Вимоги до оформлення списку використаних джерел. Звіт виконується з урахуванням завдань практики

ПІДГОТОВКА ЗВІТУ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Звіт виконується з урахуванням завдань практики. Завдання видані перед початком практики.

1 Звіт про проходження практики повинен бути надрукований на стандартних аркушах паперу. До тексту додаються відповідні графіки, таблиці, бланки документів, схеми тощо.

2 Звіт повинен бути підписаний керівниками практики.

3 Звіт по практиці повинен повністю відповідати змісту практики.

Обсяг звіту – 30 − 35 сторінок, без додатків.

4 Правила оформлення звіту

Звіт друкують на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з полуторним міжрядковим інтервалом.

Загальний обсяг складає 30 - 35 сторінок друкованого тексту без урахування списку використаної літератури та додатків.

Значне перевищення встановленого обсягу може бути свідченням недостатнього орієнтування студента в матеріалі, його невміння відмежовувати головне від другорядного. У той самий час надто малий обсяг роботи не дозволяє з достатньою повнотою розкрити тему. Крім того, має бути витримане оптимальне співвідношення між структурними складовими роботи.

Так, зокрема, сумарний обсяг вступу та висновків не повинен перевищувати п’ятої частини її загального обсягу.

Текст необхідно друкувати, залишаючи поля: вгорі, внизу - 20 мм, з лівого боку - 30 мм, з правого боку - 15 мм. Абзац - 1,25. Шрифт - Times New Roman, кегль - 14. Звіт з додатками оформлюється в окрему папку з файлами.

Заголовки структурних частин звіту, а саме: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ЩЕДЕННИК», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів (параграфів) друкують з абзацу маленькими літерами (крім першої літери, яка друкується великою).

Крапка в кінці заголовків не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапками.

Відстань між заголовком структурних частин, підрозділів (параграфів) та текстом повинна дорівнювати 2 − 3 інтервалам. Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки.

При друкуванні тексту слід чітко диференціювати тире та дефіс. Дефіс - це коротка риска (-), що вживається як знак переносу частин слова з одного рядка на інший або як з’єднувальна риска між словами. Тире (-) ставиться перед «це», перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення.

Нумерація

Нумерація сторінок, розділів параграфів, таблиць подається арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою звіту є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки (1) не ставиться. На наступних сторінках номер ставиться в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Тобто не можна друкувати «1. Вступ» або «6. Висновки». Всі аркуші, на яких розміщено структурні частини нумерують звичайним чином.

Параграфи, завдання нумерують у межах кожного розділу. Номер параграфу складається з номера розділу й порядкового номера параграфа, між якими ставиться крапка. В кінці номера параграфу теж ставиться крапка й далі, у цьому ж рядку, йде заголовок параграфу.

Ілюстрації (малюнки, графіки, схеми) та таблиці подаються безпосередньо після тексту, де згадуються вперше. Якщо ілюстрація чи таблиця має розмір більший за формат А4, то її можна розмістити в Додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу (за винятком ілюстрацій, поданих у Додатках).

Номер ілюстрації складається із номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 1.3» (третій рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва та пояснювальний підпис розміщується безпосередньо під ілюстрацією.

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у Додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера.

Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо таблиця переноситься на наступну сторінку, то над таблицею пишеться «Продовження таблиці» і вказується її номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2». Назви граф у таблиці пишуться з великої літери, підзаголовки - з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком. Якщо вони самостійні, то пишуться з великої літери. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм.

Ілюстрації

Основними видами ілюстративного матеріалу у звіті є: схема, фотографія, діаграма, графік. Ілюструють наукові роботи, виходячи з певного загального задуму, за ретельно продуманим планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Номер ілюстрації та відповідну назву розміщують під малюнком. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними.

У тому місці наукової роботи, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання в вигляді виразу в круглих дужках, наприклад: (мал. 3.1) або зворот типу: «... як це видно з мал. 3.1»або «…як це показано на мал. 3.1)».

У роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації та оригінали фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А 4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А 4.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту.

Назву та слово «Таблиця»починають з великої літери. Назву виділяють жирним шрифтом.

Заголовок кожної графи в головці таблиці мусить бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, зазначення одиниці виміру в тематичному заголовку, винесення до узагальнюючих заголовків слів, що повторюються.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку_. При посиланні в тексті на таблиці слово «таблиця» пишеться скорочено, наприклад: «... в табл. 1.2».

Вимоги до оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Джерела, що використані для написання наукових робіт, слід розміщувати в списку за алфавітним порядком прізвищ авторів (якщо авторів декілька, то прізвищ перших), а також заголовків праць. До списку літератури включаються всі публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Джерела вказуються тією мовою, якою вони видані. Неприпустимим є переклад назви російських видань українською мовою.

Література іноземними мовами наводиться в кінці списку використаної літератури. Відомості про джерела, що включені до списку, подаються згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 „Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

Додатки

У кінці наукових робіт розміщуються додатки в порядку появи посилань у тексті. Сюди можуть бути включені - таблиці, рисунки, графіки, текстова інформація. Додаток повинен мати заголовок, який друкується в правому верхньому куті малими літерами (перша - велика) із зазначенням його номера, але без знака №, наприклад: «Додаток А» чи «Додаток Б».

Якщо до наукової роботи включено лише один додаток, то слово «Додаток» подається без номера. У заголовку додатку не використовуються таки літери, як Є, І, Й.

Поиск по сайту: