ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. Про охорону навколишнього природного середовища

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про охорону навколишнього природного середовища

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 41, ст.546)

(Вводиться в дію Постановою ВР

N 1268-XII (1268-12) від 26.06.91, ВВР, 1991, N 41, ст.547)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 3180-XII (3180-12) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277

N 81/96-ВР від 06.03.96, ВВР, 1996, N 15, ст.70

N 650/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.41

N 186/98-ВР від 05.03.98, ВВР, 1998, N 34, ст.230

N 783-XIV (783-14) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -

редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності

Законом про Державний бюджет України на 2000 рік

N 934-XIV (934-14) від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.338 -

Закон діє до 01.01.2002 року

N 1287-XIV (1287-14) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 4, ст.26

N 1288-XIV (1288-14) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34

N 1642-III (1642-14) від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213

N 1807-III (1807-14) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318

N 2556-III (2556-14) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 48, ст.252

N 3033-III (3033-14) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 26, ст.176

N 198-IV (198-15) від 24.10.2002, ВВР, 2002, N 50, ст.366

N 254-IV (254-15) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 4, ст.31

N 380-IV (380-15) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86

N 762-IV (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247

N 824-IV (824-15) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 35, ст.269

N 1122-IV (1122-15) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.58

N 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250)

(У назві і тексті Закону слова "Українська РСР", "Кримська АРСР", "Міністерство охорони навколишнього природного середовища Української РСР", "міста республіканського підпорядкування" у всіх відмінках замінено словами "Україна", "Автономна Республіка Крим", "Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України", "міста

загальнодержавного значення" у відповідних відмінках згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96)

(У тексті Закону слова "народних депутатів" виключені на підставі Закону N 186/98-ВР від 05.03.98)

(У тексті Закону слова "Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України" та "Міністерство охорони здоров'я України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів" та "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я" у відповідних відмінках згідно із

Законом N 1642-III (1642-14) від 06.04.2000)

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання законодавства про охорону навколишнього

природного середовища

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Стаття 2. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Стаття 3. Основні принципи охорони навколишнього

природного середовища

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

е) науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

є) обов'язковість екологічної експертизи;

ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;

з) науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

и) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

і) стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;

й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;

к) вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

(Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР

від 05.03.98)

Стаття 4. Право власності на природні ресурси

Природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.

У державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

(Статтю 4 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3180-12

від 21.05.93)

Повновладдя народу України в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів реалізується на основі Конституції України (888-09) як безпосередньо, шляхом проведення референдумів, так і через республіканські органи державної влади відповідно до законодавства України.

Від імені народу України право розпорядження природними ресурсами здійснює Верховна Рада України.

Стаття 5. Об'єкти правової охорони навколишнього

природного середовища

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність,

тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.

Стаття 6. Державні екологічні програми

З метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності України по організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів на перспективу розробляються і приймаються державні республіканські, міждержавні, регіональні, місцеві та інші територіальні програми.

Порядок розробки державних екологічних програм визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування під час розробки державних екологічних програм залучають громадськість до їх підготовки шляхом оприлюднення проектів державних екологічних програм для їх вивчення громадянами, підготовки громадськістю зауважень та пропозицій щодо запропонованих проектів, проведення публічних слухань стосовно екологічних програм. (Статтю 6 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 254-IV (254-15) від 28.11.2002)

Стаття 7. Освіта і виховання в галузі охорони

навколишнього природного середовища

Підвищення екологічної культури суспільства і професійна підготовка спеціалістів забезпечується загальною обов'язковою комплексною освітою та вихованням в галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі в дошкільних дитячих закладах, в системі загальної середньої, професійної та вищої освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

Екологічні знання є обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів та призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища.

Спеціально визначені вищі та професійні навчальні заклади здійснюють підготовку спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням суспільних потреб.

Стаття 8. Наукові дослідженн

Розділ II

Поиск по сайту: