Облік формування резервів під заборгованість за нарахованими доходами. Визначення і облік фінансового результату діяльності банку

Визначення і облік фінансового результату діяльності банку

Податковий облік ведеться з метою нагромадження даних про валові доходи та валові витрати і використовується для складання податкової звітності (декларації про прибуток банківської установи).

Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.

Податковий облік може здійснюватись:

· позасистемно;

· на позабалансових рахунках;

· на балансових рахунках.

При позасистемному веденні податкового обліку зміст будь-якої операції, яка згідно із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» відноситься до валових доходів або валових витрат, відображається двічі: спочатку за відповідними рахунками фінансового обліку, а потім позасистемно. Такий підхід передбачає, що в кінці звітного періоду різниця між доходами та витратами (рахунки класів 6 і 7) визначає економічну суму прибутку за фінансовим обліком, а різниця між валовими доходами та валовими витратами — прибуток як об’єкт оподаткування.

Це вимагає від бухгалтерських працівників банку досконалого знання законодавчих актів з питань оподаткування. Доцільно за окремими господарськими операціями відповідно до конкретних пунктів зазначеного Закону визначити операції, що включаються або не включаються до валових доходів та валових витрат банку.

Для прикладу наведемо кілька операцій комерційних банків з основними засобами (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Наведено лише невеликий перелік операцій комерційних банків з основними засобами з відображенням їх у податковому обліку. На практиці їх набагато більше.

Такі схеми податкового обліку доцільно скласти щодо обліку операцій банків з цінними паперами, з формування резервів за можливими втратами за позиками тощо.

Організація обліку валових доходів та валових витрат на позабалансових рахунках передбачає відкриття рахунків у розрізі статей податкової декларації. Ці рахунки відкриваються банком самостійно та до звітності за формою 700 не включаються.

При веденні обліку валових доходів та валових витрат на балансових рахунках банк може поєднати фінансовий облік із податковим у такий спосіб:

1) відкрити нові балансові рахунки, номери яких визначаються банком самостійно і не включаються до фінансової звітності;

2) ввести аналітичні рахунки.

Нові балансові рахунки податкового обліку відкриваються у розрізі аналітичних субрахунків згідно з додатковою декларацією та додатків до неї (обороти і залишки за цими рахунками до звітності не включаються).

Доцільно відкривати рахунки податкового обліку у класі 8 Плану рахунків.

Розглянемо умовний приклад.

Банк веде податковий облік за такими рахунками.

П 8800 — прибуток до оподаткування;

П 8801 — валовий дохід звітного періоду;

П 8802 — валові витрати звітного періоду;

П 8800.1 — відстрочений прибуток до оподаткування у наступних звітних періодах;

П 8801.1 — відстрочений валовий дохід;

П 8802.1 — відстрочені валові витрати;

П 8800.2 — сума зменшення податкового зобов’язання;

П 8801.2 — витрати, що зменшують податкове зобов’язання.

За лютий місяць банк провів такі операції і відобразив їх зміст у системі фінансового та податкового обліку (табл. 9.2).

▼ Прибуток до оподаткування за місяць у податковому обліку, що обліковується як залишок за рахунком 8800, склав суму 6850.

До розрахунку приймаються обороти за кредитом та дебітом рахунку № 8800:

2000(1) + 2000(4) + 100(6) + 3000(7) + 10(11) – 50(2) – 10(8) – 200(10) = 6850 (грн.). (У дужках зазначено порядковий номер операції за умовним прикладом).

▼ відстрочений прибуток для оподаткування в наступних періодах за рахунком № 8800.1 становить — 100 грн. (5).

▼ сума зменшення податкового зобов’язання, що обліковується за рахунком № 8800.2, становить 200 грн.(9).

Сума податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного місяця, розраховується за базовою ставкою 30% від оподатковуваної бази , тобто становить 2055 грн.

Проте при сплаті податку до бюджету необхідно зменшити заборгованість на 200 грн., тобто на суму зменшення податкового зобов’язання. Як наслідок, заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на прибуток — 1855 грн.

Далі обчислюємо суму прибутку банку за системою фінансового обліку як різницю між доходами та витратами. Скористаємося умовами прикладу.

Сума прибутку = 2000(1) + 100(5) + 100(6) – 50(2) –10(8) –
– 200(9) = 1940 грн.

Належить сплатити 30% цієї суми, тобто 582 грн.

Як бачимо, дані щодо податку на прибуток за фінансовим (582 грн.) та за податковим (1855 грн.) обліком істотно різняться. Крім цього, необхідно врахувати відстрочений податок на прибуток — 30 грн. (30% від 100).

Виконуючи бухгалтерські проведення щодо нарахування податку на прибуток, слід урахувати, що у фінансовому обліку це є витратна стаття банку.

Основні балансові рахунки, передбачені для ведення обліку податку на прибуток, такі:

· 7900 (А) Податок на прибуток;

· 3621 (П) Відстрочений податок на прибуток;

· 3521 (А) Відстрочений податок на прибуток;

· 3620 (П) Кредиторська заборгованість за податком на прибуток.

При нарахуванні податку на прибуток виконуються такі проведення (продовжується нумерація операцій згідно з табл. 9.2):

Таблиця 9.2

Закінчення табл. 9.2

12. Д-т 7900 582 грн.

К-т 3620 582 грн.

Проте за податковим обліком до бюджету необхідно сплатити 1855 грн. Отже, здійснюємо проведення на різницю.

13. Д-т 3521 1273 грн.

К-т 3620 1273 грн.

На цю суму в наступному звітному періоді зменшиться сплата податку на прибуток.

При настанні терміну сплати податку банк має погасити своє зобов’язання перед бюджетом

Д-т 3620 1855 грн.

К-т Кореспондентський рахунок (або безпосередньо рахунки групи 254 Плану рахунків).

На суму відстроченого нарахованого податку на прибуток, який відноситься до поточного періоду, але належить до сплати в наступному періоді, в обліку виконується проведення:

14. Д-т 7900 30 грн.

К-т 3621 30 грн.

Як відомо, фінансовий облік оперує категорією «економічний прибуток». Саме для його визначення необхідно здобутий раніше результат 1940 грн. (різниця між рахунками класів 6 і 7) зменшити на суми нарахованого податку на прибуток, а саме 582 грн. (12) та 30(14).

Отримана сума 1328 грн. являє собою економічний прибуток діяльності банку за звітний період.

Постановою Правління Національного банку України від 16.12.98 р. за № 520 внесено суттєві зміни до діючого Плану рахунків. Пункти 3.10 та 3.13 зазначених змін стосуються рахунків, за якими ведеться облік податку на прибуток. Так, рахунок № 3520 А «Дебіторська заборгованість за податком на прибуток» призначений для обліку авансових платежів за податком на прибуток. За дебетом рахунку обліковуються авансові платежі, а за кредитом проводяться суми списання авансових платежів після фактичного розрахунку податку на прибуток.

Рахунок № 3521 (А) «Відстрочений податок на прибуток» призначений для обліку суми податку на прибуток, котрий належить до звітного періоду і розрахунки за яким відбуватимуться в майбутньому. За дебетом рахунку проводяться суми податку, який належить до звітного періоду, у кореспонденції з рахунком № 7900 «Податок на прибуток». За кредитом рахунку проводиться сума податку при настанні періоду розрахунків за ним.

Рахунок № 3620 (П) «Кредиторська заборгованість за податком на прибуток» слугує для обліку фактичних сум кредиторської заборгованості за податком на прибуток. Отже, за кредитом рахунку проводяться суми податку на прибуток, що підлягають сплаті відповідно до податкового обліку, а за дебетом обліковується погашення кредиторської заборгованості за податком на прибуток при настанні термінів платежу.

Як уже зазначалося, відстрочений податок на прибуток обліковується за активним рахунком № 3521. Проте не виключається ситуація, коли відстрочений податок необхідно обліковувати за пасивним рахунком. Саме цьому слугує рахунок № 3621 (П), за кредитом якого в кореспонденції за рахунком № 7900 «Податок на прибуток» проводяться суми відстроченого податку на прибуток, які відносяться до звітного року, а за дебетом — суми податку на прибуток у період розрахунків за ним.

Порядок обчислення та сплати до бюджету податку на прибуток регулюється законодавчими та іншими нормативними документами. По суті за рахунком № 3521 виконуються проведення в разі, якщо нарахована сума податку на прибуток за податковим обліком перевищує суму за фінансовим обліком. Тоді за рахунком № 3621 відображається ситуація, за якою сума нарахованого податку на прибуток у фінансовому обліку перевищує суму за податковим обліком.

Розглянемо приклад записів щодо обліку податку на прибуток:

▼ Сплата суми податку на прибуток авансом:

Д-т 3520 Дебіторська заборгованість за податком на прибуток

К-т Кореспондентський рахунок.

▼ Нарахування податку на прибуток:

Д-т 7900 Податок на прибуток

К-т 3620 Кредиторська заборгованість за податком на прибуток.

▼ Сплата податку на прибуток:

Д-т 3620

К-т Кореспондентський рахунок

або К-т 3520 (у разі сплати податку авансом).

▼ Збільшення податку на прибуток (у разі, коли сума податку за фінансовим обліком перевищує нараховану суму за податковим обліком):

Д-т 7900 Податок на прибуток

К-т 3621 Відстрочений податок на прибуток.

▼ Зменшення податку на прибуток (у разі перевищення суми нарахованого податку в податковому обліку над сумою, отриманою у фінансовому обліку):

Д-т 3521 Відстрочений податок на прибуток

К-т 7900 Податок на прибуток.

▼ У період розрахунків за відстроченим податком на прибуток:

В аналітичному обліку банк веде окремі субрахунки до рахунку № 7900 в розрізі сплаченого та відстроченого податку на прибуток.

Одним із застосовуваних на практиці методів ведення податкового обліку є відкриття до балансових рахунків окремих аналітичних рахунків, за якими обліковуються суми, які включаються та не включаються до оподаткованої бази. За даним методом визначення прибутку до оподаткування відбувається за двома складовими частинами:

· суми, що відносяться безпосередньо до рахунків доходів і витрат, які включаються до валових доходів і валових витрат за аналітичними рахунками;

· решта сум, що підлягають включенню до оподатковуваної бази, які простежуються за окремими рахунками, за якими ці операції відображаються.

Облік за першою складовою частиною досить простий.

Так само, як обліковуються валові доходи та валові витра-
ти за умовними рахунками класу 8 (попередній приклад), можна відкривати аналітичні рахунки до будь-якого рахунку кла-
сів 6 і 7.

Відповідну методику обліку розглянемо на прикладі обліку податку на додану вартість.

9.3. Облік операцій з нарахування та сплати
до бюджету податку на додану вартість

Комерційні банки, які зареєструвалися як платники податку на додану вартість, керуються у своїй роботі Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженою Наказом Міністерства фінансів від 01.07.97 за № 141 та змінами до неї (наказ МФУ від 17.10.97 за № 218).

Основні балансові рахунки, передбачені для ведення обліку ПДВ в комерційних банках, такі:

3522 — Дебіторська заборгованість за податками та обов’яз­ковими платежами, крім податку на прибуток;

3622 — Кредиторська заборгованість за податками та обов’яз­ковими платежами, крім податку на прибуток;

7410 — Податок на додану вартість (ПДВ).

За даними балансовими рахунками відкриваються субрахунки (умовно):

3522/1 — Розрахунки з бюджетом за податковим кредитом з
ПДВ;

3622/1 — Розрахунки з бюджетом за податковим зобов’язан-
ням з ПДВ;

3522/2 — Податкові розрахунки за податковим кредитом з
ПДВ, термін відшкодування якого не настав;

3622/2 — Податкові розрахунки за податковими зобов’язан-
нями з ПДВ, термін сплати яких не настав;

7410/1 — Сплачений податок на додану вартість, який в по-
датковому обліку податку на прибуток включається
до складу валових витрат;

7410/2 — Сплачений податок на додану вартість, який в по-
датковому обліку податку на прибуток не включається до складу валових витрат.

Розглянемо можливі ситуації, в яких виникають розрахунки банку з бюджетом за податком на додану вартість.

1. При здійсненні комерційним банком попередньої оплати за матеріальні цінності, роботи (послуги), що підлягають оподаткуванню ПДВ, виконуються такі проведення.

Д-т 3510, 3511, 3519

3548, 3578 — на суму їх вартості без ПДВ

Д-т 3522/2 — на суму ПДВ

К-т Коррахунку — на загальну суму.

Суми ПДВ, що враховані на рахунку 3522/2, підлягають розподілу в такому порядку:

1) Якщо зазначена сума податку на додану вартість сплачена у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, не-
матеріальних активів, що не підлягають амортизації; придбанням матеріалів, виконанням робіт та наданням послуг, вартість яких не включається до складу валових витрат, то вона ні
до складу податкового кредиту з ПДВ, ні до складу валових витрат (в податковому обліку податку на прибуток) не включається і відображається в обліку таким проведенням на відповідну суму ПДВ

Д-т 7410/2

К-т 3522/2

2) Якщо вартість зазначених матеріальних цінностей, послуг, робіт відноситься до складу валових витрат, а вартість основних фондів і нематеріальних активів підлягає амортизації і вони використовуються банківською установою для здійснення операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ або не є об’єктом оподаткування ПДВ, сума податку сплачена у зв’язку з їх придбанням, відповідно включається до валових витрат (в податковому обліку — податку на прибуток) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів. При цьому здійснюється проведення на відповідну суму ПДВ:

Д-т 7410/1, 4300, 4400, 4500

К-т 3522/2.

3) При використанні матеріальних цінностей для здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування або не звільнені від оподаткування ПДВ на відповідну суму ПДВ:

Д-т 3522/1

К-т 3522/2.

1. Якщо на момент оплати матеріальних цінностей відомо, для яких операцій (оподатковуваних чи неоподатковуваних ПДВ) вони купуються, а товари (роботи, послуги), за які здійснюється зазначена оплата, відносяться чи не відносяться до складу валових витрат та відповідно основні фонди, нематеріальні активи підлягають чи не підлягають амортизації, сума ПДВ, сплачена в зв’яз­ку з їх придбанням, до дебету рахунку 3522/2 не відноситься, а відразу відображається проведеннями з п. 1)—3).

2. У разі отримання банківською установою матеріальних цінностей (робіт, послуг), які оподатковуються ПДВ (до оплати вартості), виконується проведення

· на загальну вартість матеріальних цінностей без урахування ПДВ

Д-т 3400, 3410, 3402 4300, 4400, 4500, 431, 443, 453

К-т 3610, 3611, 3619.

· на суму податкових розрахунків з податкового кредиту

Д-т 3522/2

К-т 3610, 3611, 3619.

· на суму отриманих матеріалів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, включаючи ПДВ (після проведення розрахунків)

Д-т 3610, 3611, 3619

К-т Коррахунку.

3. Якщо комерційним банком здійснено операції з реалізації матеріальних цінностей, які обліковуються на складі, основних фондів чи нематеріальних активів, що перебувають в експлуатації, проведених витрат на капітальні вкладення (незавершене будівництво), виконаних робіт та наданих послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість та за якими одержувачем не проведено оплату за їх вартістю, виконуються такі бухгалтерські проведення:

· Д-т 3520, 3519, 3548 — на суму реалізації з ПДВ

Д-т 4309, 4409, 4509 — на суму зносу

Д-т 7420, 7399 — на суму витрат

К-т 3400, 4300, 4400, 4500 — вартість матеріалів відван­тажених зі складу та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів без ПДВ

К-т 4310, 4430, 4530 — витрати на капітальні вкладення (незавершене будівництво)

К-т 6490 — на суму доходу

К-т 3622/2 — на суму ПДВ.

При одержанні коштів за зазначеними операціями:

· на загальну суму

Д-т Коррахунок

К-т 3510, 3519, 3548, 3678

· нараховані податкові зобов’язання з ПДВ.

Д-т 3622/2

К-т 3622/1

4. Надходження попередньої оплати за матеріали, основні фонди, нематеріальні активи, виконані роботи, послуги, які має реалізовувати (надати) банк їх одержувачу і які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, відображається в обліку такими проведеннями:

Д-т Коррахунок банку — на загальну суму

К-т 3610, 3619, 3648, 3678 — на суму реалізації без ПДВ

К-т 3622/1 — на суму ПДВ.

5. Оплата нерезиденту за виконані роботи(послуги) здійснюються без ПДВ, а відповідна сума ПДВ за цією операцією відноситься до податкового зобов’язання банку, відображається за кредитом рахунку 3622/1 та відповідно в податковій декларації з ПДВ в рядку 7.

1. Згідно з п. 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті до бюджету (К-т рахунку № 3622/1) або відшкодуванню з бюджету (Д-т рахунку № 3522/1), визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку проводиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. При цьому здійснюється проведення:

Д-т 3622/1

К-т Коррахунок банку.

Поиск по сайту: