Види договорів, що укладаються на аграрних біржах

В українській аграрно-правовій науці проблемним питанням пов'язаним із договірними відносинами у сільському господарстві науковцями приділяється значна увага.

У літературі існують різні класифікації договорів на реалізацію сільськогосподарської продукції.

О.А. Поліводський представив систему договорів на реалізацію сільськогосподарської продукції, так: 1) договір контрактації сільгосппродукції, 2) купівля-продаж сільськогосподарської продукції, 3) договір міни, 4) договір комісії. При цьому, договір купівлі-продажу поділяться на окремі групи, серед яких виділяється купівля-продаж сільськогосподарської продукції на біржовому ринку. Таким чином, біржові договори належать до системи договорів на реалізацію сільськогосподарської продукції та зважаючи на перспективи подальшого розвитку сучасних форм реалізації продукції на аграрному ринку потребують відповідного правового забезпечення.

Правове регулювання окремих аспектів діяльності бірж та біржових договорів досліджуються у роботах К.Б. Дудорової, О.А. Поліводського, Б.О. Ткаченка та ін.

Щодо визначення поняття "біржовий договір",то це - двосторонній правочин, у якому сторонами виступають продавець та покупець. Тобто, замість поняття „біржова угода", яке використовується у нормативних актах прийнятих до введення поняття „правочин" у термінологію цивільного законодавства, необхідно використовувати поняття "біржовий договір", виходячи з того, що він є ні чим іншим, як двостороннім правочином.

Закон України „Про товарну біржу" наголошує, що зміст біржового договору (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю Інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Вказане положення - важлива гарантія для сторін біржового договору. Договір вважається укладеним з моменту його реєстрації на біржі, тобто всі права та обовязки сторін щодо укладеного договору наступають з моменту біржової реєстрації.

Слід зауважити, згідно пункту б) статті 15 Закону України „Про товарну біржу" договори на біржі можуть укласти тільки члени біржі.

Договори, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, що в свою чергу суперечить відповідним положенням ЦК України.У зв'язку з цим пропонується зазначити, що біржові договори, зареєстровані біржею, не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо це не передбачено законом, домовленістю сторін, або цього не вимагає будь-яка з її сторін.

Відносно класифікації біржових договорів існують різні думки вчених. Так, договор на товарних біржах поділяють на договори з реальним товаром і без такого (ф'ючерсні та опціонні).

Найбільш прийнятним є поділ договорів на: спотові, які виконуються у момент укладення або відразу після укладення та договори на строк, з відстрочкою виконання. Останні відповідно до законодавства: форвардні, ф'ючерсні і опціонні.

Особливістю договорів, які укладаються на аграрних біржах є те, що порядок їх вчинення регулюється спеціальним нормативним актом. Так, відповідно до пункту 6.2 Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією зазначає, під час біржових торгів можуть бути укладені договори, що пов'язані з:

- негайною (від 1 до ЗО днів) взаємною передачею прав та обов'язків
щодо реальної сільськогосподарської продукції (спотові договори);

- відстроченою (від ЗО до 360 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (форвардні договори);

- взаємною передачею прав та обов'язків щодо стандартного контракту
(ф'ючерсні договори);

- покупкою прав на майбутню передачу чи набуття прав і обов'язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонні договори).

На аграрних біржах України переважно укладаються договори з реальним товаром. Тобто, на аграрних біржах укладаються переважно договори спот та форвард, а ф'ючерсна торгівля значно відстає у своєму розвитку на біржовому ринку аграрної продукції в Україні. Біржові договори на реалізацію сільськогосподарської продукції порівняно новий вид договорів.

Для сільськогосподарської продукції договори з реальним товаром є найбільш надійними, оскільки виконання починається з моменту їх укладання, стає неможливою біржова гра на рух цін та практично не впливають форс-мажорні обставини притаманні сільському господарству (неврожай, погодні умови, тощо).[9]

Різновидом договору з реальним товаром є форвардні договори. У цивілізованих країнах більша частина створеної в аграрному секторі продукції реалізується саме за форвардними договорами.

Особливість полягає в істотній різниці в часі між укладанням договору та його виконанням, тобто поставкою товару.

Метою укладання таких договорів є можливість для товаровиробника одержати передоплату та використати її для виробництва продукції. Таким чином, форвардний контракт гарантує збут продукції ще до початку її виробництва та можливість отримання додаткових коштів до збирання врожаю, які вкрай необхідні товаровиробнику. Тривалість періоду між моментом укладання форвардного договору й поставкою встановлюється кожною біржею самостійно залежно від асортименту товарів.

При укладанні форвардного договору продавець бере зобов'язання здійснити поставку товару в терміни, визначені в договорі, а покупець, відповідно, - - прийняти товар та заплатити за нього за цінами контракту в разі, якщо попередньо (під час укладання контракту) не здійснено передоплату чи новий розрахунок.

Виконання форвардного біржового договору розпочинається з моменту його укладення з боку покупця, який (якщо не визначено інакше) сплачує продавцеві передоплату, яка перераховується на рахунок продавця (товаровиробника) впродовж трьох банківських днів.

Продавець у визначений термін до обумовленого контрактом терміну передачі товару повідомляє товарну біржу про свою готовність передати товар покупцеві, а також необхідні документи про обсяги та якість і довідку про виконання проавансованої покупцем частини договору. Покупець на підставі представлених документів перераховує на розрахунковий рахунок товарної біржі вартість договору, за винятком передоплат

Ставлення до форвардного договору є неоднозначним. Так, окремі автори зазначають, що у розвинених країнах форвардними контрактами не торгують через те, що об'єкт форвардного контракту неможливо стандартизувати. На відміну від форвардних контрактів, ф'ючерсні контракти є стандартизованими; в них чітко визначено товар, умови поставки.[14]

Взаємопередача прав і зобов'язань щодо стандартних контрактів на поставку біржового товару здійснюється у ф'ючерсних договорах. В цьому випадку передбачено купівлю або продаж не реального товару, а тільки контракту на нього протягом певного періоду. Реалізують не товар, а контракт.

Національним законодавством ф'ючерсні контракти визначаються, як: 1) стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту (згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"; 2) стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладання зобов'язань сторонами контракту згідно Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів

Але особливістю ф'ючерсних контрактів є те, що у світовій біржовій практиці продавець такого контракту на товарній біржі зазвичай не збирається поставляти реальний товар, так само як і покупець не розраховує його одержати. Кожен із них у певний момент закінчення терміну контракту анулює свої зобов'язання протилежною операцією (так званою офсетним правочином). Тобто ті учасники ринку, які придбали контракт на поставку

(продаж) товару, купують протилежний контракт на купівлю такого товару, а ті, хто купив контракт на купівлю, купують контракти відповідних ф'ючерсів на продаж. І тільки в тому разі, коли позиція власника контракту до моменту його виконання залишається відкритою (тобто не було укладено офсетного правочину), він повинен реально виконати свої зобов'язання. Отже, з допомогою ф'ючерсів товаровиробник може захистити себе від падіння цін. При цьому ризик переноситься з того, хто не бажає ризикувати (хеджер), на того, хто готовий ризикнути в обмін на очікуваний прибуток від зміни ціни (спекулянт).

Ф'ючерсні договори здійснюються за стандартизованими умовами на підставі біржових типових контрактів щодо кожного виду товару. Об'єктом ф'ючерсного договору може бути тільки один вид продукції визначеної якісної характеристики. Метою укладання ф'ючерсного договору є одержання різниці між ціною контракту на момент його укладення та ціною на день закінчення контракту

Опціонний договір є особливим видом біржових операцій з обмеженим, порівняно зі звичайними ф'ючерсними операціями, ризиком. Згідно законодавства України опціон це стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Покупець у разі падіння ціни на продукцію використовує свій опціон, продавши ф'ючерсний контракт за фіксованою ціною і придбавши інший - - за нижчою. У разі зростання ціни він відмовляється від права використання опціону.

Основний зміст ф'ючерсних і опціонних договорів полягає у використанні часу між моментом укладення договору та його виконанням; учасники торгів здобувають можливість отримати прибуток залежно від зміни кон'юнктури ринку. Це особливо актуально для аграрної сфери де ціни значно коливаються залежно від сезону, врожайності року та інших чинників. Саме ця можливість отримати прибуток є економічним інтересом учасників біржової торгівлі, а не членство у біржі.

Наступний вид договорів - бартерні, які були досить популярними в аграрній сфері в останнє десятиліття XX сторіччя. Бартерний договір передбачає збалансований обмін у не грошовому виразі. Цей вид договорів притаманний перехідному періоду, під час формування нових економічних відносин, та наявність великої кількості бартерних договорів свідчить про нестабільність економічних зв'язків та нерозвиненість товарно-грошових відносин. Справедливою є думка фахівців, ЯКІ відмічають, що бартерні договори суперечать суті біржової торгівлі і пов'язують це зокрема з такими чинниками: порушується нормальний механізм аукціонних торгів, а майже відсутній обмін інформацією між багатьма невеликими партіями призводить до великих розбіжностей у цінах на одні й ті самі види товарів, надзвичайно швидкими темпами зростає кількість «стихійних» складів дефіцитних товарів.

Договір, укладений на біржових торгах, повинен бути зареєстрований та оформлений як біржовий контракт. Особливості порядку реєстрації біржових договорів з сільгосппродукцією передбачено Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією

Договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та продовольства для державних і регіональних потреб, їх реалізації з державних ресурсів і з державного резерву, договори поставки підприємствам АПК матеріально-технічних ресурсів, які придбаваються за рахунок коштів державного бюджету можуть укладатися та реєструватися тільки на акредитованих біржах.

Механізм розрахунків за придбану сільськогосподарську продукцію і продовольство для державних потреб регламентуються Положенням про механізм розрахунків під час закупівлі сільськогосподарської продукції і продовольства для державних потреб та їх реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998, та іншими нормативними актами.

Виходячи з вищевказаного, виникає можливість стверджувати, що існування такого специфічного поняття, як закупівля сільськогосподарської продукції для державних потреб через біржовий ринок, фактично породжує окремий від біржових договорів на аграрних біржах. Ці договори поки що достатньо не вивчені та специфіка правового регулювання відносин, які виникають у зв'язку з укладенням договорів щодо закупівлі сільськогосподарської продукції для державних потреб через аграрний ринок вимагає спеціального дослідження. Специфіка зумовлена існуванням особливого порядку призначення уповноваженого агента (ДАК „Хліб України"), та визначення аграрних бірж на через які може здійснюватися закупівля сільгосппродукції для потреб держави. До особливостей, які вирізняють ці договори необхідно віднести механізм розрахунків за придбану сільськогосподарську продукцію за рахунок коштів державного бюджету. На жаль, надання сільськогосподарському товаровиробнику додаткових можливостей для кредитування за рахунок бюджетних коштів, яке було основним завданням запровадження заставних закупівель, на практиці себе не виправдовує належним чином. Причини цього - не виважена політика щодо визначення розмірів заставної ціни та особливо негативно впливає на впровадження цієї програми нестача в бюджеті коштів.

Таким чином, біржовий договор на реалізацію сільськогосподарської продукції це договір, що укладається виключно під час проведення біржових торгів на аграрній біржі, між учасниками біржових торгів з одночасним прийняттям сторонами договору прав та зобов'язань щодо придбання (для покупця) та продажу (для продавця) певної кількості сільськогосподарської продукції, чи продукції сільськогосподарського призначення, обсяг якої виміряється біржовою одиницею. Такий договір вважається укладеним після його реєстрації на аграрній біржі. Ознаками біржового договору на реалізацію сільськогосподарської продукції є

1) місце укладення - аграрна біржа;

2) предмет - сільськогосподарська продукція чи продукція сільськогосподарського призначення, яка відповідає вимогам до біржових товарів (стандартність, взаємозамінність, однорідність);

3) сторони договору - члени біржі (переважно сільськогосподарські товаровиробники) або брокери (серед яких переважна більшість - агроторгові доми).[9]

Висновок

На сьогодні в законодавстві України немає єдиного визначення поняття товарної біржі. Господарський Кодекс України та Закон України «Про Товарну Біржу» потребують узгодження з даного питання. Доцільно було б в Законі мету діяльності визначити окремо, та вказати на відсутність у діяльності біржі мети одержання прибутку. В ГК України необхідно вказати, що товарна біржа є неприбутковим товариством.

Товарна біржа має також і економічний зміст, який зумовлений одним із основних законів ринку – законом попиту та пропозиції.

Відносно правового регулювання однієї із видів товарної біржі – аграрної, то на сьогодні існує достатня кількість нормативно – правових актів для її розвитку та належного функціонування. Але незважаючи на це, доречним було б прийняття спеціального Закону України «Про аграрну біржу», оскільки діяльність аграрних бірж має істотну специфіку, яку необхідно врахувати в окремому нормативному акті. Цим законом пропонується регламентувати організаційно-правову форму аграрної біржі, порядок її створення та діяльності, склад засновників (членів), структуру та повноваження органів управління цієї біржі, порядок проведення біржових торгів сільськогосподарською продукцією та інше.

Також необхідно внести зміни до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" в частині повноважень КМ України стосовно створення Аграрної біржі.

Особливістю аграрної біржі порівняно із товарною є те, що аграрна біржа займається проведенням оптової торгівлі суто сільськогосподарською продукцією, продукцією переробки сільськогосподарської сировини і матеріально-тех. забезпеченням с. г.

На сьогодні монополістом на аграрному ринку є Аграрна біржа України, яка має ряд відмінностей від загальних аграрних бірж, що створює в свою чергу колізії в законодавстві.

Порядок вчинення договорів, які укладаються на аграрній біржі регулюється спеціальним нормативним актом - Типовими правилимами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, відповідно до яких усі договори поділяються на: спотові, форвардні, ф’ючерсні та опціонні. Переважно укладаються договори спот та форвард, а ф'ючерсна торгівля значно відстає у своєму розвитку на біржовому ринку аграрної продукції в Україні.

Існує ще один вид біржових договорів – закупівля с/г продукції для державних потреб, що зумовлено певною його специфікою.

Наводиться визначення договору на реалізацію сільськогосподарської продукції, яке можна було б врахувати при внесені відповідних змін в законодавство України.

Список використаних нормативно – правових актів та літератури:

1. ГК України 16 січня 2003 р. Відомості ВР України 2003 р. №18, 19-20, 21-22, ст.. 144 Київ. Атіка
2. Закон України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р.
3. Офіційній доповіді 1993 року (A Survey of Commodity Risk Management Instuments. Report by the UNCTAD secretari. UNCTAD. 15 March 1993,p.
4. Щербина В. С. Господарське право України. Навч. посібник-К.: Атіка, 1999
5. Товарні біржі в Україні: Аналіз діяльності, поле, перспективи
   розвитку./під ред, П.Т.Саблука. - Київ:Віпол, 1997. - 428 с.
6. Б. В. Губський «Аграрний ринок» Київ Нора-прінт 1998 р.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1997 р. № 848 "Про Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції
8. Постановою КМ України «Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів, які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів і тракторів» від 15.VII 1997 р.
9. Панькова Л.О. Правове регулювання діяльності аграрних бірж в Україні 2005р. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 — земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. — Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 2005
10. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року №1877 - ІV
11. Постанова КМ України від 26 грудня 2005 р. «Про створення аграрної біржі»
12. Буренко А. Ю. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНОЇ БІРЖІ В УКРАЇНІ» Міжнародні науково – практичні інтернет – конференції за різними юридичними напрямами. http://www.lex line.com.ua/?language=ua&go=full_article&id=117
13. П.М. Крупко «Представництво у цивільно-правових відносинах у сфері аграрного ринку» Організаційно - правові проблеми розвитку аграрного і земельного ринків в Україні. Київ 2004 р.
14. Чижмарь Ю.В. Правове регулювання укладення форвардних угод
    на товарних біржах: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України;
    Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. - - К., 2000. --16с.

Поиск по сайту: