Методика розрахунку

Перше завдання присвячене перспективам використання перепаду температур поверхневих і глибинних вод океану для здобуття електроенергії на ОТЕС, що працює за відомим циклом Ренкіна. Як робоче тіло передбачається використання легкокиплячих речовин (аміак, фреон). Унаслідок невеликих перепадів температур (∆T=15…26 ^oC) термічний ККД установки, що працює по циклу Карно, складає всього 5-9 %. Реальний ККД установки, що працює по циклу Ренкіна, буде удвічі менший. В результаті для здобуття долі відносно невеликих потужностей на ОТЕС потрібні великі витрати "теплої" і "холодної" води і, отже, величезні діаметри трубопроводів ля підведення і відведення води. Якщо вважати теплообмінники (випарник і конденсатор) ідеальними, то теп­лову потужність, отриману від теплої води Q_o (Вт) можна представити як

Q₀=p·V·C_p·∆T, (12)

де р - густина морської води, кг/м³;

С_р - масова теплоємність морської води, Дж/(кг · К);

V - об'ємна витрата води, м³/с;

∆T = T₁-T₂ - різниця температур поверхневих і глибинних вод (температурний перепад циклу) у °С або К.

У ідеальному теоретичному циклі Карно механічна потужність N₀ (Вт) може бути визначена як

N₀=η_t^k·Q_o, (13)

або з урахуванням (12) і вираження для термічного ККД циклу Карно η_t^k

N₀=p·C_p·V·(∆T)²/T₁ (14)

Друге завдання присвячене оцінці енергетичного потенціалу Э_пот (кВт·год) приливній енергії океанічного басейну, що має площу F км², якщо відома середня величина приливної хвилі R_ср м. У науковій літературі існує декілька рівнянь, що дозволяють визначити приливний потенціал басейна. Одне з них запропоноване вітчизняним ученим Л. Б. Бернштейном

Э_пот =1,97·10⁶·R²_ср·F (15)

Третє завдання

1) Визначається швидкість руху приливної хвилі с, м/с

.

де g – прискорення сили тяжіння, рівне 9,81 м/с².

2) З умови виникнення резонансу (3 – 7) в затоці визначається, чи є відповідні умови в даній затоці

j = 4L /(с ∙45000) (16)

де j – непарне ціле.

Значення j занести в таблицю 1.

3) Визначається максимально можлива потужність Р, в одному циклі ПЕС (прилив-відлив), Вт

Р = ρgS R²,(17)

де ρ – густина води, кг/м³;

R – перепад рівнів, що приймається при непарному, цілому j – 6 м, при непарному, з дробовою частиною – 3 м.

Таблиця 1 - Протокол результатів розрахунку

1.4 Контрольні питання

1) Наведіть переваги хвилевої енергетики.

2) Опишіть потенціал хвилевої енергетики.

3) Наведіть недоліки хвилевої енергетики.

4) Від яких величин залежить потужність енергії приливів?

5) Як можна посилити енергію приливів? Яка умова повинна виконуватись при цьому?

6) Які райони вважаються придатними для будівництва приливних електростанцій?

7) Як визначити приливний потенціал басейну за формулою Л.Б. Бернштейна?

8) Які умови сприяють посиленню приливу в затоках і естуаріях річок?

9) Як визначається швидкість приливної хвилі?

10) Як визначається максимально отримувана потужність в одному циклі ПЕС?

11) Що таке ОТЕС і які перспективи у цього джерела енергії? Які райони придатні для використання ОТЕС?

12) Назвіть переваги ОТЕС.

13) Назвіть недоліки ОТЕС.

14) Чому дорівнює потужність ОТЕС?

Рекомендована література

1. Твайделл Д. Возобновляемые источники энергии / Д.Твайделл, А.Уейр. - М.: Енергоатомиздат, 1990. - 390 с.

2. Девинс Д. Енергия: Пер. з англ. / Д.Девинс. - М.: Енергоатомиздат, 1985.-360 с.

3. Віссаріонов В.І. Екологічні аспекти поновлюваних джерел енергії / В.І.Віссаріонов, Л.А.Золотов. - М.: МЕІ, 1996. - 156 с.

4. Кирюшатов А.И. Использование нетрадиционных возобновля-ющихся источников энергии в сельскохозяйственном производстве/ А.И.Кирюшатов. - М.: Агропромиздат 1991.- 96 с.

Додаток А

(обов’язковий)

Таблиця А.1 – Вихідні дані для розрахунку

Поиск по сайту: