Період “руїни”. Політика гетьмана П.Дорошенка

У ХІV ст. українські (руські) землі підпали під владу литовців. Приєднавши більшу частину білоруських та українських земель, Литва перетворилась на Велике князівство Литовське, у складі якого руські землі становили 9\10 території. Студентам слід з’ясувати причини швидкого підпорядкування Литвою українських земель. Необхідно врахувати такі чинники, як ослаблення Золотої Орди внаслідок феодальних усобиць, а також особливості політики литовських князів на приєднаних землях. Як ви розумієте принцип їх правління “Ми старого не змінюємо, нового не запроваджуємо”? Визначте особливості економічного розвитку та соціальної структури населення українських земель у складі Великого князівства Литовського.

В другій половині ХІV ст. посилилось суперництво між Литвою та Польщею за володіння українськими землями. Які причини зумовили зближення цих держав наприкінці ХІV ст.?

В процесі об’єднання Литва та Польщі історики виділяють два основних етапи: Кревська унія 1385р., яка започаткувала об’єднання Литви і Польщі, і Люблінська унія 1569р., яка завершила їх об’єднання в одну державу – Річ Посполиту.

Розкрийте причини, зміст та наслідки Кревської Унії. Чому частина литовської знаті виступила проти унії. Охарактеризуйте політику литовського князя Вітовта. Зверніть увагу на те, що вона була спрямована на зміцнення політичної самостійності Литви, про що свідчило укладення Городельської унії з Польщею (1413р.). Проте, Вітовту та його наступникам не вдалося відстояти незалежність Великого князівства Литовського.

Студентам необхідно з’ясувати, які зміни у політичному становищі українських земель відбулися в другій половині ХVст.? Коли були ліквідовані удільні українські князівства?

Переходячи до другого питання, студентам слід визначити причини укладення та зміст Люблінської унії 1569р.. Важливо засвоїти, що об’єднання Литви і Польщі мало важливі наслідки для всього подальшого розвитку українських земель.

Як змінилося політичне становище та адміністративний устрій українських земель у складі Речі Посполитої?

На відміну від Литви, яка толерантно ставилась до православної церкви, правлячі кола Речі Посполитої взяли курс на знищення національно-культурної самобутності українського народу, його насильницьке окатоличення та ополячення. Студентам необхідно з’ясувати причини утворення православних братств, проаналізувати причини і наслідки Брестської церковної унії 1596р.

На завершення вивчення теми студенти мають зробити висновок про те, наскільки політика Литви та Речі Посполитої відповідала інтересам народних мас, наскільки вона сприяла формуванню українського народу.

Вивчення третього питання доцільно розпочати зі з’ясування часу та причин виникнення козацтва. Перші письмові згадки про українських козаків трапляються у 1492р., але значне зростання чисельності козацтва, перетворення його на самостійну силу припадає на ХVІ ст. Слід звернути увагу на те, що виникнення козацтва було зумовлено як внутрішніми чинниками (соціальний, релігійний гніт, закріпачення селянства), так і зовнішньополітичними (постійна військова небезпека з боку кримського ханства та кочових татарських орд). Яке походження має слово „козак” і що воно означає? Представники яких верств населення поповнювали козацтво? Яким був його етнічний склад? Чому землі, які заселяло козацтво в перші часи свого існування (південні окраїни Київщини, Брацлавщина,Поділля) називалися Диким полем?

Охарактеризуйте господарські заняття, побут та звичаї козацтва. Для цього студентам рекомендується звернутися до праць В.Голобуцького „Запорозьке козацтво” та Д.Яворницького „Історія запорозьких козаків”(т.1).

Розглядаючи четверте питання, слід визначити час утворення та місце розташування першої Запорозької Січі. Хто був її засновником? Студентам необхідно дати характеристику Запорозької Січі як особливого типу державного утворення за таким планом:

2. Військовий устрій

2. Територіальний устрій

2. Форма правління, органи влади

Правова система

За визначенням історика М.Костомарова, Запорізька Січ була „християнською республікою”. На основі аналізу ознак державності та характеру їх прояву студенти мають довести правомірність такої оцінки.

Необхідно звернути увагу на те, що з перетворенням козацтва на самостійну військову силу уряд Речі Посполитої прагнув узяти козаків під свій контроль. Коли і з якою метою було створено реєстрове козацьке військо? Якою була його чисельність та правовий статус?

Розкриваючи це питання, необхідно з’ясувати сутність політики польського уряду щодо українського населення. Чому став можливим соціальний вибух 1648р.? Визначте рушійні сили визвольної боротьби та її мету. Історики вважають що за своїм характером війна була національно-визвольною, релігійною, соціальною. Періодизація національно-визвольної війни належить до дискусійних питань історичної науки (див., наприклад: Історія України. Навчальний посібник під. заг. ред. В.А.Смолія.-К., 1997.- С.81; О.Д.Бойко. Історія України.-К.,2001.-С.153-154; Світлична В.В.Історія України. Навчальний посібник.-К.Львів,2002.-С.83). Що вам відомо про життя Б.Хмельницького? Як обставини змусили його стати до керівництва козацьким повстанням, яке згодом переросло у грандіозну національно-визвольну війну? Поясніть, чому кримське ханство стало союзником Б.Хмельницького у війні з Польщею?

Вивчаючи друге питання, студентам слід простежити напрямок та основні віхи визвольного походу війська Б. Хмельницького у 1648р. (битва на р. Жовті Води, під м. Корсунем та біля м. Пилявці). Поміркуйте, які чинники сприяли військовим успіхам повстанців? Що змусило гетьмана Б.Хмельницького укласти перемир’я з польським королем Я. Казиміром у листопаді 1648р.? Важливо засвоїти, що на даному етапі метою Б.Хмельницького була автономія для козацького регіону, а не відокремлення від Польщі. Однак, незабаром плани Б.Хмельницького радикально змінилися: вже в лютому 1649р. він вперше висунув ідею створення української суверенної держави. Студенти мають в головних рисах охарактеризувати політичний та адміністративно-територіальний устрій української держави (форма правління, органи влади, збройні сили). Назвіть основні верстви українського суспільства часів козацько-гетьманської держави.

Незважаючи на укладення під Замостям перемир’я, навесні 1649р. Польща відновила воєнні дії проти України. Що змусило Б.Хмельницького після фактично здобутих перемог під Збаражем (липень 1649р.) та Зборовим (серпень 1649р.) припинити воєнні дії та розпочати переговори з Яном Казимиром? Студенти повинні проаналізувати зміст Зборівської угоди (18 серпня 1649р), її позитивні та негативні наслідки. Чому укладений мир був нетривким?.

Переходячи до третього питання, студентам слід з’ясувати спрямованість зовнішньої політики уряду Б.Хмельницького. З якими державами були встановлені дипломатичні стосунки? Черговий етап україно-польського протистояння закінчився найтяжчою за всю війну поразкою українців під Берестечком у липні 1651р.На яких умовах був укладений Білоцерківський договір (вересень 1651р.) і якими були його наслідки для України?

Що зумовило переселенський рух українців з Правобережжя у північно-східні українські землі в другій половині ХVІІ ст. Чому цей край отримав назву “ Слобідська Україна”?

Відновленні воєнних дій навесні 1652р. ознаменувалося розгромом 20-тисячного польського війська біля гори Батиг на Поділлі у травні 1652р., внаслідок чого на всій території України відновлюється гетьманська влада. Охарактеризуйте соціально-економічний лад козацької республіки. Основними завоюванням війни на даному етапі стала ліквідація магнатсько-шляхетського землеволодіння та кріпацтва. Провідною формою господарювання стало козацько-селянське дрібне землеволодіння.

Невдачі у зовнішній політиці, ускладнення міжнародного і внутрішнього становища України призвели до втрати здобутків війни. Чергова зрада кримського хана спричинила поразку козацького війська у битві біля м. Жванець восени 1653р., і відновлення польської влади на українських землях.

Переходячи до наступного питання, студентам необхідно з’ясувати, чому сталася зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького? Які держави входили до складу нової антипольської коаліції?Чому плани гетьмана не були реалізовані? Яку оцінку дають історики політичній діяльності Б.Хмельницького?

Подальші процеси у формуванні української державності були пов’язані з представниками козацької еліти, які по різному бачили майбутнє України. У зв’язку з цим можна визначити кілька альтернатив політичного розвитку України в другій половині ХVІІст.: польська, російська, турецька.

Представником першої з цих альтернатив був гетьман І.Виговський.

Охарактеризуйте основні напрямки його державної політики. На яких умовах була укладена Гадяцька угода 1658р. і що вам відомо про її наслідки для України? Що спричинило крах політики І.Виговського?

Розглядаючи п’яте питання, студентам слід з’ясувати причини територіального розколу України на Лівобережжя і Правобережжя. Треба мати на увазі, що політика гетьмана Ю.Хмельницького носила суперечливий характер (з одного боку –Переяславські статті 1659р. з Росією, з іншого – Слободищенський трактат 1660р. з Польщею) і призвела до тяжких наслідків. Яких політичних орієнтацій дотримувались гетьмани П.Тетеря та І. Брюховецький?.

Розкриваючи шосте питання, студенти мають визначити, чому 60-і – 70 рр. ХVІІ ст. історики характеризують як період “руїни”? Слід розглянути внутрішню та зовнішню політику гетьмана П.Дорошенка на Правобережжі. На яких умовах Росія та Польща підписали Андрусівське перемир’я 1667р.? Чому П.Дорошенку не вдалося, спираючись на союз з Туреччиною, досягти територіальної єдності України? Прихильниками якої політичної альтернативи були Д.Многогрішний та І.Самойлович? За яких обставин відбулося зречення від влади гетьмана П.Дорошенка?

Поиск по сайту: