 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Випробування шестеренного насоса
Мета роботи. Вивчити будову стенду КИ-4200 і умови його роботи при випробуванні об’ємних насосів і апаратів. Визначити об'ємний ККД шестеренного насоса і його залежність від робочого тиску 
.
При виконанні лабораторної роботи студенти повинні самостійно опрацювати по [1]с.113…198; по [4]с.177…200.
Опис лабораторної установки.
виконується на універсальному стенді КИ-4200 (рис.17.1.). Студенти повинні ознайомитись з його будовою і умовами роботи; замалювати схему стенда в лабораторному журналі.
Рис.3.4.1. Схема випробування шестеренного насоса
на стенді КИ-4200;
1-бак; 2-заливний штуцер; 3- рукав всмоктуючої порожнини насоса; 4- випробовуваний насос; 5- зажимний пристрій для кріплення насосів; 6- напірний рукав; 7- основа для регулювання бустерного пристрою з гільзою; 8- дросель гідролінії низького тиску;
9- відцентровий фільтр; 10- охолоджуючий пристрій; 11- переливний золотник; 12- лічильник рідини; 13- трьохходовий кран; 14-фільтр грубого очищення; 15- дросель високого тиску; 16- штуцер напірної лінії; 17- штуцер; 18- кнопка пускача; 19- манометр низького тиску; 20- манометр високого тиску; 21- індикатор лічильника імпульсів; 22- вимикач лічильника імпульсів; 23- термометр.
Порядок виконання роботи:
Записати в лабораторний журнал з додатку технічні характеристики випробовуваного насоса.
Встановити випробовуваний насос на установочну плиту. Перевірити положення ручок керування. Ручки 8 і 15 повинні знаходитись в крайньому положенні, проти годинникової стрілки, а ручка 13 у вертикальному положенні. При такому положенні ручок управління вся робоча рідина проходить через сітчастий і відцентровий фільтри і запобіжний клапан на злив. Подати воду в систему охолодження 10 (при довготривалих обкатках і випробуваннях). Включити стенд, тиснувши кнопку „Пуск” кнопочного посту 18. Ручкою дроселя високого тиску15 встановити по манометру 20 необхідний робочий тиск. Включити витратомір, повернувши ручку 13 проти часової стрілки. Одночасно включити тумблер 22 лічильника імпульсів, секундомір і почати відлік по лічильнику масла витратоміра 12. після прокачування контрольного об’єму масла синхронно виключити секундомір і лічильник імпульсів. Заміри знімати при 5...8 режимах в діапазоні робочих тисків від 0 до 70кгс/см2. контрольний об’єм повинен бути не менше 40л. Обнулення індикатора лічильника імпульсів 21 проводять після його виключення поворотом привідної ручки по годинниковій стрілці. Категорично забороняється підвищувати тиск більше 70 
.
Результати замірів заносять в таблицю 17.2.
17.2. Результати замірів і обчислень
| Назва параметрів | Умовні позначення | Розмірність | № дослідів | ||||
| ... | |||||||
| Робочий тиск | р | кгс/см2 | |||||
| Кількість імпульсів | 
| ||||||
| Кількість обертів | 
| об | |||||
| Об’єм | 
| см3 | |||||
| Дійсна подача | 
| см3/об | |||||
| Об'ємний ККД | 
| ||||||
| Час | 
| с |
Обробка дослідних даних
Сумарну частоту обертання насоса визначають по показам лічильника імпульсів по формулі:
.
Дійсна подача насоса за один оберт вала рівна:
де – контрольний об’єм масла, см3.
Теоретичну подачу насоса за один оберт приймають по додатку 4.
Об'ємний ККД насоса за один оберт приймають як відношення дійсної подачі до теоретичної:
Результати вимірювань заносять в таблицю 17.2. і представляють графічними залежностями:
.
Контрольні запитання
1. Які типи об’ємних насосів ви знаєте?
2. Розкажіть будову, принцип роботи і область застосування шестеренних насосів.
3. Як маркуються шестеренні насоси?
4. Як змінюються показники гідравлічної якості і технічного стану шестеренних насосів і їх залежність від умов експлуатації?
5. Як влаштований випробувальний стенд КИ-4200?
Розкажіть про методику випробувань об'ємних насосів на стенді КИ-4200?
ДОДАТКИ
Д.1. Кінематична в’язкість n води, (см2/с)
| °С | |||||||||
| n | 0,07 | 0,0152 | 0,013 | 0,0124 | 0,0114 | 0,0101 | 0,008 | 0,0066 | 0,05 |
Д.2. Еквівалентна шорсткість D для труб із різних матеріалів
| Вид та матеріал труб | Стан труб | D, мм |
| Тянуті із скла та кольорових матеріалів | Нові, технічно гладкі | 0 - 0,002 |
| Безшовні стальні | Нові чисті Після декількох років експлуатації | 0,01 - 0,02 0,15 - 0,30 |
| Зварні стальні | Нові чисті Помірно заіржавлені Сильно заіржавлені | 0,03 - 0,10 0,3 - 0,70 2,0 - 4,0 |
| Чавунні | Нові без покриття Бувші у використанні | 0,2 - 0,5 0,5 - 1,5 |
| Поліетиленові | Нові чисті | 0,003 |
| Гумові шланги | - | 0,01 - 0,03 |
| Азбестоцементні | Нові | 0,05 - 0,10 |
| Бетонні | Нові із попередньо напуженого бетону Нові відцентрові Бувші у використанні | 0 - 0,05 0,15 - 0,30 0,30 - 0,80 |
Д.3. Коефіцієнти місцевих опорів z
| Вид місцевого опору | z | ||||||
| Вхід у трубу при незаокруглених краях | 0,5 | ||||||
| Вхід у трубу із заокругленими краями | 0,2 | ||||||
| Раптове розширення по відношенню до швидкісного напору: | |||||||
| за опором | (S2/S1-1)2 | ||||||
| до опору | (1-S1/S2)2 | ||||||
| Раптове звуження по відношенню до швидкісного напору за опором | |||||||
| S2/S1 | 0,01 | 0,10 | 0,20 | 0,40 | 0,60 | 0,80 | 1,0 |
| zв.с | 0,5 | 0,46 | 0,42 | 0,34 | 0,25 | 0,15 | |
| Перехідний конус, що розширяється | 5,0 | ||||||
| Перехідний конус, що звужується | 0,20 | ||||||
| Раптовий поворот труби на 90° | 1,2 | ||||||
| Плавний поворот труби на 90° | 0,15 | ||||||
| Засувка повністю відкрита | 0,15 |
Д.4. Значення швидкості (м/с), при перевищенні якої настає квадратична область опору
| Види труби | Діаметр труби, мм | |||||||
| Нові стальні | 2,8 | 3,2 | 3,5 | 3,7 | 3,8 | 3,9 | 4,0 | 4,2 |
| Нові чавунні | 2,5 | 2,8 | 3,1 | 3,3 | 3,4 | 3,5 | 3,6 | 3,8 |
| Нормальні (бувші в експлуатації) | 0,8 | 0,9 | 1,0 | 1,1 | 1,1 | 1,2 | 1,2 | 1,3 |
Д.5. Коефіцієнти q1, q2 для розрахунків у перехідній області опору при різній швидкості u.
| Види труб | Коефіцієнт | Швидкість, м/с | |||||||
| 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 1,0 | 1,2 | 1,4 | ||
| Нормальні | q1 q2 | 0,92 1,10 | 0,94 1,14 | 0,95 1,11 | 0,96 1,08 | 0,97 1,06 | 0,98 1,03 | 0,99 1,01 | 1,00 1,00 |
| Нові чавунні | q1 q2 | 0,81 1,51 | 0,84 1,42 | 0,86 1,36 | 0,87 1,32 | 0,89 1,28 | 0,91 1,22 | 0,92 1,18 | 0,93 1,15 |
| Нові стальні | q1 q2 | 0,91 1,22 | 0,92 1,18 | 0,93 1,16 | 0,94 1,14 | 0,95 1,12 | 0,95 1,10 | 0,96 1,08 | 0,97 1,07 |
Д.6. Значення витратних характеристик для квадратичної області опору.
| d, | k, | Нормальні труби | Труби стальні та чавунні | Азбестоцементні труби | |||
| Значення (при Q в м3/с) | |||||||
| k2/1000 | 1000/k2 | А (для Q вм3/с) | ВТЗ-ВГ9 | ВГ-12 | ВТ3, ВТ6 | ||
| 8,313 | 0,0691 | 14,472 | 2362,0 | - | - | ||
| 24,77 | 0,6136 | 1,629 | 624,8 | 835,2 | - | - | |
| 53,61 | 2,874 | 0,3479 | 119,8 | 187,7 | - | - | |
| 97,39 | 9,485 | 0,1054 | 53,88 | 76,08 | - | - | |
| 158,4 | 25,091 | 0,0398 | 22,04 | 31,55 | 39,54 | - | |
| 340,8 | 116,15 | 0,0086 | 5,149 | 6,898 | 8,636 | - | |
| 616,4 | 379,9 | 0,0026 | 1,536 | 2,227 | 2,605 | - | |
| 999,3 | 998,6 | 0,0010 | 0,6619 | 0,914 | 1,083 | - | |
| 0,443 10-3 | 0,2948 | 0,434 | 1,083 | - | |||
| 0,218 10-3 | 0,1483 | 0,217 | 0,2579 | - | |||
| 0,672 10-4 | 0,0459 | 0,0713 | 0,0848 | - | |||
| 0,257 10-4 | 0,0185 | - | - | 0,0212 | |||
| 0,114 10-4 | 0,0091 | - | - | 0,0095 | |||
| 0,565 10-4 | 0,0046 | - | - | 0,0047 |
П.7. Графіки для визначення коефіцієнтів: cosj та hд.
h д
Cosj
0,8
0,6
0,6
0,4 0,4
0,20,2
0 0,4 0,8 N,кВт 00,4 0,8 N,кВт
Література
1. Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.-К.: Вища шк., 2002. -277 с.
2. Исаев А.П., Сергеев Б.И., Дидур В.А. Гидравлика и гидромеханизация сельскохозяйственных процессов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 400 с.
3. Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы – М.: Машиностроение, 1982. – 423с.
4. Лопастные насосы: Справочник. – Л.: Машиностроение, 1986. – 334с.
5. Панова М.В. Лабораторный практикум по гидравлике. – М.: Энергия. 1969. – 128с.
6. Палишкин Н.А. Гидравлика и сельскохозяйственное водоснабжение. – М.: Агропромиздат, 1990.– 352с.
7. В.Ф. Чебаевский, К.П. Вишневский, Н.Н. Накладов и др. Насосы и насосные станции – М.: \Агропромиздат, 1989.–415с.
Поиск по сайту: