Утворення Директорії УНР, її політика. Причини поразки Директорії

7. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Політика „воєнного комунізму” та її наслідки.

Перша світова війна спричинила господарську розруху і назрівання революційної кризи в Росії. Студентам слід охарактеризувати соціально-економічну і політичну ситуацію в країні на початку 1917р. Які події свідчили про наближення революції? Визначте характер Лютневої революції 1917р. та її рушійні сили. Які органи влади були утворенні в Петрограді та інших містах? В чому полягала сутність двовладдя? З представників яких політичних партій складався Тимчасовий уряд та Ради робітничих і солдатських депутатів?

Падіння самодержавства, демократизація суспільства сприяли активізації національно-визвольних процесів. Питання про самовизначення України опинилося в центрі політичної боротьби. Важливо підкреслити, що Тимчасовий уряд та есеро-меншовицькі Ради не визнавали за Україною права на власну державність, обстоювали унітарну форму російської держави. Це, зрештою, зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру влади.

Переходячи до другого питання, слід з’ясувати, коли, за яких обставин була створена Центральна Рада? Охарактеризуйте її соціальну базу, партійний склад, програму. Наведіть факти, які свідчать про розгортання національно-визвольного руху в березні-червні 1917р. і перетворення Центральної Ради на загальноукраїнський політичний орган.

Протягом літа 1917р. Центральна Рада заручилась підтримкою народних мас, більшості Рад різних регіонів України. Тут важливо з’ясувати, якої позиції щодо державного самовизначення України (автономія чи самостійність) дотримувались лідери Центральної Ради в цей період. Після тривалої боротьби, конфліктів і компромісів з Тимчасовим Урядом вона добилася визнання права українського народу на вільний розвиток і автономію. У цьому зв’язку студенти мають уяснити зміст і значення І та ІІ універсалів Центральної Ради.

Петроградське збройне повстання і проголошення влади Рад було розцінене Центральною Радою як узурпація влади найрадикальнішою частиною революційної демократії. Тому однопартійний більшовицький Раднарком на чолі з В.Леніним був визнаний нею тільки як уряд для власне російських земель, а не для країни в цілому і України зокрема. Це зумовило конфліктний характер відносин між більшовицьким урядом у Петрограді і Центральною Радою.

Студенти повинні проаналізувати зміст ІІІ Універсалу Центральної Ради. Чи погоджуєтеся ви з думкою ряду істориків про те, що утворення УНР в складі федеративної Росії було помилкою Центральної Ради? Чи існував альтернативний варіант державного самовизначення України?

Переходячи до четвертого питання, студентам необхідно з’ясувати причини українсько-більшовицької війни наприкінці 1917-на початку 1918р. Чому загострилось протистояння між Центральною Радою і Раднаркомом Росії? Яке рішення ухвалив перший Всеукраїнський з’їзд Рад? Важливо підкреслити, що проголошення радянської влади в Україні дало можливість Раднаркому надіслати війська для боротьби проти Центральної Ради. Чому УНР виявилася неготовою до відбиття наступу більшовицьких військ?

Студенти мають визначити історичне значення ІV Універсалу Центральної Ради. Чому ухвалення цього важливого рішення не врятувало УНР? Що змусило Центральну Раду піти на переговори з країнами четверного союзу? Проаналізуйте зміст Брестського договору між УНР і країнами німецько-австрійського блоку. Варто зауважити, що мирний договір у Бресті був першим актом міжнародного визнання незалежності УНР. До того ж, вірогідною альтернативою Брестському миру було продовження війни з Німеччиною і Австро-Угорщиною і розчленування ними України. Разом з тим, негативними наслідками цього союзу слід вважати німецько-австрійську окупацію України, а також втрату Центральною Радою реальної влади та авторитету серед населення.

Вивчаючи п’яте питання теми, студентам слід з’ясувати причини падіння Центральної Ради і проголошення влади гетьмана П.Скоропадського. Охарактеризуйте основні напрями політики гетьманату. В якій сфері діяльності урядом Скоропадського було досягнуто найбільших успіхів? Які соціальні верстви населення були опорою гетьмана? У чому, на вашу думку, причини падіння гетьманату?

Розглядаючи шосте питання, необхідно уяснити сутність політики Директорії УНР. Загалом Директорія була урядом соціалістичного спрямування, проте її політиці були властиві такі риси як непослідовність, половинчатість. Слід звернути увагу на протиріччя між лідерами Директорії В. Винниченком та С.Петлюрою щодо змісту та напрямків внутрішньої і зовнішньої політики УНР. У чому причини поразки Директорії?

Розкриваючи сьоме питання, студентам потрібно з’ясувати сутність політики більшовицького уряду України після відновлення радянської влади на початку 1919р. Чим була викликана політика „воєнного комунізму” і які вона мала наслідки?

Поиск по сайту: