Криві «ціна-споживання» та виведення кривих попиту

Досліджуючи криві «доход-споживання» та криві Енгеля, ми виходили з припущення, що змінюється лише доход, а всі інші фактори попиту залишаються незмінними. Якщо змінити вихідні посилання, зафіксувати як незмінний доход, а ввести в модель як економічну змінну ціни, то можна побудувати криву «ціна-споживання».

Зниження цін на товар X призведе до повороту кривої бюд­жетних обмежень до нової точки її перетину з віссю X, більш віддаленої від початку координат. Якщо доход і ціни на інші това­ри залишаються незмінними, то точка перетину з віссю У зали­шиться попередньою.

Крива «ціна-споживання» показує, як змінюється обсяг закупок товару X (точки Q_1; Q₂, Q₃ на рис. 3.6) при переході до іншого рівня цін на цей товар при незмінності всіх інших фак­торів попиту.

Від кривої «ціна-споживання» можна перейти до кривої інди­відуального попиту. Тангенс кута нахилу ліній бюджетних обме­жень відповідає ціні товару X. Легко помітити, що зменшення кута нахилу (зниження цін на товар X) супроводжується збільшен­ням обсягів закупок цього товару. Залежність між ціною на товар (Р_х) та розміром його бажаних закупок для споживача відображає крива попиту (рис. 3.7).

Попит (demand) — це ті кількості продукту, які споживач гото­вий та в змозі придбати за тими чи іншими цінами протягом певного періоду. Крива попиту та крива «ціна-споживання» — це два різних способи описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що інші фактори не діють).

Оскільки залежність між цінами товару та величиною попиту на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту, який проголошує, що із зростанням цін на товар розмір попиту на нього зменшується, а зниження цін супроводжується збільшен­ням кількості товару, яку бажає придбати споживач.

Поиск по сайту: