Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді

При ринковій ціні 130 грн. валовий доход (ТR₂) ні за яких умов не перевищуватиме сукупних витрат. Тому виробництво зав­жди буде збитковим. То чи варто взагалі виробляти? Для відповіді на це запитання порівняємо валовий доход зі змінними витрата­ми. Він перевищує ці витрати уже при виробництві першої оди­ниці, що призводить до зменшення збитків порівняно з постійни­ми витратами. Найменшими ці збитки будуть при виробництві п'яти стільців - 65 грн. (порівняйте, якщо не виробляти продук­цію взагалі, то збитки становитимуть 200 грн.).

Зниження ціни до 90 грн. робить виробництво зовсім недо­цільним: у жодному випадку збитки не стають меншими за постійні витрати.

Моделі вибору виробником варіантів поведінки на базі cпівставлення сукупних витрат та валового доходу можна дати графічну інтерпретацію (рис. 7.3).

Якщо лінія валового доходу перетинає криву сукупних витрат та існує її відрізок, що розташований вище кривої, то обсяги виробництва, які відповідають цьому відрізку, будуть приносити фірмі економічний прибуток.

Свого максимального значення він досягне у тій точці, де вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат найбільший.

Фірма вирішуватиме завдання мінімізації прибутку, якщо лінія валового доходу знаходитиметься нижче кривої сукупних витрат, але перетинатиме криву змінних витрат. Мінімальними збитки будуть тоді, коли вертикальний розрив між лінією валового дохо­ду та кривою сукупних витрат досягатиме найменшого значення.

Якщо ж лінія валового доходу розташована навіть нижче кри­вої змінних витрат, то найменші збитки фірма матиме, коли при­пинить виробництво.

Аналогічні висновки можна отримати, якщо порівнювати гра­ничний доход з граничними витратами. У табл. 7.2 наведено дані про граничні витрати та граничний доход залежно від рівня рин­кових цін. Якщо ціна одного стільця на ринку дорівнюватиме 147 грн., то продаж першого з них принесе фірмі додатково 147 грн. доходу, тоді як додаткові витрати на виробництво цього стільця склали 100 грн. Тому розширення виробництва у цьому випадку буде збільшувати доходи фірми. Подібний висновок можна зро­бити і щодо другого, третього та наступних стільців. Тому будь-яку одиницю продукції, граничний доход від продажу якої переви­щує граничні витрати, пов'язані з її виробництвом, доцільно ви­робляти.

Починаючи із сьомого стільця, виробництво кожної додатко­вої порції продукції буде обходитися виробнику дорожче, ніж до­датковий доход, отриманий від її продажу. У цій ситуації вироб­ництво доцільно скорочувати, а не збільшувати. Тому якщо граничні витрати додаткової одиниці продукції перевищують граничний доход від її реалізації, то виробництва цієї одиниці слід уникати.

Таблиця 7. 2

Поиск по сайту: