Виникнення українського козацтва

Термін “козак” згадується вперше у Початковій монгольській хроніці (1240р.) (“одинокий” “схильний до завоювання”). Пізніше цей термін зустрічається у 16 ст. у словнику половецької мови “Кодекс Куменікус” (1303) та в одному додатку до грецького збірника житій святих “Синаксаря”. “Страж” “розбійник”.

Польсько-Литовський хроніст М. Стрийковський вважав (XVIІ ст.), що козаки походять від стародавнього ватажка “Козака”, який боровся з татарами.

Версії, щодо походження:

1. “Хозарська”.

2. “Чорно-клобуцька” – тюркські племена в Пороссі на кордоні із степом.

3. “Черкеська” – (“черкеси”) “черкеси” з Тьмутаракані.

4. “Татарська” – татарські поселення на Київщині за часів Володимира Ольгердовича та Вітовта.

5. “Автохтонна” – спадкоємці вічових громад Київської Русі.

6. “Болохівська”.

7. “Бродницька” (пониззя Дунаю) слов’янське степове населення.

8. “ Уходницька ” – громади вільних озброєних людей.

9. “Захисна” – з метою відсічі татарській загрозі.

10. “Соціальна” – козацтво з’явилося внаслідок посилення економічного, політичного, національного і релігійного гніту, яке штовхало селянство до масових втеч на вільні землі та самоорганізацію у нових місцях проживання.

Чинники, що сприяли появі козацтва:

1. Існування великого масиву вільних земель зі сприятливими умовами для життя...;

2. Досвід освоєння південних територій;

3. Природне прагнення людей до міграції у пошуках кращого, до самозабезпечення....

Необхідність виникнення козацтва зумовлена:

1. Зростання великого феодального землеволодіння (з 15 ст.).

2. Посилення феодальної експлуатації, прогресуюче закріпачення, наростання релігійного та національного гніту.

3. Наростання зовнішньої загрози (захист від турків і татар).

Турки називали козаків буткалами, тобто змішаним народом.

Фактично майже до кінця XVI ст. термін “козацтво” фіксував не соціальний статус, а спосіб життя, рід занять.

1572р. універсал Сигізмунда ІІ Августа – встановив козацький реєстр в 300 чол. – “регулярне військо”. Стефан Баторій вписав в реєстр 500 чол., 1590р. – 1 тис., 1625 – 6 тис., 1630 – 8 тис.

Організаційно реєстрове (городське) козацтво 1625р. складалося з 6 полків: Білоцерківський, Канівський, Черкаський, Корсунський, Переяславський, Чигиринський.

“Ординація війська Запорізького реєстрового” (1638р.)обмежила права козаків.

Поява реєстрового війська поклала початок двом важливим суспільним процесам:

а). утворенню реєстрових збройних формувань;

б). легітимізації козацького стану – юридичному визнанню козацтва.

Основними завданнями реєстровців були охорона кордонів та контроль за нереєстровими козаками.

Отже, протягом XV – XVI ст. у суспільстві формується нова соціальна верства – козацтво, яке виникло як опозиція, як виклик існуючій системі, як нова еліта, що небезпідставно претендувала на роль політичного лідера і владу.

Поиск по сайту: