Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб'єктів господарювання

■ Для оцінки ймовірності банкрутства суб'єктів господа­рювання можуть бути використані інтегральні показники (індекси). У зарубіжних країнах застосовується кілька багатофакторних моделей для розрахунків таких показників.

■ Найпростішою є двофакторна модель оцінки ймовір­ності банкрутства підприємства (організації). Вона передбачає обчислення спеціального коефіцієнта Z і має такий фор­малізований вигляд:

де kзп — коефіцієнт загальної ліквідності;

qnк — частка позикових коштів у загальній величині паси­ву балансу.

За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства будь-якого суб'єкта господарювання визначається дуже малою за від'ємного значення коефіцієнта Z і великою — за Z > 1

■ Більш обґрунтованою та поширеною є п'ятифакторна модель Е. Альтмана, професора Нью-Йоркського універси­тету.

- Індекс «Z» Альтмана розраховується за формулою

де К1, — характеризує прибутковість основного та оборот­ного капіталу; визначається діленням суми балансового при­бутку на загальну вартість активів;

К2— відображає дохідність суб'єкта господарювання і роз­раховується як співвідношення чистого виторгу від реалізації продукції і загальної вартості активів підприємства (органі­зації);

К3— визначає структуру капіталу фірми; обчислюється як відношення власного капіталу (за ринковою вартістю) до по­зикового капіталу (суми коротко- і довгострокових пасивів);

К4— відображає рівень чистої прибутковості виробництва (діяльності); розраховується діленням обсягу реінвестованого прибутку (суми резерву, фондів соціального призначення, не­розподіленого прибутку) на загальну вартість активів фірми;

К5— характеризує структуру капіталу і визначається як відношення власного оборотного капіталу до загальної вартості активів суб'єкта господарювання;

0,99; 0,6; 1,2; 1,4; 3,3 — коефіцієнти регресії, що характери­зують міру впливу на індекс «Z».

- Для визначення ймовірності банкрутства того чи іншо­го суб'єкта господарювання розрахунковий індекс «Z» необхід­но порівняти з критичним його значенням. Для точнішого виз­начення рівня ймовірності банкрутства підприємства (органі­зації) рекомендується користуватися табл. 20.1.

РІВЕНЬ ІМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА (ОРГАНІЗАЦІЇ), ЩО ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ІНДЕКСОМ АЛЬТМАНА

Таблиця 20.1

- У вітчизняній практиці господарювання застосування мо­делі Альтмана пов'язане з певними труднощами.

• По-перше, коефіцієнти регресії К1 — К5 розраховувалися за результатами діяльності компаній, що функціонували зовсім в іншому конкурентному ринковому середовищі.

• По-друге, у шкалі градації індексів Альтмана не враховано галузевих особливостей господарювання.

• По-третє, вітчизняним спеціалістам бракує інформації для розрахунку коефіцієнта К3 через недорозвиненість ринку цінних паперів.

- Запропоновані Альтманом методичні принципи виз­начення ймовірності банкрутства можна використовува­ти у вітчизняній практиці господарювання за такої умови: коефіцієнти реї регресії та критичні значення індексу „Z” тре­ба обов'язково розраховувати для конкретних галузей (сфер діяльності) з використанням оптимальних критеріїв, які відображали б специфічні умови господарювання вітчизняних підприємств (організацій).

Поиск по сайту: