ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

обробіток ґрунту проводиться з урахуванням видового скла-

ду бур’янів.

В кінці серпня – початку вересня вносять добрива і про-

водять оранку на глибину 22-30 см, що залежить від стану

конкретного поля. В разі подальшої появи бур’янів, особливо

зимуючих, обробіток ґрунту проводять по типу напівпару.

Якщо попередник – культура, що збирається пізно, в бі-

льшості випадків відразу проводиться оранка.

Навесні, при настанні фізичної стиглості ґрунту, передпо-

сівний обробіток проводять за класичною схемою – борону-

вання зябу і передпосівна культивація. Але в сучасних умо-

вах для економії пального і скорочення строків польових ро-

біт, в залежності від можливостей, підготовка ґрунту прово-

диться з виключенням боронування або передпосівної куль-

тивації.

Підготовка насіння та сівба. Для профілактики захво-

рювань рослин обов’язковим заходом є передпосівне про-

труювання насіння препаратами, які використовуються на

озимій пшениці. Норми витрати аналогічні.

Сівба ярої пшениці проводиться в перші дні весняних

польових робіт. При цьому в південних областях по можли-

вості слід використовувати лютневі "вікна". Особливо чутли-

ва до затримки із строком сівби тверда пшениця.

У зоні Лісостепу норма висіву ярої пшениці становить 5-6

млн. шт. схожого насіння на 1 га і для Степу – 4-5 млн. При

цьому її слід корегувати з урахуванням агрофону, ступеню

засміченості бур’янами і сортової специфіки. Глибина загор-

тання при оптимальному зволоженні посівного шару ґрунту –

4-6 см, а при недостатньому – не більше 6-8 см.

Кращий спосіб сівби – рядковий. При цьому на насінниць-

ких посівах через кожні 1,5-1,8 м залишають доріжки шири-

ною 30 см для проведення сортополок.

Система захисту. Для знищення бур’янів у фазу кущіння

посіви обробляють гербіцидами групи 2,4-Д, Діаленом або

Гранстаром.

Протягом вегетації, при необхідності, застосовують інсек-

тициди та фунгіциди проти смугастої хлібної блохи, стебло-

вих бліх, гессенської та шведської мух, зеленоочки та інших

злакових мух (у фазі 2-3 листочки); проти жуків п’явиці, личи-

нок хлібної попелиці, клопа черепашки (кущення); проти ко-

реневих гнилей, іржі, клопа черепашки (трубкування); проти

комплексу хвороб (формування останнього листа і початку

колосіння); проти личинок шкідливої черепашки, п’явиці,

пшеничного трипсу, злакових попелиць та хлібного жука (цві-

тіння і воскової стиглості).

ЯРИЙ ЯЧМІНЬ

Попередники. Ячмінь розміщують у сівозміні після горо-

ху, кукурудзи, цукрових буряків, багаторічних трав, овочевих

культур.

Обробка грунту. Після збирання попередника поле об-

робляють лущильниками один або декілька раз залежно від

забур′яненості, потім проводять оранку. Весною поле боро-

нують, а потім проводять передпосівну культивацію на гли-

бину загортання насіння (6-8 см).

Система удобрення. Ячмінь найкраще з усіх колосових

реагує на внесення добрив. При середній забезпеченості

грунтів поживними речовинами під ячмінь вносять основні

добрива з розрахунку (NPK)30-40. При посіві в рядки треба

вносити складні мінеральні добрива (NPK)10-15.

Строки сівби і норми висіву. Ячмінь слід висівати в пе-

рші ж дні настання u1092 фізичної стиглості грунту. Глибина загор-

тання насіння при достатньому зволоженні 5−6 см, недостат-

ньому – 6-8 см. Норма висіву насіння для південної частини

Степу 3,5−4; центральної і північної – 4−4,5; Лісостепу –

4,5−5; Полісся – 4,5−5,5 млн.шт/га. На полях з низьким агро-

фоном норму висіву доцільно збільшити.

Система захисту. Перед посівом насіння протруюють

для боротьби з комплексом хвороб розчином одного з таких

протруйників: Вінцит 050 СS к.с. (2л/8л води/1т); Вітавакс 200

ФФ в.с.к. (2,5-3 л/10 л води/1 т); Дивіденд стар 036 FS т.к.с.

(1,5 л/1 т); Премікс 25 т.к.с. (1,5-2 л/т); Раксил т.к.с. (0,4-0,5

л/10 л води/ 1 т); Сумі-8 ФЛО 2% к.с. (1,3-1,7/10 л води/1 т);

Байтан та ін.

Основну загрозу посівам ячменю складають коренепаро-

сткові багаторічні та ранні ярі бур′яни. Для боротьби з ними

найкраще використовувати гербіциди групи 2,4Д або комбі-

новані препарати (діален супер). Їх вносять до початку вихо-

ду в трубку, тому що більш пізнє застосування таких препа-

ратів викликає череззерницю у ячменю і значне зниження

урожаю. Препарати гроділ, гроділ ультра, логран, гранстар

можна вносити аж до появи прапорцевого листка. Дози вне-

сення гербіцидів такі: базагран в.р. (2-4 л/га, 1 раз в фазі ку-

щіння); Базагран М в.р. (2-3 л/га, 1 раз в фазі кущіння); Гран-

стар 75% в.г. (15 г/га з фази 2-3 листків до фази виходу в

трубку); Гроділ ультра в.г. (0,1-0,15 кг/га, 1 раз з фази 2-3 ли-

стків до фази прапорцевого листка); Гюрза з.п. (15 г/га, 1 раз

з фази 2-3 листків до фази прапорцевого листка); 2,4 Д амін-

на сіль в.р. (0,7-1,0 л/га, 1 раз до виходу в трубку); Діален су-

пер 464 SL в.р.к. (0,5-0,7 л/га, 1 раз до виходу в трубку); Лог-

ран (7-10 г/га, 1 раз до прапорцевого листка).

Сходам ярого ячменю в роки масового розмноження

(особливо посушливі) значної шкоди можуть завдати смугас-

та та стеблова блішки, злакові мухи, п′явиця. Проти шведсь-

кої мухи і смугастої хлібної блішки посіви ячменю обробля-

ють препаратами Актара 25 W9 в.р.ч. (0,10-0,14 г/га - 2 рази);

Бі-58 новий 40% к.е. (1,0-1,2 л/га за 30 днів до збирання, до 2

разів); Децис 2,5% к.е. (0,2-0,25 л/га за 20 днів до збирання,

до 2 разів); Карате 050 ЕС к.е. (0,15-0,20 л/га за 20 днів до

збирання, до 2 разів); Фастак 10% к.е. (0,1-0,15 л/га, до 2 ра-

зів); Штефесін '325% к.е. (0,2-0,25 л/га, за 20 днів до збирання,

до 2 разів).

Від комплексу хвороб посіви обробляють на початку ко-

лосіння препаратами Альто супер, Імпакт, Тілт, Фалькон, Фо-

лікур та ін.

Нові сорти ячменю мають високу або підвищену стійкість

проти основних хвороб (летючої і кам’яної сажки, гельмінтос-

поріозу, борошнистої роси, карликової іржі), що дає можли-

вість виключити застосування хімічних засобів на таких посі-

вах.

ЯРЕ ТРИТИКАЛЕ

Яре тритикале – зернова культура харчового, технічного і

фуражного призначення, що поєднує високу врожайність (до

60-70 ц/га) і стійкість до хвороб, шкідників та інших несприят-

ливих факторів зовнішнього середовища.

Зерно сортів ярого тритикале селекції Інституту рослин-

ництва ім. В.Я. Юр'єва має хороші хлебопекарскі властивос-

ті, підвищений вміст білка, збалансований підвищеним вміс-

том незамінних амінокислот.

Попередники. Ярі тритикале розміщуються після проса-

пних культур: зернової та силосної кукурудзи, цукрових буря-

ків, сої. Для одержання товарної продукції допускається посів

ярих тритикале після озимої пшениці та соняшнику.

Обробіток ґрунту. Оптимальним способом обробітку

ґрунту під посів ярого тритикале на чорноземах східного Лі-

состепу та північного Степу є безполицеве розпушування на

глибину 20-22 см із попереднім лущенням дисковими лущи-

льниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 на глибину 6-8 см. Після відрос-

тання бур'янів і основного внесення фосфорних і калійних

добрив проводиться безполицевий обробіток, краще всього

чизельними знаряддями.

Безполицевий обробіток ґрунту чизелями ефективний на

площах, що мало засмічені багаторічними бур'янами. Після

кукурудзи на зерно доцільно провести оранку на 25-27 см.

Восени при достатній вологості ґрунту проводиться вирі-

внювання поля важкими боронами. Ця операція проводиться

поперек оранки і дає змогу знищити однорічні та частково

"вичесати" кореневища багаторічних бур'янів.

Навесні по мірі дозрівання ґрунту проводиться борону-

вання або шлейфування зябу. На вирівняних з осени полях,

мало засмічених бур'янами, після цього обробітку можна

приступати до сівби. На решті полів рекомендується беспо-

середньо перед посівом провести культивацію на глибину за-

гортання насіння (5-6 см).

Поиск по сайту: