|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розділ іv. Прилади пошуку радіоактивних джерелОстаннім часом фахівці ОВС зустрічаються з проблемою, яка до цього часу розглядалася як абстрактна – часткового або навіть повного виходу з-під контролю розповсюдження ядерних та радіоактивних матеріалів. Як наслідок – зростання кількості злочинів, пов’язаних з використанням засобів з радіоактивним випромінюванням, – незаконний продаж, контрабанда та тероризм. Оперативний співробітник ОВС на місці події – ДТП, пожежі чи вчинення злочину – має бути впевненим, що поряд відсутні предмети, що можуть бути небезпечними – легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини, отруйні гази, джерела радіоактивного випромінювання. Імовірність випадкового виявлення джерел радіоактивного випромінювання набагато зросла через розпад СРСР. Раніше закриті наукові та виробничі центри країни, що виготовляли або використовували в своїй роботі не тільки радіоактивні, але й матеріали ядерного поділу, стали більш доступними. Складний економічний стан окремих підприємств такого виду і самих держав СНД призвів також і до різкого зростання децентралізованої торгівлі радіоактивними матеріалами, транспортування, і, як наслідок, до їх контрабанди. Свій відбиток наклала і катастрофа на ЧАЕС, в перші дні після якої велика кількість різних предметів з підвищеною радіоактивною забрудненістю з зон евакуації широко розповсюдилась за межі потерпілих районів. З інтенсифікацією і децентралізацією торгівлі радіоактивними матеріалами, появою випадків їх контрабанди небезпека радіаційного тероризму, багаточисельні випадки безвідповідального поводження з джерелами радіоактивного випромінювання і т.п. привели до необхідності проведення радіаційного контролю при виконанні всіх оперативних заходів, застосування необхідних для цього пошукових і сигналізуючих приладів. Первинний радіаційний контроль здійснюється за допомогою стаціонарних постійно діючих систем радіаційного контролю, змонтованих на пунктах пропуску до контрольованої зони або території. Він може також здійснюватись за допомогою пошукових компактних високочутливих ручних радіометрів. Контроль подібними приладами здійснюється також в місцях можливого знаходження джерел випромінювання (місцях можливого їх незаконного поховання при аварійних ситуаціях, при пошкодженні захисту технічних, медичних і інших джерел, наприклад, при землетрусах, вибухах і пожежах будинків і т. ін.). Оперативний радіаційний контроль здійснюється з використанням високочутливих переносних універсальних радіометрів або пошукових моніторів. За призначенням даний контроль можна поділити на два види: 1. Додатковий радіаційний контроль всіх об’єктів, викликаний спрацюванням стаціонарної системи первинного радіаційного контролю. 2. Додатковий радіаційний контроль об’єктів, по відношенню яких існує обгрунтована підозра. Його завдання – перевірка підозрілого об’єкта на предмет наявності радіоактивних чи ядерних матеріалів. Відповідно до наведених завдань визначаються й технічні засоби для здійснення всіх видів додаткового радіаційного контролю. На сьогодні широко розповсюджені ручні монітори, що дозволяють по g-випромінюванню швидко локалізувати джерело і за необхідності виконувати обстеження приховано, якщо цього вимагає оперативна обстановка. Другим завданням додаткового радіаційного контролю є експрес-ідентифікація виявленого джерела, що виконується за характерним йому гамма-спектром. В той час слід пам’ятати, що при перевезенні радіоактивних матеріалів або виявленні незахищених джерел може виникати поверхневе забруднення об’єктів джерелами a- і b-випромінювання. Хоч ці види випромінювання відносяться до слабо проникаючих, попадання їх джерел до організму людини може спричинити тяжкі наслідки для здоров’я. У зв’язку з цим при додатковому радіаційному контролі необхідно також здійснювати перевірку (пошук) на присутність a- і b-активного забруднення поверхонь, що накладає на прилади цього контролю вимоги щодо забезпечення додаткових функцій: контролю активності джерел a- і b-випромінювання. Для вирішення цього завдання необхідним стає універсальний радіометр – спектрометр, оснащений детекторами g-, нейтронного, a- і b-випромінювання з характеристиками по чутливості, що задовольняють правилам МАГАТЕ і нормативної бази держави (НРБ). Поглиблення радіаційного обстеження виявленого радіоактивного джерела проводиться з використанням радіометричної або спектрометричної апаратури. Завдання поглибленого радіаційного обстеження – локалізація джерела радіоактивних випромінювань і ідентифікація вміщених в складі виявленого об’єкта радіоактивних і ядерних матеріалів. Для вирішення цього завдання необхідний комплекс спеціальної апаратури, до якої входять радіометри та гамма-спектрометри високої чутливості та розподільної здатності. Апаратура, що використовується для проведення додаткового та поглибленого контролю повинна запам’ятовувати спектральний образ джерела, потужності g- і нейтронного випромінювання та передавати ці образи через комп’ютерну мережу на пункти контролю подальшого пересування вказаних матеріалів. Радіаційний захист працівників забезпечується засобами індивідуальної дозиметрії – приладами, що дозволяють не тільки вимірювати потужність еквівалентної дози і сигналізувати про перевищення встановлених меж, але й проводити облік величини накопиченої дози за встановлений тривалий період (день, місяць, рік і т.д.). Ці дозиметри можуть бути як такі, що прямо показують значення, так і такі, що мають можливість комп’ютерного обліку отриманих доз кожним працівником. Пошуковий мікропроцесорний дозиметр РМ-1401. Основне призначення приладу РМ-1401 – це пошук і локалізація джерел гамма-випромінювання. Високочутливий датчик на основі CsI, оригінальний мікропроцесор, звукова сигналізація зі змінною частотою звука по мірі наближення до джерела дозволяють ефективно виявити і швидко знайти джерело порівняно невеликої активності. Наприклад, на відстані близько 2,5 м прилад виявляє близько 4 гр Pu. Прилад оснащено наручним вібраційним сигналізатором, що поряд з його малими розмірами дозволяє використовувати його оперативними працівниками за необхідності виявлення радіоактивних матеріалів. Він занесений до табелю належності, є штатним приладом. Прилад енергоекономічний: одного комплекту батарейок досить на 1000 годин безперервної роботи. Герметичний міцний корпус та можливість вимірювання потужності експозиційної дози дозволяють широко використовувати його в оперативній роботі. Відсутність блоку високої напруги дає можливість застосувати прилад в умовах вибухо- і пожежонебезпеки. Прилад створено на заміну відомих пошукових приладів РХГ-1 і Радуга, переважає їх по чутливості і основним технічним характеристикам. Має підвищену чутливість до спеціальних ядерних матеріалів. Основні технічні характеристики такі: межа виявлення для 137Cs см: – активності 25 мкКі – 100; – активності 1 мкКі – 20; діапазон вимірювання потужності дози – 5–4000 мкР/год; діапазон енергії реєструємого випромінювання – 0,06–3 Мев; тривалість вимірювання – 0,25 с; межа основної відносної похибки по 137Cs (0,662Мев) ±20; діапазон робочих температур – -30…+50 оС; живлення – 4 елементи AA ALKALINE; габаритні розміри – 82 х 120 х 22 мм; маса – 400 г. Пошуковий мікропроцесорний дозиметр РМ-1402. Мікропроцесорний портативний радіометр-дозиметр РМ-1402 з функцією спектрометра (рис. 15) призначено для пошуку, локалізації та експрес-ідентификації радіоактивних та ядерних матеріалів в жорстких умовах експлуатації. Прилад вимірює потужність еквівалентної дози гама- і рентгенівського випромінювання, визначає ступінь забрудненості поверхні об’єктів a-, b-активними речовинами, реєструє теплові нейтрони, запам’ятовує гамма-спектри. Дозиметр має 512–канальний аналізатор для експрес гамма-спектроскопії з пам’яттю на 120 спектрів та порт для передачі даних на комп’ютер.
Рис. 15. Дозиметр РМ-1402 До комплекту приладу входить розсувна штанга для кріплення виносних детекторів. Мікропроцесорний дозиметр РМ 1203. Універсальний професійний персональний дозиметр, що поєднує функції вимірювання потужності еквівалентної дози та її величини (рис. 15). Використання оригінального мікропроцесора забезпечує цілодобовий контроль радіаційної обстановки, звукову сигналізацію перевищення встановленої межі як потужності дози, так і її величини, індикацію часу накопичення дози. Призначений для використання різними фахівцями, діяльність яких пов’язана з можливим контактом з радіоактивними джерелами. Прилад занесено до табеля належності технічних засобів для криміналістичних підрозділів. Тривалість вимірювання встановлюється автоматично у зворотній залежності від потужності дози – при природному фоні 36 с, а зі зростанням потужності дози зменшується до 1 с. Є режим годинника з календарем та будильником, контроль розряду елементів джерела живлення (часткового і критичного). Основні технічні характеристики такі: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |