зварювальними роботами.

10. Застосування ремонтних підйомників. Такі пристрої дають змогу виконувати весь комплекс робіт, пов'язаних із виправлянням пошкодженого кузова. Ремонтні підйомники з опорно-контрольною рамою забезпечують переміщення кузова під час його встановлення та зняття, а також у процесі виправляння. Контрольно-опорна рама забезпечує жорстке закріплення кузова на системі кронштейнів, які водночас є контрольними пристроями для перевірки геометрії базових точок основи кузова. В деяких конструкціях для закріплення кузова використовуються також пороги. Опорно-контрольна рама водночас слугує базою для закріплення рихтувальних пристроїв.

Підйомниками, як правило, оснащуються майстерні, що спеціалізуються на ремонті аварійних кузовів.

Для ремонту кузовів з великими пошкодженнями всього каркаса потрібен повний демонтаж вузлів та агрегатів шасі. Кузов установлюється на раму підйомника за допомогою спеціальних транспортних візків.

Ремонтний підйомник «Кар Бенч» забезпечує переміщення кузова під час установлення та в процесі ремонту, базування його на опорно-контрольних кронштейнах і контроль геометрії базових точок основи за допомогою опорно-контрольних кронштейнів.

Рис. 4. Ремонтний підйомник «Кар Бенч»:

1, 6 — несучі балки; 2 — гідроциліндр; З — пластини; 4 — електродвигун; 5 — насос; 7 — рама

До елементів рихтувального обладнання (див. рис. 5) належать: косинці 8 (2 шт.); поперечна балка 3; гідравлічний насос 4; комплект гідроциліндрів — витягувальний 7 і розпиральні 5 та б; ланцюги 12; захвати 14.

Рис. 5. Комплект пристроїв до ремонтного підйомника «Кар Бенч»:

1 — регульований стояк; 2 — балка; З — поперечна балка; 4 — гідравлічний насос; 5, 6 — розпиральні гідроциліндри; 7 — витягувальний гідроциліндр; 8 — косинець; 9 — опорно-контрольний кронштейн; 10 — напрямна підставка; 11 — підставка під колеса; 12 — ланцюг; 13 — пластина з вухом; 14 — захвати; 15 — опорна каретка;16 — кутик; 17 — хомути

11. Щоб під час виправляння кузов не переміщувався й не порушилася його геометрія в справних місцях, його спочатку треба зафіксувати як мінімум у чотирьох базових точках основи.

Для виконання виправляння кузова потрібно:

- на базово-контрольну раму встановити гідравлічний розпірний косинець;

- натягач косинця з'єднати тяговим ланцюгом із деформованою ділянкою кузова;

- привести в дію гідроциліндр для переміщення натягача.

12. Виправляння кузова досягається послідовним прикладанням відтягувальних / виштовхувальних або розпиральних зусиль. У результаті всі стояки-калібри мають збігатися з відповідними точками на основі кузова. Виправляння починають із місць, найвіддаленіших від точки зіткнення з перешкодою, і завершують у цій точці.

Зміст звіту:

1. Описати технологічне обладнання, що використовується для виправляння кузовів.

2.Описати марки вітчизняного та зарубіжного технологічного обладнання.

3. Описати вимоги до технологічне обладнання, що використовується для виправляння кузовів.

4. Дати висновок.

Література:

1. Бабич Б.С., Луцик В.В. Технічне обслуговування й ремонт металевих кузовів автомобілів. – К.:,,Либідь˝, 2001. – 460 с.

Поиск по сайту: