Тема: ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

ПРЕДМЕТ: Біологія

Спеціальність: 5.12010102 Сестринська справа

Семестр: І

Тема: ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

1. Метаболізм – це

А колообіг біогенних атомів в природі

Б обмін речовин і перетворення енергії в організмі

В міксотрофний спосіб живлення

Г обмін певними ділянками між гомологічними хромосомами

Д випадкова та неспрямована зміна частот зустрічальностей певних алелей у генофондах популяцій

2. Сторонами метаболізму є

А ароморфоз і дегенерація

Б дивергенція і конвергенція

В денатурація і ренатурація

Г плазмоліз і деплазмоліз

Д асиміляція і дисиміляція

3. Сукупність реакцій синтезу, що забезпечують ріст клітин і поновлення їхнього хімічного складу

А пластичний обмін

Б енергетичний обмін

В дисиміляція

Г катаболізм

Д метаболізм

4. Сукупність реакцій розщеплення складних сполук, які відбуваються в організмі

А пластичний обмін

Б енергетичний обмін

В асиміляція

Г анаболізм

Д метаболізм

5. До складу молекули АТФ входять

А залишок аденіну, залишок рибози та 3 залишки фосфорної кислоти

Б залишок урацилу, залишок дезоксирибози та 3 залишки фосфорної кислоти

В залишок гуаніну, залишок рибози та 2 залишки фосфорної кислоти

Г залишок цитозину, залишок дезоксирибози та 2 залишки фосфорної кислоти

Д залишок тиміну, залишок рибози та 3 залишки фосфорної кислоти

6. До складу молекули АДФ входять

А залишок цитозину, залишок рибози та 3 залишки фосфорної кислоти

Б залишок урацилу, залишок дезоксирибози та 3 залишки фосфорної кислоти

В залишок гуаніну, залишок рибози та 2 залишки фосфорної кислоти

Г залишок аденіну, залишок рибози та 2 залишки фосфорної кислоти

Д залишок тиміну, залишок дезоксирибози та 3 залишки фосфорної кислоти

7. Зв’язки між залишками фосфорної кислоти у молекулі АТФ

А пептидні

Б глікозидні

В макроергічні

Г дисульфідні

Д водневі

8. Кількість енергії, яка вивільняється при відщепленні одного залишку фосфорної кислоти від молекули АТФ

А 17,2 кДж/моль

Б 17,6 кДж/моль

В 38,9 кДж/моль

Г 42 кДж/моль

Д 48 кДж/моль

9. Кількість енергії, яка вивільняється при відщепленні двох залишків фосфорної кислоти від молекули АТФ

А 17,2 кДж/моль

Б 17,6 кДж/моль

В 38,9 кДж/моль

Г 42 кДж/моль

Д 84 кДж/моль

10. Універсальним хімічним акумулятором енергії в клітинах є

А ДНК

Б РНК

В ФГК

Г АМФ

Д АТФ

11. Послідовні етапи енергетичного обміну:

А інтерфаза, каріокінез, цитокінез

Б транскрипція, активація амінокислот, трансляція

В ініціація, елонгація, термінація

Г підготовчий, безкисневий, кисневий

Д світлова фаза, темнова фаза

12. Під час підготовчого етапу енергетичного обміну

А органічні сполуки (мономери, які утворились при розщепленні складних органічних речовин) розщеплюються без участі кисню

Б прості органічні речовини за наявності кисню окиснюються до кінцевих продуктів

В із неорганічних речовин на світлі синтезуються прості органічні сполуки

Г з участю ферментів полімераз синтезуються великі органічні молекули

Д великі органічні молекули розщеплюються на мономери

13. Під час анаеробного етапу енергетичного обміну

А органічні сполуки (мономери, які утворились при розщепленні складних органічних речовин) розщеплюються без участі кисню

Б прості органічні речовини за наявності кисню окиснюються до кінцевих продуктів

В із неорганічних речовин на світлі синтезуються прості органічні сполуки

Г з участю ферментів полімераз синтезуються великі органічні молекули

Д великі органічні молекули розщеплюються на мономери

14. Під час аеробного етапу енергетичного обміну

А органічні сполуки (мономери, які утворились при розщепленні складних органічних речовин) розщеплюються без участі кисню

Б прості органічні речовини за наявності кисню окиснюються до кінцевих продуктів

В із неорганічних речовин на світлі синтезуються прості органічні сполуки

Г з участю ферментів полімераз синтезуються великі органічні молекули

Д великі органічні молекули розщеплюються на мономери

15. Великі органічні молекули розщеплюються на мономери під час

А підготовчого етапу енергетичного обміну

Б анаеробного етапу енергетичного обміну

В аеробного етапу енергетичного обміну

Г процесу фотосинтезу (пластичного обміну)

Д процесу хемосинтезу (пластичного обміну)

16. Органічні сполуки (мономери, які утворились при розщепленні складних органічних речовин) розщеплюються без участі кисню під час

А підготовчого етапу енергетичного обміну

Б анаеробного етапу енергетичного обміну

В аеробного етапу енергетичного обміну

Г процесу фотосинтезу (пластичного обміну)

Д процесу хемосинтезу (пластичного обміну)

17. Прості органічні речовини за наявності кисню окиснюються до кінцевих продуктів під час

А підготовчого етапу енергетичного обміну

Б анаеробного етапу енергетичного обміну

В аеробного етапу енергетичного обміну

Г процесу фотосинтезу (пластичного обміну)

Д процесу хемосинтезу (пластичного обміну)

18. Гліколіз – це

А синтез глікогену із залишків глюкози

Б утворення глікозидних зв’язків під час синтезу полісахаридів

В руйнування глікозидних зв’язків

Г розщеплення молекул глюкози до піровиноградної або молочної кислоти

Д розщеплення молекул піровиноградної або молочної кислоти до кінцевих продуктів

19. Формула піровиноградної кислоти

А С₆Н₁₂О₆

Б С₅Н₁₀О₅

В С₅Н₁₀О₄

Г С₃Н₄О₃

Д С₃Н₆О₃

20. Формула молочної кислоти

А С₆Н₁₂О₆

Б С₅Н₁₀О₅

В С₅Н₁₀О₄

Г С₃Н₄О₃

Д С₃Н₆О₃

21. Сумарне рівняння гліколізу

А С₆Н₁₂О₆ + 2АДФ + 2Н₃РО₄ → 2С₃Н₆О₃ + 2АТФ + 2Н₂О

Б С₅Н₁₀О₅+ 2АДФ + 2Н₃РО₄ → С₃Н₆О₃ + 2АТФ + 2Н₂О + 2СО₂

В С₆Н₁₂О₆ + АДФ + Н₃РО₄ → 2С₃Н₆О₃ + АТФ + Н₂О

Г С₆Н₁₂О₆ + 6О₂ + 38АДФ + 38Н₃РО₄ → 6СО₂ +44Н₂О + 38АТФ

Д 2С₃Н₆О₃ + 6О₂ + 36АДФ + 36Н₃РО₄ → 6СО₂ + 42Н₂О + 36АТФ

22. Сумарне рівняння аеробного дихання

А С₆Н₁₂О₆ + 2АДФ + 2Н₃РО₄ → 2С₃Н₆О₃ + 2АТФ + 2Н₂О

Б С₅Н₁₀О₅+ 2АДФ + 2Н₃РО₄ → С₃Н₆О₃ + 2АТФ + 2Н₂О + 2СО₂

В С₆Н₁₂О₆ + АДФ + Н₃РО₄ → 2С₃Н₆О₃ + АТФ + Н₂О

Г С₆Н₁₂О₆ + 6О₂ + 38АДФ + 38Н₃РО₄ → 6СО₂ + 44Н₂О + 38АТФ

Д 2С₃Н₆О₃ + 6О₂ + 36АДФ + 36Н₃РО₄ → 6СО₂ + 42Н₂О + 36АТФ

23. Сумарне рівняння гліколізу і аеробного дихання

А С₆Н₁₂О₆ + 2АДФ + 2Н₃РО₄ → 2С₃Н₆О₃ + 2АТФ + 2Н₂О

Б С₅Н₁₀О₅+ 2АДФ + 2Н₃РО₄ → С₃Н₆О₃ + 2АТФ + 2Н₂О + 2СО₂

В С₆Н₁₂О₆ + АДФ + Н₃РО₄ → 2С₃Н₆О₃ + АТФ + Н₂О

Г С₆Н₁₂О₆ + 6О₂ + 38АДФ + 38Н₃РО₄ → 6СО₂ + 44Н₂О + 38АТФ

Д 2С₃Н₆О₃ + 6О₂ + 36АДФ + 36Н₃РО₄ → 6СО₂ + 42Н₂О + 36АТФ

24. При спиртовому бродінні молекула глюкози розпадається на

А 2 молекули С₃Н₄О₃ та 1 молекулу НО₂

Б 2 молекули С₂Н₅ОН та 2 молекули О₂

В 2 молекули С₂Н₅ОН та 2 молекули СО₂

Г 2 молекули С₃Н₄О₃

Д 2 молекули С₃Н₆О₃

25. Тканинне дихання – це

А процес газообміну в легенях

Б процес газообміну в тканинах

В кисневий (аеробний) етап енергетичного обміну

Г безкисневий (анаеробний) етап енергетичного обміну

Д підготовчий етап енергетичного обміну

26. Кисневий (аеробний) етап енергетичного обміну

А газообмін

Б фотодихання

В подвійне дихання

Г зовнішнє дихання

Д тканинне дихання

27. Переносники електронів, які входять до складу ферментних комплексів, що каталізують окиснювально-відновні реакції (дихальний ланцюг), розміщені у мітохондріях

А у матриксі

Б у внутрішній мембрані

В у зовнішній мембрані

Г між двома мембранами

Д у мембранах тилакоїдів

28. Послідовне перетворення органічних кислот у матриксі мітохондрій на аеробному етапі енергетичного обміну

А цикл Кальвіна

Б цикл Кребса

В фотодихання

Г фотосинтез

Д хемосинтез

29. Рівняння утворення води в останній ланці дихального ланцюга на аеробному етапі енергетичного обміну

А 4Н⁺ + 4е^- + О₂ → 2Н₂О

Б 2Н⁺ + 2е^- + О^2- → Н₂О

В 2Н₂ + О₂ → 2Н₂О

Г 4Н₂ + О₂ → 2Н₂О

Д 2Н₂О₂ → 2Н₂О + О₂

30. Процес видалення з організму продуктів обміну

А овуляція

Б дефекація

В осморегуляція

Г секреція

Д екскреція

31. До процесів пластичного обміну не належить утворення

А поліпептидного ланцюга із амінокислот

Б фосфогліцеринової кислоти (і глюкози) із вуглекислого газу і води

В вуглекислого газу і води при розщепленні молочної кислоти

Г РНК на ДНК

Д глікогену із глюкози

32. Система збереження інформації про первинну структуру білків через нуклеотидну послідовність ДНК

А реплікаційна „виделка”

Б матричний синтез

В генетичний код

Г триплет нуклеотидів

Д аміноацил-тРНК-комплекс

33. Послідовність нуклеотидів, яка кодує певний амінокислотний залишок поліпептидного ланцюга

А спейсер

Б оперон

В триплет

Г бівалент

Д промотор

34. Виродженість генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

35. Однозначність генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

36. Неперервність генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

37. Універсальність генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

38. Односпрямованість (неперекритність) генетичного коду полягає в тому, що

А одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

Б кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

В він єдиний для всіх живих організмів

Г послідовність нуклеотидів зчитується з певної точки і лише у одному напрямку

Д між триплетами немає розділяючих ланок

39. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що він єдиний для всіх живих організмів

А універсальність

Б виродженість

В однозначність

Г односпрямованість

Д неперервність

40. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що між триплетами немає розділяючих ланок

А універсальність

Б виродженість

В однозначність

Г неперекритність

Д неперервність

41. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що одну амінокислоту може кодувати кілька триплетів

А універсальність

Б виродженість

В однозначність

Г односпрямованість

Д неперервність

42. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту

А універсальність

Б виродженість

В неперекритність

Г однозначність

Д неперервність

43. Властивість генетичного коду, яка полягає у тому, що послідовність нуклеотидів зчитується з певної точки і лише у одному напрямку

А універсальність

Б виродженість

В однозначність

Г односпрямованість (неперекритність)

Д неперервність

44. Стоп-кодонами в іРНК є

А УАА, УАГ, УГА

Б УАА, УАЦ, ЦГА

В ГАА, УАГ, УГА

Г ГАА, УАГ, ЦГА

Д ЦАА, ЦАГ, АГА

45. Стоп-кодонами в іРНК визначається завершення процесу

А реплікації

Б транскрипції

В трансляції

Г активації амінокислот

Д формування просторової конфігурації білкової молекули

46. Кількість триплетів, які кодують амінокислоту метіонін

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Д 6

47. Кількість триплетів, які кодують амінокислоту триптофан

А 6

Б 4

В 3

Г 2

Д 1

48. Ділянки ДНК, що не несуть спадкової інформації і відокремлюють одні гени від інших

А промотори

Б спейсери

В кодони

Г триплети

Д оперони

49. Послідовні етапи процесу біосинтезу білка:

А інтерфаза, каріокінез, цитокінез

Б транскрипція, трансляція, утворення просторової конфігурації молекули

В профаза, метафаза, анафаза, телофаза

Г підготовчий, безкисневий (анаеробний), кисневий (аеробний)

Д світлова фаза, темнова фаза

50. Синтез про-іРНК на ДНК за принципом комплементарності

А реплікація

Б трансляція

В транскрипція

Г трансдукція

Д регенерація

51. Перетворення про-іРНК на активну форму іРНК відбувається шляхом

А зв’язування про-іРНК з аміноацил-тРНК-комплексами

Б зв’язування про-іРНК з рибосомою

В набуття молекулою просторової конфігурації

Г видалення ділянок, позбавлених генетичної інформації

Д добудовування другого ланцюга за принципом комплементарності

52. Синтез поліпептидного ланцюга на основі інформації іРНК між субодиницями рибосоми

А реплікація

Б трансляція

В транскрипція

Г трансдукція

Д регенерація

53. Приєднання амінокислоти до тРНК відбувається за рахунок

А енергії АТФ

Б виникнення ініціативного комплексу в рибосомі

В потрапляння у функціональний центр рибосоми

Г наявності у молекулі амінокислоти гідрофобного радикалу

Д наявності у певних місцях молекули тРНК тиміну

54. Полісома – це

А хромосома з великою кількістю хроматид

Б хромосома з великою кількістю нуклеосом

В поліпептидний ланцюг, який набуває просторової конфігурації

Г молекула іРНК з нанизаними на неї рибосомами

Д рибосома з великою кількістю субодиниць

55. Процес трансляції відбувається в

А активному центрі фермента РНК-полімерази

Б мітохондріальних мембранах

В ядерній оболонці (ядерних порах)

Г ядерному матриксі

Д функціональному центрі рибосоми

56. Процес транскрипції відбувається в

А активному центрі фермента ДНК-полімерази

Б мітохондріальних мембранах

В ядерній оболонці (ядерних порах)

Г ядерному матриксі

Д функціональному центрі рибосоми

57. Матрицею для синтезу тРНК є

А іРНК

Б рРНК

В мРНК

Г білок

Д ДНК

58. Матрицею для синтезу рРНК є

А ДНК

Б тРНК

В мРНК

Г іРНК

Д білок

59. Фермент ДНК-полімераза синтезує

А ДНК на матриці тРНК

Б ДНК на матриці рРНК

В ДНК на матриці ДНК

Г РНК на матриці РНК

Д РНК на матриці ДНК

60. Фермент РНК-полімераза синтезує

А ДНК на матриці іРНК

Б ДНК на матриці рРНК

В ДНК на матриці тРНК

Г РНК на матриці тРНК

Д РНК на матриці ДНК

61. Будова ділянки ланцюга ДНК, яка утворилась під час реплікації на ділянці ланцюга ДНК з будовою: ТТА-АЦГ-ТГТ-АГЦ

А ТТА-АЦГ-ТГТ-АГЦ

Б ААТ-ТГЦ-АЦА-ТЦГ

В УУА-АЦГ-УГУ-АГЦ

Г ААУ-УГЦ-АЦА-УЦГ

Д ТЦГ-ААТ-ТГЦ-АЦА

62. Будова ділянки РНК, яка утворилась під час транскрипції на ділянці ланцюга ДНК з будовою: ТТА-АЦГ-ТГТ-АГЦ

А ТТА-АЦГ-ТГТ-АГЦ

Б ААТ-ТГЦ-АЦА-ТЦГ

В УУА-АЦГ-УГУ-АГЦ

Г ААУ-УГЦ-АЦА-УЦГ

Д ТЦГ-ААТ-ТГЦ-АЦА

63. Ділянка ланцюга ДНК, що має будову: АГГ-ЦЦТ-ГЦА-ТАА, утворилась в процесі реплікації на ділянці ланцюга ДНК з будовою:

А ЦГТ-АТТ-ТЦЦ-ГГА

Б УЦЦ-ГГА-ЦГУ-АУУ

В ТЦЦ-ГГА-ЦГТ-АТТ

Г АГГ-ЦЦТ-ГЦА-ТАА

Д АГГ-ЦЦУ-ГЦА-УАА

64. На ділянці ланцюга ДНК, що має будову: АГГ-ЦЦТ-ГЦА-ТАА, утворилась в процесі транскрипції ділянка РНК з будовою:

А ЦГТ-АТТ-ТЦЦ-ГГА

Б УЦЦ-ГГА-ЦГУ-АУУ

В ТЦЦ-ГГА-ЦГТ-АТТ

Г АГГ-ЦЦТ-ГЦА-ТАА

Д АГГ-ЦЦУ-ГЦА-УАА

65. Антикодони тРНК, які під час трансляції послідовно зв’язуються з ділянкою іРНК, що має будову: АГУ-ГАА-ЦЦА-ЦУА

А УЦА, ЦУУ, ГГУ, ГАУ

Б АГУ, ГАА, ЦЦА, ЦУА

В ТЦА, ЦТТ, ГГТ, ГАТ

Г АГТ, ГАА, ЦЦА, ЦТА

Д ЦУА, УЦУ, ГУГ, ГУА

66. Під час трансляції з ділянкою іРНК, що має будову: ЦГА-ААУ-ГАЦ-УУЦ, послідовно будуть зв’язуватись антикодони тРНК:

А ГЦУ, УУА, ЦУГ, ААГ

Б ЦГА, ААУ, ГАЦ, УУЦ

В ГЦТ, ТТА, ЦТГ, ААТ

Г ЦГА, ААТ, ГАЦ, ТТЦ

Д УЦГ, АУУ, ГУЦ, ГАА

67. Під час трансляції антикодони тРНК – УЦГ, АУГ, ГУЦ, ГАА – послідовно будуть зв’язуватись з ділянкою іРНК, що має будову:

А АГЦ-ТАЦ-ЦАГ-ЦТТ

Б УЦГ-АУГ-ГУЦ-ГАА

В АГЦ-УАЦ-ЦАГ-ЦУУ

Г ТЦГ-АТГ-ГТЦ-ГАА

Д ГУГ-ЦАА-УЦГ-АУГ

68. Кількість пар нуклеотидів, які містяться в ділянці ДНК, довжиною 34 нм

А 10

Б 20

В 50

Г 100

Д 200

69. Кількість пар нуклеотидів, які містяться в ділянці ДНК, довжиною 68 нм

А 10

Б 20

В 50

Г 100

Д 200

70. Довжина ділянки молекули ДНК, яка містить 50 пар нуклеотидів

А 3,4 нм

Б 17 нм

В 34 нм

Г 170 нм

Д 220 нм

71. Довжина ділянки молекули ДНК, яка містить 200 пар нуклеотидів

А 3,4 нм

Б 17 нм

В 34 нм

Г 68 нм

Д 136 нм

72. Довжина ділянки молекули РНК, яка містить 100 нуклеотидів

А 3,4 нм

Б 17 нм

В 34 нм

Г 68 нм

Д 136 нм

Підготував(ли) викладач(і): Мальованчук Н.В.

Обговорено та затверджено

на засіданні П(Ц)МК

загальноосвітньої підготовки

Протокол № ___ від _________201_ року

Голова П(Ц)МК __________М.С. Кулява

Поиск по сайту: