Дотримання орфоепічних норм української мови як передумова успішної комунікації

Практичне заняття 1

План

1. Основні засади української орфоепії

2. Поширені відхилення від орфоепічних норм

3. Акцентуаційні норми української мови.

Блок завдань

Вправа 1. Прочитайте текст, дотримуючись правил української вимови. Поясніть вимову ненаголошених [ е ], [ и ], [ о ].

Рухливі піски перевіює вітер, невтомно рівняючи високі грядини. Схоже на те, що хтось увесь час скородить плато велетенськими граблями. У западинах, проміж грядин, часом блищать то солоні озерця, то зарослі очеретом змілілі болота. Іти можна тільки вперед або назад – ліворуч і праворуч шелестять сипучі піски. І манівець в’ється поміж грядин, і солдати йдуть ним, не боячись, що збочать і розминуться зі старшиною. Над головою, либонь, хтось натягнув тонке полотно, і по ньому порощать краплі й шелестить вітер. Ноги не хочуть іти. Повіки злипаються. Утома перемагає і силу, і волю. І вже ніхто не думає про суху й теплу землянку чи якесь інше пристанище, а отак упав би, де стоїш, укрився шинелею з головою і заснув, щоб прокинутися при сонці й без війни (за П. Гуріненком).

Вправа 2. Перевірте за словником і поставте у словах потрібну літеру – г або ґ. Поясніть випадки, коли ці літери виконують смислорозрізнювальну функцію.

...анок,...ордий,...орщик,...олова, протя...нути, во...кий,...рунт,...уби, доро...а,...удзик, порі...,...валт,...різний,...едзь,...ніт,...римати,...уля, но...а,...рати, рі..., з...аснути,...ава,...авкати,...адка,...азда,...ама,...андж,...арбуз,...армата,...винт,...енерал,...імн,...лей,...орб,...речний,...риб,...ривня,...уляти.

Вправа 3. Прочитайте речення. Поясніть вимову приголосних у таких позиціях: а) дзвінкий у кінці слова; б) глухий у кінці слова; в) дзвінкий перед глухим; г) глухий перед дзвінким.

1. Десь надходила весна (П. Тичина). 2. Розкажи, розкажи мені, поле: чого рідко ростуть колосочки? 3. Обкурений снігом, як вершник, обсмалений вогнями вітрів, поїзд повільно підійшов до перону (І. Ле). 4. Як моря шум, тривожний шум вокзалу (В. Сосюра). 5. Куль бере грудку землі, кидає у вікно і розбиває шибку (Леся Українка). 6. Легко тріпоче його серце (Панас Мирний). 7. Вогкий холод зціплював кров у жилах, діймав до костей (М. Коцюбинський). 8. Кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову (Марко Вовчок). 9. Сніг трусився зі стріхи, наче сухий пісок (І. Нечуй-Левицький).

Вправа 4. Перепишіть іменники, поставте наголоси. Назвіть слова з подвійним наголошуванням.

Договір, докір, намет, засік, захід, колос, запит, наїзд, наплив, перегук, переказ, переспів, прибій, приріст, розбір, розлив, розмін, затишок, заголовок, заспів, пережиток, підмурок, просвіток, довідник, провідник, записник, доглядач, доповідач, позивач, смітник, мандрівник, посланець, володар, коловорот, алфавіт, апостроф, громадянин, ступінь, огріх.

Ключ: слів із наголосами в різних позиціях – 19.

Вправа 5. Складіть по два речення з іменниками, які мають у непрямих відмінках подвійний наголос. Перевірте наголос іменників за словником: Головащук І. С. Словник наголосів / І. С. Головащук. – К.: Наук. думка, 2000. – 320 с.

Біль, жаль, вид, лад, простір, розмах, стіл, човен, дідусь, спокій.

Вправа 6. Подані слова перекладіть українською. Порівняйте наголошування в російських та українських відповідниках.

Приятель, смолчать, страшный, малый, издательство, загадка, кроить, кидать, дрова, колесо, отчим, высоко, новый, веретено, дощечка, загадочный, закат, молодежь, одиннадцать, попугай, ступень, товарищество, услуга, широко, цыган, горошинка, задолго, засуха, иначе, километр, крапива, ненависть, партер, псевдоним.

Вправа 7. Перевірте наголос поданих слів за орфоепічним словником: Головащук І.С. Словник наголосів / І. С. Головащук. – К.: Наук. думка, 2000. – 320 с.

Запишіть ці слова у дві групи: а) слова, що допускають варіативність наголошування при однаковому значенні; б) слова, що при зміні наголосу змінюють значення.

Атлас, беззахисний, боляче, батьківщина, весняний, вершковий, високо, володар, вигода, вогняний, гаряче, денце, жало, жалібний, засік, заголовок, зав’язка, колос, лупа, людський, лапки, недарма, надвоє, об’єднання, поверх, приклад, позначитися, прошу, проклятий, проносити, проповзати, пташник, ремінь, сім’я, слідом, типовий, усмішка.

Вправа 8. Прочитайте слова, звертаючи увагу на вимову шиплячих звуків.

Історичний, священний, читання, від чого, чому, поруч, чинник, гончарний, безліч, північ, відчуття, чистий, щастя, навчальний, аналогічний, етнічний, значущість, щоденник, завищення, щороку, середовище, методологічний, творчий, починати, селище, підвищення, щабель, дощ, хрущ.

Вправа 9. Прочитайте слова, простежте особливості вимови нескладових звуків [ ў ], [ ǐ ] та їх відбиття на письмі.

Кров, любов, знав, край, відповідай, навчальний, мужній, завзятий, автентичний, автогенний, автотренінг.

Вправа 10. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією, прочитайте текст виразно, дотримуючись норм вимови.

Не знаю, може, є люди, яким подобається жити в місті, але не нам. Тим, хто знає, як можна жити інакше. Коли вийдеш уранці на подвір’я й зразу бачиш небо, і дерева, і криницю, і курей, які дзьобають на подвір’ї траву. І як можеш цілий день, коли тепло, ходити босим, і як нічого взагалі не боїшся. Ви знаєте таке відчуття, коли живеш і нічого не боїшся? Бо немає чого боятися. Усе привітне, радісне й безпечне. Усі люди навколо – твої знайомі (за Т. Малярчук).

Блок завдань і питань для самоконтролю

1. Запропонуйте визначення терміна «орфоепія»?

2. Що таке наголос? Чи впливає місце наголосу на значення слів?

3. Як слід вимовляти наголошені голосні?

4. Як слід вимовляти ненаголошені голосні?

5. Чи завжди однаково вимовляються дзвінкі та глухі приголосні? Від чого це залежить?

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацювати С. 24-37 Муромцева О. Г., Жовтобрюх В. Ф. Культура мови вчителя. – Харків, 1998.

2.Виконати вправи до заняття 24 (Шевчук С. В., Кабиш О. О. Практикум з українського ділового мовлення: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2005)

3. Виписати приклади складних випадків наголошення слів української мови

Рекомендована література

1. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики/ уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 896 с.

2. Головащук І.С. Словник наголосів/ І. С. Головащук. – К.: Наук. думка, 2000. – 320 с.

3. Мацько Л.І. Культура українського фахового мовлення: [навч. посіб.]/ Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360 с.

4. Орфоепічний словник: У 2-х томах. Т. 2/ Уклад. М. М. Пещак, В. М. Русанівський, Н. М. Сологуб. – К.: Довіра, 2003. – 918 с.

5. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: навч.посібник/ Т. В. Симоненко, Г. В. Чорновол, Н. П. Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 272 с.

6. Український правопис / НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. – [Стереотип. вид.]. – К.: Наук. думка, 2008. – 288 с.

Поиск по сайту: