Тема: Ознайомлення з методами й способами ремонту основних частин кузова автомобіля

Мета: ознайомитися з методами й способами ремонту основних частин кузова автомобіля

Обладнання та матеріали:

1. Кузов пошкодженого автомобіля.

2. Інструмент й пристосування, що застосовуються при рихтуванні кузовів.

3. Дефектовочні та операційні карти.

4. Салфетки, ганчір’я для обтирання рук.

Питання для підготовки

1. Методи ремонту кузовів автомобілів.

2. Способи виправляння кузовів автомобілів.

3. Вимоги до методів та способів виправляння кузовів автомобілів.

Порядок виконання роботи

1. У процесі експлуатації автомобіля деталі й вузли (складальні одиниці) кузова зазнають динамічних навантажень (напружень при згинанні у вертикальній площині, скручуванні), навантажень від власної маси, маси вантажу та пасажирів. Крім того, у вузлах кузова виникають великі напруження внаслідок його коливань під час руху по нерівностях, поштовхів та ударів у разі наїзду, а також через похибки в балансуванні обертових вузлів, зміщення центра ваги в поздовжньому й поперечному напрямах. Це призводить до накопичення втомленості, а отже, до руйнування елементів кузова.

2. Пошкодження кузовів автомобілів, що надходять у ремонт, спричинені або природним спрацюванням під час нормальної технічної експлуатації автомобіля через корозію, тертя, пружну й пластичну деформацію тощо, або діями людини, конструктивними недоробками, порушеннями норм обслуговування кузова й правил технічної експлуатації, а також транспортними пригодами (аваріями).

Аварійні пошкодження кузовів. Найсильніші пошкодження кузова виникають унаслідок фронтального зіткнення двох транспортних засобів, що рухаються назустріч один одному. При цьому особливо сильно руйнується передня частина кузова, а великі навантаження, які діють у поздовжньому, поперечному та вертикальному напрямах, передаються всім суміжним деталям каркаса й особливо його силовим елементам.

Унаслідок удару автомобіля передньою частиною кузова в зоні нікого переднього крила, лонжерона та лівої фаридеформуються панель передка, крила, капот, бризковики, передні лонжерони, рама вітрового вікна й даху (на рисунку показано штриховими лініями). Разом із тим невидима деформація передається на передні, центральні, задні стояки з обох боків, передні та задні ліві двері, ліве заднє крило й навіть на задню панель багажника.

Унаслідок удару, завданого автомобілю в передню частішу кузовапід кутом 40 - 45°, пошкоджуються передні і крила,капот, панель передка, бризковик, передні лонжерони.

Унаслідок удару, завданого збоку в передню частину кузова в зоні спряження передньої панелі з передньою частиною лонжерона та лівого крила, деформуються обидва передніх крила, панель передка, бризковики, лонжерони, капот. Крім того, під дією розтягальних зусиль деформується проріз лівих передніх дверей, а під дією стискальних зусиль — проріз правих дверей і боковина лівих передніх. При цьому на передні та центральні стояки передаються великі силові перевантаження, що спричинює відхилення їх від початкового положення.

Унаслідок удару, завданого зліва в передній стояк кузова, істотно деформуються лівий передній стояк, рама вітрового вікна, дах, підлога та лонжерони підлоги передка, панель передка, капот, крила, бризковики, передні лонжерони. При цьому Передня частина кузова відводиться ліворуч; поріг і верхня частина. Правої боковини сприймають розтягальні навантаження, а центральні та задні стояки — стискальні.

3. Невидимі деформації в силових елементах кузова можна виявити занаявністю перекосів у лицьових деталях, виступів однієї деталі відносно іншої, недопустимих зазорів у спряженнях прорізів із дверима, капотом, кришкою багажника.

Пошкодження кузовів під час експлуатації автомобілів. Ці пошкодження менш істотні, проте погіршують зовнішній вигляд автомобіля.

Ум'ятини утворюються внаслідок залишкової деформації після удару, неправильного ремонту, а також неякісного складннякузова. Вм'ятини бувають прості, які легко усуваються під час ремонту, та складні, з гострими загинами й складками, що розташовуються у важкодоступних для ремонту місцях.

Тріщини можуть з'явитися в будь-якій деталі кузова внаслідок перенапруження металу (удари, вигини), а також через погане з'єднання вузлів і деталей та недостатню міцність конструкції.

Розриви й пробоїни бувають прості, які після виправляння металу набувають вигляду нормальної тріщини, та складні, дляусунення яких потрібно ставити латки.

Обриви в деталях кузова (наприклад, відрив частини панелі або оперення) усуваються вставками складного профілю чи заміною пошкодженої деталі.

Розтяг металу може утворитися на поверхні панелі (має вигляд горба) та у відбортовках деталей (борту й кромки).

Корозія буває рівномірною, коли метал руйнується рівномірно по всій поверхні, та місцевою, коли цей процес відбувається па окремих ділянках (виявляється за темними плямами або глибокими чорними точками на металі), що більш небезпечно, оскільки и короткий строк можуть утворитися наскрізні отвори.

Можуть порушитися з'єднання деталей кузовів, утворені точковим і шовним зварюваннями.

Порушення заклепкових з'єднань відбуваються внаслідок ослаблення або зрізання заклепок, а також через спрацювання отворів під болти та заклепки.

Прогини, перекоси й скручування, як правило, є наслідком аварійного навантаження. Вони бувають міжвузлові (наприклад, перекіс дверного прорізу кузова) й у площині одного вузла або деталі (наприклад, перекіс самих дверей).

Спрацьовування отворів та стержнів (наприклад, у петлях дверей) відбуваються внаслідок тертя кочення або послаблення заклепкового чи болтового кріплення вузла.

Спрацьовування поверхонь кузовів відбуваються через систематичне навантаження на них (наприклад, у разі перевезення сипких абразивних вантажів).

4. Для вантажних автомобілів із дерев'яною платформою найхарактернішими є механічні пошкодження (тріщини, відколки, обломи, розхитування з'єднань, поломка шипів, спрацьовування отворів під болти й шурупи, порушення клейових з'єднань, прогини брусків), а також через вади деревини (гниття, ураження грибком, утворення тріщин унаслідок агресивної дії сонячних променів та повітря).

Конструктивні недоробки вузлів кузова не тільки призводять до появи пошкоджень, а й ускладнюють ремонт, іноді навіть унеможливлюють його, через що вузол доводиться заміняти на новий.

5. Технологічний процес ремонту кузовів і кабін в зборі включає розбирання, повне або часткове зняття старої фарби, дефектацію, ремонт складових частин або їх заміну, збірку, забарвлення і контроль якості.

6. Одним із найважливіших етапів ремонту кузова є виправляння каркаса кузова. Виправлянням каркаса кузова досягаються його початкова форма та вихідне положення базових точок основи.

7. Деформація кузова усувається такими способами (рис. 3): розтягуванням (а); виштовхуванням (б); стисканням (в); розпиранням (г); відтягуванням (д); стягуванням (е).

Рис. 3 Напрями дії сил при різних способах деформації кузова

Виправляючи кузов зазначеними способами, слід ураховувати таке:

1) зусилля під час рихтування кузова в цілому має бути спрямоване в бік, протилежний напряму сили, що спричинила деформацію;

2) зусилля на початку відтягування та розпирання має бути спрямоване в бік, протилежний напряму сили, що спричинила деформацію;

3) виправляння одного елемента спричинює деформацію інших суміжних елементів (наприклад, відтягування переднього стояка спричинює зміну форми всього передка кузова);

4) можливе одночасне вмикання двох або кількох силових циліндрів для виправляння кузова в кількох місцях;

5) прикладаючи навантаження від силового циліндра, доцільно водночас «підбивати» елементи, що виправляються, гумовим молотком, що полегшує виправляння;

6) гідравлічну розтяжку треба встановити так, щоб опора була досить жорсткою (такі жорсткі місця утворюються, як правило, в точках стикання кількох кузовних деталей); тільки в такому разі деформуватиметься елемент, що виправляється, а не місце опори;

7) кузов доцільно виправляти, не знімаючи пошкоджені деталі, оскільки вони можуть слугувати точками захоплення для гідроциліндрів;

8) ремонт і заміну окремих деталей (крила та інші зовнішні панелі) можна виконувати після виправляння основи й перевірки правильності розташування її базових точок;

9) після виправляння основи всі кронштейни, які до цього встановити не вдалося, треба жорстко закріпити на кузові та рамі підйомника;

10) якщо згадані кронштейни при встановленні на підйомник кузова не спрягаються з базовими точками основи, то їх тимчасово видаляють.

8. Перш ніж розпочинати виправляння кузова, слід скласти план дій з урахуванням виду та ступеня пошкодження кузова, напряму деформувальної сили, визначити значення й напрям виправляльної сили, метод ремонту, вибрати потрібні обладнання та пристрої.

9. Значення й напрям виправляльної сили визначаються за результатами огляду кузова. На рис. 4 показано п'ять основних напрямів удару, що призводять до деформації кузова. Така класифікація полегшує вибір напряму зусилля виправляння.

Рис. 4. Напрями можливих ударів, що призводять до деформації кузова

автомобіля

10. Вибір методу відновлення кузова залежить від технічних можливостей майстерні. При цьому треба враховувати дані карти обміру кузова, складеної під час приймання автомобіля в ремонт.

11. Не виключено, що внаслідок огляду й аналізу пошкоджень кузова буде зроблено висновок про неможливість його відновлення в даній майстерні.

Зміст звіту:

1. Описати методи ремонту кузовів автомобілів.

2. Описати способи виправляння кузовів автомобілів.

3. Описати вимоги до методів та способів виправляння кузовів автомобілів.

4. Дати висновок.

Література:

1. Бабич Б.С., Луцик В.В. Технічне обслуговування й ремонт металевих кузовів автомобілів. – К.:,,Либідь˝, 2001. – 460 с.

Поиск по сайту: