|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Граничний продукт змінного фактора в грошовому вираженні на конкурентному ринку (праця — змінний фактор, капітал — постійний)
Граничний продукт у грошовому вираженні — це приріст загального доходу у результаті використання кожної додаткової одиниці змінного фактора виробництва. У табл. 11.1 наведено дані про граничний продукт у грошовому вираженні для праці, тоді як капітал залишається незмінним. Аналогічно можна було б розрахувати граничний продукт для капіталу при умові незмінності праці. Для вирішення питання про масштаби залучення праці до виробничого процесу виробник, якщо він керується правилом максимізації прибутку, повинен співставляти додатковий ефект від залучення нової порції фактора з додатковими витратами, пов'язаними з таким залученням. Величина, на яку зростають сукупні витрати при збільшенні залучених ресурсів на одиницю, називається граничними витратами на ресурси (МRС). Щоб максимізувати прибуток, фірма повинна використовувати додаткові одиниці будь-якого виду ресурсів до тих пір, поки кожна наступна одиниця дає більший приріст валового доходу фірми, ніж приріст її сукупних витрат. Межею доцільності залучення додаткових ресурсів буде точка, в якій урівноважуються граничний продукт у грошовому вираженні та граничні витрати на ресурс: МRР = МRС. (11.1) Оскільки ми висунули припущення, що виробник купує ресурси на конкурентному ринку, то ціни на них залишатимуться незмінними і не залежатимуть від кількості залучених ресурсів. Іншими словами, стосовно ресурсу праці граничні витрати на ресурс будуть дорівнювати заробітній платі (W). Тоді рівняння 11.1 набуває такого вигляду: МRР = W. (11.2) Якщо, скажімо, заробітна плата склалася на рівні 20 грн., то для ситуації, що відображена у табл. 11.1, доцільно буде зупинитися на залученні шести працівників, оскільки сьомий обійдеться виробникові у 20 грн., а приріст валового доходу складатиме лише 16 грн. Для моделі конкурентного ринку ресурсів крива попиту на певний ресурс співпадатиме з кривою граничного продукту у грошовому вираженні (рис. 11.1). Його дослідження дає можливість визначити кілька факторів, що впливають на обсяги залучення фактора до виробничої діяльності. Це, по-перше, рівень заробітної плати, який склався на ринку праці. Його зміна перемістить лінію W1 вгору або вниз, що змінить точку її перетину з кривою МRР. По-друге, сама крива МRР може переміститися на графіку: під впливом зміни цін на продукт та під впливом зростання продуктивності праці. Дещо інакше складається ситуація, коли фірма реалізує свою продукцію на ринку недосконалої конкуренції. У цьому випадку для збільшення обсягів продажу вона змушена знижувати ціну, а для збільшення ціни — відмовлятися від частини обсягу реалізованої продукції. Тому граничний продукт у грошовій формі зменшуватиметься не тільки під впливом дії закону спадаючої граничної продуктивності, як це було у випадку досконалої конкуренції, а й під впливом зниження ціни на продукцію (табл. 11.2). Таблиця 11.2 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |